Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №521/6740/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №521/6740/26

Суддя: Сегеда О. М.

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/6740/26

Пр. №2/521/5684/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Вороні А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі – ТОВ «ФК «Ейс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 19 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №846978142 на суму 2 000,00 грн.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу №1.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу 27/0524-01.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу №15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 15 липня 2025 року за договором факторингу №3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 11 552,63 грн.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, позивач просив суд стягнути з останньої суму заборгованості за кредитним договором № 846978142 від 19 листопада 2021 року, що становить – 11552,63 грн., яка складається з наступного:

5199,68 грн. - заборгованість по тілу кредиту;

6 352,95 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

0,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 13 травня 2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Представник позивача, діючий на підставі довіреності від 11 серпня 2025 року та відповідач, в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення повідомлявся відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19 листопада 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №846978142 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5YY62.

Перед укладенням кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет:

- перейшла на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua,

- зареєструвалася на даному сайті, створивши Особистий кабінет позичальника;

- за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання;

- пройшла належну перевірку (верифікацію);

- ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору;

- отримала на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використала для підписання кредитного договору;

- надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписала кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Правилами до кредитного договору передбачено, що позичальник у заявці зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов`язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.

За результатами заповнення заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої товариством з інших джерел.

Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику.

Відповідач підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV5YY62. Зокрема, 19 листопада 2021 року відповідач ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно - телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 2 000,00 шляхом перерахування через банкпровайдер.

Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 5 300,00 грн.

Отже, судом встановлено, що товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, однак остання від виконання своїх зобов`язань ухиляється.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу №1.

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу 27/0524-01.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу №15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 15 липня 2025 року за договором факторингу №3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 11552,63 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року.

За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Тобто, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 846978142 від 19 листопада 2021 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач умови кредитного договору не виконує, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість по кредиту.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі в порядку, визначеному цим договором.

Незважаючи на це, відповідача не виконала свого обов`язку та не повернула надані їй кредитні кошти в строки, передбачені кредитним договором.

09 червня 2026 року через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовувала тим, що позивачем було пропущено строк позовної давності, оскільки заборгованість виникла у 2021 році, а позов подано у 2026 році.

Однак, з 12 березня 2020 року в Україні розпочався карантин у зв`язку з пандемією COVID-19. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 2 квітня 2020 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 12: під час дії карантину строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії карантину.

У постанові Великої Палати ВС від 6 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 суд касаційної інстанції однозначно визначив точку відліку: продовження позовної давності розпочалося не з дня запровадження карантину (12 березня 2020 року), а з моменту набрання чинності Законом № 540-IX, тобто з 2 квітня 2020 року.

Пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, яка набрала чинності 30 червня 2023 року. Таким чином, карантинне продовження тривало з 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Окрім цього, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX, що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану строки, визначені статтями 257–259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії.

Законом України від 8 листопада 2023 року № 3450-IX, що набрав чинності 30 січня 2024 року, пункт 19 викладено в новій редакції: замість «продовжуються на строк його дії» — «перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану».

Законом № 4434-IX від 14 травня 2025 року, що набрав чинності 4 вересня 2025 року, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено. Перебіг позовної давності відновився: строк, що перебував у стані зупинення, продовжує спливати з дати набрання чинності цим законом.

Оскільки на момент виникнення права на позов діяв карантин, а згодом був введений воєнний стан, перебіг позовної давності був зупинений і на момент звернення до суду не сплив. Тому заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не сплачував своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідачка зобов`язання за вказаним вище договором не виконала.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, у зв`язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем, з останньої на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 846978142 від 19 листопада 2021 року в розмірі 11552,63 грн.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Документально підтвердженими витратами позивача на правову допомогу є: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткова угода №25771160337 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, акт прийому-передачі послуг від 29 грудня 2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (серiя КС №7073/10), довіреність від 06 березня 2024 року. Тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7000,00 грн.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 526, 549-552, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, м. Київ, 02090, р/р НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, МФО: 322001) заборгованість за кредитним договором № 846978142 від 19 листопада 2021 року в розмірі 11552 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві тисячі) 63 копійки, яка складається з наступного: 5199,68 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 6352,95 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, м. Київ, 02090, р/р НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, МФО: 322001) судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, м. Київ, 02090) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда

Оригінал: reyestr.court.gov.ua