Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №595/858/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/858/26

Провадження № 2/595/561/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026

Бучацький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Тхорик І.І.

з участю секретаря судового засідання Єдинак Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить шлюб з відповідачем розірвати, посилаючись на те, що подружнє життя між ними не склалося, вони не можуть вирішувати навіть нескладні поточні проблеми, постійно сперечаються, сваряться та принижують один одного, що неодноразово відбувалося в присутності їхніх дітей. Упродовж останнього періоду вони намагалися говорити про свої особисті сімейні проблеми, однак це не призвело до позитивних результатів, їхні відносини переросли у ще більш ворожі. Вважає, що збереження їхньої сім`ї і подальше спільне проживання є неможливим, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити. Термін на примирення просить не надавати.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15 вересня 2026 року представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Рекуш О.Р. через канцелярію суду подав клопотання про надання строку на примирення, в якому він просить надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення терміном на шість місяців. Клопотання мотивує тим, що за твердженнями відповідача з початку укладення шлюбу і по сьогоднішній день він прикладає зусилля щодо збереження шлюбу. Час від часу між ними дійсно виникають дрібні непорозуміння стосовно ведення спільного господарства, які рідко переходять у конфлікт, однак такі носять тимчасовий характер. Це обумовлюється тим, що у них недостатньо співпадають розуміння своїх ролей у сім`ї і тим самим вони пред`являють один одному неузгоджені очікування і вимоги. Відповідач докладає максимум зусиль щодо врегулювання спірних питань між ними без застосування надмірних емоцій, намагається всі непорозуміння врегулювати мирним шляхом. Відповідач робить свій вклад у ведення спільного бюджету, оскільки офіційно працевлаштований і всю свою заробітну плату спільно із позивачкою розраховує задля справедливого узгодження і розподілення на задоволення потреб сім`ї. Вважає, що усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. В них є троє малолітніх дітей і відповідач хоче, щоб діти росли у повноцінній родині. Відтак, відповідач зацікавлений у збереженні сім`ї і вважає, що немає підстав для розірвання шлюбу.

15 вересня 2026 року від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 на адресу суду надійшли заперечення щодо надання додаткового строку для примирення, в яких вона просить відмовити у задоволенні клопотання про надання додаткового строку для примирення та здійснити розгляд справи по суті. Заперечення мотивує тим, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на розірванні шлюбу та не вбачає можливості примирення з відповідачем. Позиція є остаточною та не змінювалася протягом розгляду справи. З огляду на те, що розгляд справи вже неодноразово відкладався, надання додаткового строку для примирення за відсутності волі позивача на збереження шлюбу призведе лише до подальшого затягування розгляду справи та не матиме практичного результату.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_3 , в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься заява представника позивача Горбатюк Т.В., в якій вона просить розглядати справу у її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Рекуш О.Р., в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. У клопотанні про надання строку на примирення представник відповідача просив розглядати справу у його та відповідача відсутності.

Дослідивши письмові документи, оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Сторони уклали шлюб 17 лютого 2015 року, актовий запис № 03, зареєстрований виконавчим комітетом Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , повторно виданим Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 21 травня 2026 року.

Від шлюбу сторони мають трьох неповнолітніх дітей, а саме: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується, відповідно, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Сновидівською сільською радою Бучацького району Тернопільської області України 01 вересня 2015 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Золотопотіцької селищної ради Бучацького району Тернопільської області 06 грудня 2016 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Бучацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 03 січня 2024 року.

У відповідності до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

У пункті 4 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Суд звертає увагу, що закріплена у статті 111 СК України норма права є диспозитивною, тому суд вживає заходів щодо примирення подружжя лише у тому випадку, якщо це не буде суперечити моральним засадам суспільства, а за обставинами справи існує реальна можливість примирення сторін.

Оскільки суд не може формально застосовувати інститут примирення подружжя, тому, вирішуючи клопотання відповідача про надання строку на примирення, суд повинен вказати на обставини справи, які свідчать про можливість примирення сторін та з`ясувати думку іншої сторони.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в постанові від 08 березня 2023 року у справі №127/16963/22-ц (провадження № 61-203св23).

Як зазначено позивачкою у позовній заяві вони з відповідачем не можуть як сім`я проживати разом, вирішувати навіть нескладні поточні проблеми, постійно сперечаються, сваряться та принижують один одного, що неодноразово відбувалося в присутності їхніх дітей. Упродовж останнього періоду вони намагалися говорити про свої особисті сімейні проблеми, однак це не призвело до позитивних результатів, їхні відносини переросли у ще більш ворожі.

З матеріалів справи суд не в змозі з`ясувати, на підставі яких обставин можливо оцінити реальність примирення сторін, враховуючи те, що позивач при поданні позову висловила свою категоричну позицію щодо неможливості збереження сім`ї та наявності підстав для розірвання шлюбу, що стверджується і поданими запереченнями на клопотання сторони відповідача про надання строку для примирення.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача про надання строку для примирення слід відмовити.

За час спільного проживання сторони не змогли створити міцної сім`ї, шлюбні відносини між ними фактично припинені, подальше сумісне життя, примирення сторін та збереження сім`ї є неможливим.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст.24 СК України).

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини (ч.3 ст.56 СК України).

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та інтересам їхніх малолітніх дітей, що має істотне значення, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.

На підставі ст.ст.24, 55, 56, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Рекуша Олега Романовича про надання строку для примирення – відмовити.

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Стінківської сільської ради Бучацького району Тернопільської області 17 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , актовий запис № 03 – розірвати.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя: І. І. Тхорик