Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №523/19037/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/19037/25

Провадження №2/523/1525/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"10" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом та виділ у натурі частини житлового будинку,

УСТАНОВИВ:

12 вересня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник – адвокат Майстренко Т.М., до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 92,3 кв.м, житловою площею 42,3 кв.м, та виділення у натурі в окремий об`єкт нерухомості 1/2 частку вищевказаного домоволодіння, припинення права спільної часткової власності на вказану частину та визнання за позивачкою права власності на самостійний об`єкт нерухомості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті її матері позивачка звернулася у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, проте оформити свої спадкові права на належну померлій 1/2 частину вказаного домоволодіння не може через виділ іншим співвласником своєї частки у праві власності в натурі в окремий житловий будинок, після чого частка померлої за її життя не була перерахована та не складає одиницю, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду.

15 вересня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

13 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник позивачки – адвокат Майстренко Т.М. надав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутності.

Одеська міська рада свого представника у судове засідання не забезпечила, про слухання справи була повідомлена належним чином шляхом отримання судової повістки у електронному кабінеті користувача підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», причини своєї неявки суду не повідомили, із клопотаннями до суду не зверталися.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України суд зі згоди представника позивачки ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_2 , про що 25 липня 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зроблено відповідний актовий запис за № 7391 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 на підставі рішення суду від 08 квітня 2004 року у справі №2-1327/04 налажела на праві приватної спільної часткової власності 1/2 частина домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 92.3 кв.м, житловою 42.3 кв.м.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається зокрема із 1/2 частини вищевказаного домоволодіння.

Донька померлої – ОСОБА_3 протягом встановленого строку звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, на підставі якої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Белоусовою Н.В. 16 травня 2023 року заведена спадкова справа щодо майна померлої за № 14/2023.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 не має.

У ході вирішення питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я позивачки приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Белоусовою Н.В. було встановлено, що інший співвласник домоволодіння в АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 на підставі розпорядження Суворовської районної державної адміністрації м. Одеси від 13 серпня 2015 року № 474р виділив свою частку у праві власності в натурі в окремий житловий будинок, після вказаного виділу частка померлої не була перерахована та не складає одиницю.

Через неможливість проведення державної реєстрації права власності щодо успадкованої частки житлового будинку приватний нотаріус своєю постановою відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до висновку судового експерта Скибінської Т.М. № 067/2025 від 22 грудня 2025 року за результатами судової будівельно-технічної експертизи з технічної точки зору відповідно до вимог нормативно-правових та нормативно-технічних актів можливо виділити в окремий об`єкт нерухомого майна 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , до складу якої по фактичному користуванню входять: житловий будинок літ. «А» в складі приміщень: 1-1 коридор, площею 9,2 кв.м; 1-2 житлова, площею 9,0 кв.м; 1-3 житлова, площею 19,0 кв.м; 1-4 кухня, площею 16,1 кв.м; 1- 5 ванна, площею 5,0 кв.м, загальною площею 58,3 кв.м, у т.ч. житловою - 28,0 кв.м; мостіння І; цистерна II; огорожа №1, 2-4, 6.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За нормою ст. 1264 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

За нормами ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

За нормами ч.2 ст.16 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення правовідношення.

Згідно з ч. 1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст.317 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

За нормами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 364 ч. 1 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно з п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду.

За нормами п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Отже, із досліджених судом доказів встановлено, що матері позивачки на праві спільної часткової власності належала 1/2 частина домоволодіння, яка є ізольована та при виділі в окремий об`єкт не потребує переобладнання, позивачка своєчасно прийняла спадщину після смерті матері, однак через виділ іншим співвласником своєї частки сума часток співвласників наразі не складає одиницю, у зв`язку з чим позивачка отримала відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Крім того, слід звернути увагу на те, що підставою для відмови у видачі вказаного свідоцтва є перешкода в оформленні і реєстрації права власності на 1/2 частини домоволодіння.

Оскільки належними доказами доведено можливість виділення спадкової частки домоволодіння в окрему одиницю, тому є підстави для задоволення позовної вимоги про виділ вказаної частки у окремий об`єкт нерухомості та визнання за позивачкою права власності на вже самостійний об`єкт.

Щодо вимоги про визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину домоволодіння у порядку спадкування за законом, та припинення за нею права спільної часткової власності, то в цій частині позов не підлягає задоволенню оскільки не призведе до відновлення порушеного права за виниклими правовідносинами. Позивачкою заявлено по суті дві вимоги про визнання права власності з різних підстав, а виділення в натурі в окремий об`єкт нерухомості 1/2 частки домоволодіння вже є підставою для припинення часткової власності.

Враховуючи встановлені обставини та норми, які регулюють виниклі правовідносини, суд вважає, що саме визнання права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна, яке позивачка успадкувала буде найбільш ефективним способом захисту її права .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом та виділ у натурі частини житлового будинку задовольнити частково.

Виділити в натурі в окремий об`єкт нерухомості 1/2 частку домоволодіння в АДРЕСА_1 , загальною площею 92,3 кв.м, житловою 42,3 кв.м, що в цілому складається з житлового будинку літ. «А» в складі приміщень: 1-1 коридор, площею 9,2 кв.м; 1-2 житлова, площею 9,0 кв.м; 1-3 житлова, площею 19,0 кв.м; 1-4 кухня, площею 16,1 кв.м; 1- 5 ванна, площею 5,0 кв.м, загальною площею 58,3 кв.м, у т.ч. житловою - 28,0 кв.м; мостіння І; цистерна II; огорожа №1, 2-4, 6.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна - домоволодіння в АДРЕСА_1 , загальною площею 58,3 кв.м, житловою площею 28 кв.м, II- цистерна.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя