Рішення від 26 травня 2025 р. у справі №521/16627/24 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/16627/24

Номер провадження № 2-а/521/21/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя Роїк Д.Я.,

секретар судового засідання Каліній П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа Директор ОСББ «Добробут» Масловський Костянтин Миколайович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 19-07 від 02.10.2024 року, винесену адміністративною комісією Київської районної адміністрації Одеської міської ради щодо ОСОБА_1 . Стягнути з адміністративної комісії Київської районної адміністрації Одеської міської ради на його користь за рахунок бюджетних асигнувань витрати на оплату судового збору в розмірі 1200,00 грн.

і витрати на підготовку позову в розмірі 350 грн. Вимоги обґрунтовує тим, що постановою № 19-07 від 02.10.2024 року адміністративною комісією Київської районної адміністрації Одеської міської ради на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 357 грн. за не задовільний стан прибудинкової території біля будинку за адресою: м. Одеса, вул. Архітекторська, 14/1 , що згідно постанови є порушенням правил благоустрою території міста Одеси №1631 від 23.12.2011.Вважає, що постанова № 19-07 від 02.10.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню. У будинку про стан території якого вказано в постанові, існує ОСББ «Добробут», тому всі питання про територію біля нього потрібно вирішувати з його директором.

Від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких він просить в задоволені позову відмовити. При цьому зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 року №2807-ІV. На виконання положень зазначеного закону Одеською міською радою прийняті Правила благоустрою території міста Одеси, які затверджені рішенням Одеської міської ради №1631-VІ від 23.12.2011 року. Нормами вищезазначених правових норм встановлюється порядок благоустрою та утримання об`єктів благоустрою міста Одеси, визначаються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні основи благоустрою.Зокрема, п. 4.1.3 визначено на території розташування зелених насаджень забороняється складувати будь які матеріали та влаштовувати звалища сміття.Також відповідно до норм пункту 9.1 вказаних правил на об єктах благоустрою забороняється вивозити та/або звалювати в не відведених для цього місцях відходи, забруднювати довкілля, місця загального користування, засмічувати побутовими відходами, складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків, а також на території загального користування; захаращувати території загального користування будівельними та іншими матеріалами, конструкціями сміття, побутовими відходами, відходами виробництва, накопичення снігу та льоду тощо; порушувати правила складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації та використання відходів. Суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення полягає в тому, що за адресою: Архітекторська 14/1 встановлено факт не задовільного санітарного стану прибудинкової території.Позивач є особою якій належить сміття винесене на територію зеленої зони.Факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується протоколами № КРА-001860 та № КРА-001939 про адміністративне правопорушення, які складені 12.09.2024 року посадовими особами Київської районної адміністрації Одеської міської ради.

Третя Особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився повідомленний належним чином.

У судове засідання, сторони нез`явились, але надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Із урахуванням ч.1 ст. 205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності пояснення від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.09.2024 року посадовими особами Київської районної адміністрації Одеської міської ради було складено протоколи № КРА-001860 та № КРА-001939 відносно ОСОБА_1 . Суть адміністративного правопорушення полягає в тому, що 12.09.2024 року о 14.00 годині за адресою: м. Одеса, вул. Архітекторська 14/1, зафіксовано факт незадовільного санітарного стану прибудинкової території, чим порушено п. 4.1.3 «Правил благоустрою території міста Одеси».Постановою № 19-07 від 02.10.2024 року Адміністративної комісії Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 02.10.2024 року накладено на ОСОБА_1 , штраф в розмірі 357,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно достатті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зістаттею 254 КУпАПпро вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської діяльності.

Відповідно достатті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, окрім інших органів, також адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Частиною першою статті 218 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбаченістаттею 152 КУпАП розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

Відповідно достатті 152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Суб`єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.За змістом частини першоїстатті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно із п. 2 ч. 1ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV(далі - Закон № 2807) визначено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, у тому числі, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

До об`єктів благоустрою населених пунктів належать:2) прибудинкові території (ст. 13 Закону).

Відповідно до пункту 1, 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об`єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Балансоутримувача об`єктів благоустрою, які перебувають у приватній власності, визначають їх власники.

Частиною 2ст. 18 Закону № 2807 передбачено, що підприємства, установи та організації у сфері благоустрою і населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію.

У відповідності до ст. 25 вказаного Закону, утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Згідно положень ч.4 ст. 36 вказаного Закону, за рахунок коштів підприємств, установ, організацій фінансуються заходи, спрямовані на:

1) благоустрій, виконання робіт з ремонту і реконструкції доріг внутрішньогосподарського користування, озеленення, утримання в належному стані території, яка їм належить на праві власності або праві користування;

2) усунення на закріплених за ними об`єктах благоустрою (їх частинах) пошкодження інженерних мереж, елементів благоустрою, а також наслідків аварій, що сталися з їх вини.

Благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Згідно з частиною першоюстатті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Рішення Одеської міської ради №1631-VI від 23.12.2011р. затверджені «Правила благоустрою території міста Одеси» (із змінами та доповненнями), згідно яких прибудинкова територія територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку;

Згідно п.3.1.3 Правил, до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: прибудинкові території.

Згідно п.3.2.9 Правил, порядок здійснення благоустрою та утримання прибудинкової території, територій житлової та громадської забудови.

Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 17.05.2005р. № 76, затвердженої містобудівної документації, регіональних і місцевих правил забудови, цих Правил, а також установлених державних стандартів, норм і правил.

Утримання в належному стані та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного жилого будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до п. 7.2 Правил благоустрою території міста Одеси, на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень.

Згідно з п. 7.2.4 Правил благоустрою території м. Одеси на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярне прибирання місць встановлення сміттєзбірників, а також місць, забруднених побутовими та іншими відходами, на територіях, прилеглих до будинків та споруд.

Як вбачається із Закону України «Про благоустрій населених пунктів», обов`язок з виконання Правил благоустрою території м. Одеси, в тому числі: регулярно прибирати від сміття, побутових відходів, бруду, опалого листя, снігу, що забезпечує утримання об`єктів благоустрою та прилеглих територій у належному санітарному стані; при цьому тротуари прибираються вздовж всієї ділянки будинку, домоволодіння (в межах належності) до бордюрного каменю, покладається на балансоутримувача будинку, тобто на організацію житлово-комунального сервісу.

Так, згідно п. 1.9 Правил благоустрою території м. Одеси: балансоутримувач - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність; здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законодавством; прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку; утримання будинків і прибудинкових територій - діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи із забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Із зазначених норм випливає, що адміністративну відповідальність за неналежне утримання об`єктів благоустрою (їх частин) несуть саме особи, які є власниками, користувачами або балансоутримувачами зазначених об`єктів або земельних ділянок.

За приписами ст. 38 Закону № 2807, контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, і вимог цьогоЗакону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону № 2807, до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у порушенні правил благоустрою територій населених пунктів.

У відповідності до ч.2 ст. 5 КУпАП, сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбаченостаттями 152,159 і 182 цього Кодексу.

Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд наголошує на тому, що в силу статті 280 КУпАП орган обов`язок встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи покладається на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція ( Рішення ЄСПЛ у справі « Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі « Салабіаку проти Франції » від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення( п. 21 рішення ).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23 - рп / 2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні ( п. 4. 1 ).

В рекомендації № R ( 9 1) 1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади ( принцип 7 ).

Проте, з огляду на викладені обставини, положення чинного Закону та матеріали справи, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не з`ясовано та не доведено наявність обов`язків позивача щодо утримання прибудинкової території за адресою м. Одеса, вул. Архітекторська 14/1 .

Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення неможливо з`ясувати, з яких міркувань виходив відповідач під час визначення позивача в якості відповідальної особи, що має нести юридичну відповідальність за такий проступок.

Суд виходить із того, що відповідачем не доведено, що саме позивач є тією належною особою, яка, в силу положень Правил благоустрою території міста Одеси, повинна була вжити заходів з прибирання сміття на прилеглій території, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Архітекторська 14/1.

Матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови та протоколів № КРА - 001860 і № КРА - 001939 від 12.09.2024 року, що стали підставою для винесення відповідної постанови, належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, за яке її було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.

При таких обставинах, із наявних у справі доказів суд дійшов висновку, що адміністративною комісією Київської районної адміністрації в порушення ч. 2 ст. 2 КАС України прийнята постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без ретельного збору та дослідження матеріалів, що мають доказове значення у справі, із передчасним висновком про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, чим порушені права останнього.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає статті 245 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездітності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 9, 23, 30, 33, 152, 222, 251, 252, 254, 256, 265-1, 268, 276, 279, 280, 283, 317-318, 321 КУпАП, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 26, 31, 42, 44, 46, 72-77, 118, 159, 160, 162, 192, 199, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 257-262, 286, п.10 Перехідних Положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до адміністративної комісії Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа Директор ОСББ «Добробут» Масловський Костянтин Миколайович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Скасувати постанову № 19-07 від 02.10.2024 року, винесену адміністративною комісією Київської районної адміністрації Одеської міської ради 02.10.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 246 ч. 5 п. 4 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: адміністративна комісія Київської районної адміністрації Одеської міської ради (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 9).

Третя Особа: ОСОБА_2 РНОКПП , АДРЕСА_2 .

Суддя: Д. Я. Роїк