Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №510/168/26 — Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/1658/26

Справа № 510/168/26

14 вересня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

за участю секретаря Фурсової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 25 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103559640, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 12 000 грн. на умовах встановлених договором, а остання, зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти у встановленому розмірі.

Однак, з причини невиконання умов договору, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 43 831 грн. 50 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 12 000 грн.; заборгованості за відсотками – 30 991 грн. 50 коп., заборгованості за комісією за видачу кредиту – 840 грн.

Оскільки відповідач ухиляється від добровільного погашення заборгованості, представник позивача звернувся з позовом до суду.

Представник позивача – адвокат Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, направив до суду відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, від її представника – адвоката Аждер В.А. надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за його відсутності та без участі відповідача.

У своєму відзиві, представник відповідача заперечує проти стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, комісією за видачу кредиту, а також зазначає про неспівмірність витрат за надання правничої допомоги із складністю справи, ціною позову, значенням справи для сторони та ін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Дійсно, як встановлено судом, 25 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», укладено договір про споживчий кредит № 103559640.

При укладенні договору відповідача було ознайомлено з його умовами та графіком платежів.

За умовами договору відповідачу надано кредит в розмірі 12 000 грн. (п. 1.2 Договору), строком на 105 днів (п. 1.3 Договору), процентами за користування кредитом протягом пільгового періоду (15 днів з 25 жовтня 2023 року до 09 листопада 2023 року) в розмірі 0,95 % (п. 1.5.2 Договору), процентами за користування кредитом протягом поточного періоду (90 днів з 10 листопада 2023 року до 07 лютого 2024 року) в розмірі 3,50 % (п. 1.5.3 Договору), комісією за надання кредиту – 840 грн. (п. 1.5.1 Договору) та ін.

На виконання умов договору на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 12 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 75173790 від 25 жовтня 2023 року та випискою по рахунку клієнта ОСОБА_1 за період 25 жовтня 2023 року – 30 жовтня 2023 року наданою АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, що визначено ч. 1 ст. 638 ЦК України.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Таким чином, 25 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» укладений договір про споживчий кредит № 103559640.

ТОВ «Мілоан» на виконання умов договору та відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, надало грошові кошти відповідачу у користування, на умовах встановлених договором, а відповідач, в свою чергу, зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови встановлені договором.

Таким чином, ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 .

Однак, з причини неналежного виконання умов договору у відповідача виникла заборгованість, яка за розрахунком позивача становить 43 831 грн. 50 коп. та складається з: заборгованості за тілом кредиту – 12 000 грн.; заборгованості за відсотками – 30 991 грн. 50 коп., заборгованості за комісією за видачу кредиту – 840 грн.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

28 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т, предметом якого є відступлення права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників (п. 1.1 Договору).

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 28 лютого 2024 року, складеного сторонами вищевказаного договору та витягу з реєстру боржників, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло від ТОВ «Мілоан» право вимоги за договором про споживчий кредит № 103559640 від 25 жовтня 2023 року, відносно боржника ОСОБА_1 на заборгованість у розмірі 43 831 грн. 50 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 12 000 грн.; заборгованості за процентами – 30 991 грн. 50 коп.; заборгованості за комісією – 840 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Так, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у відповідності до ст. 512 ЦК України, набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103559640 від 25 жовтня 2023 року.

Частиною 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Позивачем доведено, що відповідач має непогашену заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 75173790 від 25 жовтня 2023 року, випискою по рахунку клієнта ОСОБА_1 за період 25 жовтня 2023 року – 30 жовтня 2023 року наданою АТ КБ «ПриватБанк» та відомостями ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 103559640 від 25 жовтня 2023 року клієнта ОСОБА_1 .

Доказів сплати відповідачем заборгованості за тілом кредиту первісному кредитору або фактору, матеріали справи не містять. А отже, зазначені позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та підлягають задоволенню.

Відносно стягнення заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Представник відповідача у своєму відзиві частково не погоджується з нарахованим розміром відсотків за договором про споживчий кредит № 103559640 від 25 жовтня 2023 року, посилаючись на їх непропорційно велику суму (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання зобов`язань за договором та зазначає про визнання розміру нарахованих відсотків у сумі 6 000 грн., тобто, які на думку представника відповідача становлять половину заборгованості за тілом кредиту.

Враховуючи вищевикладені доводи представника відповідача, суд вважає необхідним зауважити, що відповідач при укладенні договору була ознайомлена з строком кредитування, розміром відсоткових ставок та умовами кредитування, тобто повністю передбачала наслідки невиконання умов договору.

Економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом.

Статтями 627, 638 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Умовами кредитного договору не передбачено будь яких штрафних санкцій за дострокове погашення кредиту.

Таким чином, позичальник самостійно обирає кількість днів користування кредитом, від чого залежить сума нарахованих відсотків, а отже доводи представника відповідача про нарахування непропорційно великого розміру відсотків за договором, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відносно стягнення заборгованості за комісією за видачу кредиту, суд зазначає, що пунктом 1.5.1 договору про споживчий кредит № 103559640 від 25 жовтня 2023 року встановлений розмір комісії за надання кредиту – 840 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків суми кредиту одноразово в момент кредиту, однак у договорі не зазначені складові цих витрат та в чому саме вони полягають, тому зазначений пункт договору є нікчемним, а отже позовні вимоги про стягнення комісії за надання кредиту у встановленому розмірі не підлягають задоволенню.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 42 991 грн. 50 коп.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких входять витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача під час пред`явлення позову до суду, було сплачено судовий збір у належному розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 5925 від 21 січня 2026 року.

Отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування судових витрат зі сплати судового збору підлягає 2 611 грн. 28 коп. (98,08 % від розміру задоволених позовних вимог).

Щодо вирішення питання про витрати, пов`язані із професійною правничою допомогою, суд зазначає наступне.

За положеннями ст. ст. 133, 137 ЦПК України, учасник справи має право на відшкодування лише професійної правової допомоги, наданої адвокатом.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг правничої допомоги. Так, на підтвердження понесених позивачем витрат у справі надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, який містить опис робіт, а загальна вартість наданих послуг за договором складає 8 000 грн., що підтверджується актом та детальним описом наданих послуг від 05 січня 2025 року.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України, можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правову допомогу в зазначеному розмірі у сумі 8 000 грн., адже цей розмір, окрім іншого має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд вважає за необхідне врахувати, що матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час, та те, що даний спір є типовим і особливої складності не представляє, а сама по собі ціна позову не свідчить про необхідність стягнення витрат у визначеному розмірі.

У зв`язку з вищевикладеним, наданим клопотанням представника відповідача про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, суд, вважає що витрати позивача на професійну правову допомогу, враховуючи критерії розумної необхідності таких витрат та співмірності їх розміру, становлять 4 000 грн. і підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3 923 грн. 20 коп. (98,08 % від розміру задоволених позовних вимог), на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за договором про споживчий кредит № 103559640 від 25 жовтня 2023 року в розмірі 42 991 (сорок дві тисячі дев`ятсот дев`яносто одна) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) 2 611 (дві тисячі шістсот одинадцять) грн. 28 коп. витрат зі сплати судового збору та 3 923 (три тисячі дев`ятсот двадцять три) грн. 20 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова