Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №950/1930/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1930/26

Провадження № 2/950/1106/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі судді Косолапа В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Лебедин цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 08.07.2025 № LM123041434 в розмірі 19045,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 укладено договір № LM123041434. Договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», підписано за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора. За умовами договору товариство надало клієнту кредит в розмірі 6000,00 грн. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані на рахунок відповідача.

У подальшому, між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги, в тому числі, до відповідача.

Також, 27.02.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу за яким позивач набув право вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 .

На момент звернення до суду заборгованість відповідача складає 22045,20 грн., в тому числі 6000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; 12685,20 грн. заборгованість за процентами; 3000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Звернувшись до суду позивач просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за вищевказаним кредитним договором в розмірі 19045,20 грн., оскільки остання своїх зобов`язань не виконала, суми отриманих коштів не повернула, відсотки за користування кредитом не сплатила.

Ухвалою від 14.07.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ОСОБА_1 відзиву на позов не подала. Копія ухвали про відкриття провадження була направлена за адресою реєстрації місця її проживання. Поштове відправлення не вручено у зв`язку з відсутністю адресата (а.с. 99).

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 08.07.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), в електронній формі, укладено договір кредитної лінії № LM123041434. Договір підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (UEMG), надісланим на номер мобільного телефону, зазначений у п. 15 договору (зворот стор. 12-24).

Згідно з п. 2.2., 5.1, 8.3, 8.5 договору сума кредиту становить 6000,00 грн.; базова процентна ставка 0,98 % в день від суми залишку кредиту; комісія за надання кредиту – 360,00 грн.; кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позивальника № НОМЕР_1 .

Кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн. були перераховані на рахунок відповідача (картка № НОМЕР_1 ), що підтверджується копією платіжного доручення №502852be-4dd7-4f4f-8267-01flec88b835 від 08.07.2025, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № LM123041434 від 08.07.2025, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 25), а також випискою по рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» (картка № НОМЕР_2 ) (а.с. 96, 97).

24.09.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/54 (а.с. 52-54), відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача, в тому числі на підставі Реєстру прав вимоги від 24.09.2025 (а.с. 55).

Також, 27.02.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 27/0226-01 відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги, в тому числі до ОСОБА_1 (а.с. 57-60), що також підтверджується копією витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2026 (а.с. 63-64).

Згідно з розрахунком, заборгованість відповідача складає: 6000,00 грн. тіла кредиту; 12685,20 грн. процентів; 360 грн. прострочена заборгованість за комісією; 3000,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 31).

Вимоги щодо стягнення 3000,00 грн. заборгованості за штрафними санкціями позивачем не заявлено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч. 3, 4, 6, 8, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 було укладено кредитний договір в електронній формі. Грошові кошти на виконання умов такого договору були перераховані відповідачу, що підтверджується дослідженими судом доказами. Однак, обов`язку щодо повернення коштів ОСОБА_1 не виконала.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають задоволенню, у зв`язку із чим зі ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 19045,20 грн., в тому числі 6000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту;12685,20 грн. процентів та 360,00 грн. комісії.

Щодо питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги представник позивача надав: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26.08.2010 (а.с.71) копію договору про надання правової допомоги від 20.01.2026 № 20/01/26-02 (а.с. 67-68); додаткову угоду № 25771555576 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.04.2026 (а.с.69) акт прийому-передачі надання послуг від 05.05.2026 виконаних адвокатом Тимошенком О.О., необхідних для надання правничої (правової) допомоги. (а.с.70)

Зокрема, згідно з переліком наданих правових та юридичних послуг, адвокатом надані послуги: 1. складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором № LM123041434 від 08.07.2025, витрачений час – 2 год., загальна вартість робіт 5000,00 грн. 2. Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позивальника, витрачений час 2 год., загальна вартість 1000,00 грн.; 3. Підготовка та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитивних коштів за кредитним договором № LM123041434 від 08.07.2025, витрачений час 1 год. – загальна вартість 500,00 грн. 4. Підготовка клопотання щодо отримання інформації по зарахування кредитних коштів за кредитивним договором № LM123041434 від 08.07.2025 витрачений час 1 год. – загальна вартість 500,00 грн. Усього витрати на суму 7000,00 грн.

Суд зазначає, що дана справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2662,40 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34 оф. 333; код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за договором від 08.07.2025 № LM123041434 в загальному розмірі 19045,20 грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34 оф. 333; код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.09.2026.

Суддя Вадим КОСОЛАП