Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №509/3948/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 509/3948/26

Номер провадження 2/504/3897/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Якиміва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Доброслав Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Доброславським районним судом Одеської області здійснюється розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22.08.2025-100000367 від 22.08.2025 року в розмірі 14900,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 5000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 4900,00 грн. та заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України – 5000,00 грн., та судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат повёязаних з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі у розмірі 127,38 грн. Також в змісті позовної заяви представник позивача заявив клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову було передано в провадження судді Якиміву А.В.

Ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 13.07.2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Позивача про судовий розгляд справи було повідомлено належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження до його електронного кабінету та електронного кабінету його представника, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу.

Відповідача про судовий розгляд справи було повідомлено шляхом направлення ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та додатками до неї за зареєстрованим місцем проживання відповідача, які особисто вручені останньому 11.08.2026 року.

У встановлений судом строки відповідач не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, зокрема клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (відзив) не подав. У зв`язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини встановлені судом та докази на їх підтвердження.

22.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» із заявкою кредитного договору № 22.08.2025-100000367 (кредитної лінії), підписаною ним з використанням одноразового ідентифікатора «Е229» та із проставленням його також на відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 22.08.2025-100000367 (кредитної лінії), а також на пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), внаслідок чого було укладено кредитний договір № 22.08.2025-100000367 (кредитної лінії) від 22.08.2025 року, згідно умов якого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000,00 грн, із застосуванням відсоткової ставки - незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який дається кредит, на строк 98 днів, тобто з кінцевим терміном повернення – 27.11.2025 року.

При цьому, у змісті згаданої заявки ОСОБА_1 , для надання коштів за кредитним договором, зазначив реквізити належного йому електронного платіжного засобу – 4314-14ХХ-ХХХХ-9495, який в подальшому був зазначений у пункті 4.1 самого кредитного договору, як електронний платіжний засіб ОСОБА_1 для перерахування на нього кредиту.

При цьому, 22.08.2025 року ОСОБА_1 перераховно кошти на платіжну картку НОМЕР_1 , через систему iPay.ua, за договором кредиту № 22.08.2025-100000367, про що свідчить довідка ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №598-0806 від 08.06.2026 року.

09.09.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було укладено додатковий договір до кредитного договору № 22.08.2025-100000367 (кредитної лінії) від 22.08.2025 року з використанням одноразового ідентифікатора «К151», згідно якого строк, на який дається кредит продовжено на 117 днів, з кінцевим терміном повернення 16.12.2025 року та із застосуванням відсоткової стаки 0,65 % за один день користування кредитом.

Відповідач підтвердив прийняття умов договору шляхом отримання кредитних коштів, проте у подальшому допустив порушення умов договору щодо строків та обсягів повернення кредиту. Станом на 08.06.2026 року загальна сума заборгованості за договором становить 14900,00 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 5000,00 грн., залишку відсотків у розмірі 4900,00 грн. та залишку відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 5000,00 грн., відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

Нормативно-правове застосування.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Висновки суду

- щодо обґрунтованості позову:

Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи характер правовідносин між сторонами, суд приходить до висновку, що укладений договір за своїм змістом є договором приєднання у розумінні ст. 634 ЦК України та повністю відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Використання відповідачем ОСОБА_2 одноразових ідентифікаторів для підписання кредитної документації підтверджує її вільне волевиявлення на укладення правочинів та згідно зі ст. 12 зазначеного Закону, прирівнюється до власноручного підпису.

Факт виконання позивачем обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджений інформацією наданою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Отримання грошових коштів на власний банківський рахунок та їх подальше використання відповідачем свідчить про реальний характер правочину та виникнення у позичальника обов`язку з повернення кредиту та сплати процентів відповідно до ст. 1048, 1054 ЦК України.

Оскільки до суду не надано доказів повного розрахунку або обґрунтованого спростування розрахунку заборгованості, факт порушення відповідачем зобов`язання є доведеним.

У зв`язку з чим суд вважає обґрунтованою відповідну частину заявлених позивачем позовних вимог, а тому її необхідно задовольнити саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 22.08.2025-100000367 від 22.08.2025 року 5000,00 грн. суми заборгованості за кредитом, 4900,00 грн. суми заборгованості за нарахованими відсотками, що разом становить 9900,00 грн.

-щодо стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України:

Згідно пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан, який на теперішній час продовжений до 31 жовтня 2026 року.

При цьому, в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23) навів свою правову позицію за якою тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення суми нарахувань, передбачених ст. 625 ЦК України, за кредитним договором № 22.08.2025-100000367 від 22.08.2025 року у розмірі 5000,00 грн є необґрунтованими, оскільки нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому задоволенню не підлягають.

У зв`язку з чим суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

– щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем надано копію платіжної інструкції № СЦ00114178 від 10.06.2026 про сплату судового збору в розмірі 2662,40 гн., та копію квитанції № 2103845 від 10.06.2026 про сплату поштових витрат повязаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 127,38 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1853,52 грн, оскільки позовні вимоги задоволені частково на 66,44 відсотка (розмір задоволених позовних вимог х 100 / ціну позову, тобто 9900,00 х 100/7440,00), відмовлено в задоволенні позовних вимог у розмірі, що становить 33,56 відсотків (100 – 66,44).

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 22.08.2025-100000367 від 22.08.2025 року в розмірі 9900,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судові витрати в розмірі 1853,52 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дві) гривні (п`ятдесят дві) копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2026 року.

Суддя : Якимів А. В.