Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №499/1309/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1309/26

Провадження № 1-кп/499/85/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного провадження без виклику учасників судового провадження, обвинувальний акт кримінального провадження № 1202616726000030 за обвинуваченням ОСОБА_3 (далі також – обвинувачений, особа), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Щорсове, Іванівського району Одеської області, який зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 та фактично проживає в будинку АДРЕСА_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України (далі – КК),

У С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного органом досудового розслідування доведеним та стаття (частини статті) КК, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа таке

1.1. Обвинувачений, в невстановлений в ході дізнання місці та час, але не пізніше 06 травня 2026 року з порушенням вимог статті 27 Закону України «Про тваринний світ» (далі – Закон), «Правил любительського рибальства», які затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 (далі – Правила):

– мав протиправний умисел, спрямований на незаконний вилов водних 6iopecypciв із застосуванням забороненого знаряддя лову, ліскової сітки, яка відповідно до пункту 1 Розділу IV Правил є забороненими знаряддям лову;

–реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зайняття рибним добувним промислом, 06 травня 2026 року приблизно о 04 годині 30 хвилин у період нересту перебував у Хаджибейському лимані поблизу села Шеметове Березiвського району Одеської області (далі – лиман), скориставшись власним надувним гумовим човном марки «Сауman» зеленого кольору, без бортового номеру (далі – човен), вийшов на воду, з метою вилову живих водник НОМЕР_1 , без відповідного дозволу;

–надалі, з 04 години 30 хвилин до 05 годину 00 хвилин, 06 травня 2026 року перебував у човні на воді в лимані, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби і бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, з використанням заздалегідь придбаним знаряддям лову типу «лискової сітки» здійснив в період нересту незаконний вилов з лиману, й був виявлений працівниками ДЕI Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) державним інспектором ОСОБА_4 та громадським інспектором з охорони довкілля ОСОБА_5 ;

–тож внаслідок незаконного зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, недотримався умов здійснення любительського рибальство, передбачених пунктом 2 Розділу ІІ Правил, підпунктом 1 пункту 1 Розділу IV Правил, забороненим знаряддям лову типу «лискова сітка», незаконно добув рибу: сазан - 47 екземплярів загальною вагою 15 кг , карася сріблястого - 103 екземпляри загальною вагою 20 кг, піленгаса - 3 екземпляри загальною вагою 2 кг;

1.2. Внаслідок своїх протиправних дій обвинувачений, заподіяв істотну шкоду водним біоресурсам, бо незаконно займався рибним добувним промислом, й згідно такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України), що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 року №1042, спричинив збитки державі, власне навколишньому природному середовищу в загальну розмірі 342584 (триста сорок дві тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) гривні.

1.3. За таких фактичних обставин особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 КК – незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

2.Докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження та мотиви розгляду обвинувального акта в порядку спрощеного провадження такі

2.1. Прокурор ОСОБА_6 (далі також – прокурор) подав обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні.

Обвинувачений подав письмову заяву, яка додана до обвинувального акта, що складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_7 , яка свідчить, що обвинувачений погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, беззаперечно визнав свою провину, а також погодився на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні.

Потерпіла подала письмову заяву, яка додана до обвинувального акта, яка свідчить, що потерпіла погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини та погодилася на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні.

Суд зазначає, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі (частина 2 статті 12 КК).

З огляду на приписи частини 2 статті 12 КК, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 249 КК відноситься до категорії кримінального проступку.

2.2. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта (частина 2 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України, далі – КПК).

Зважаючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини, згодні з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні та не подали клопотань про проведення розгляду обвинувального акта з викликом учасників кримінального провадження, суд, доходить висновку щодо можливості ухвалення вироку стосовно обвинуваченого в спрощеному провадженні.

3.Мотиви призначення покарання та обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання такі

3.1. Суд надав оцінку матеріалам досудового розслідування, зокрема документам, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Суд під час призначення обвинуваченому покарання, враховує приписи статей 65-68 КК та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, визнає його щире каяття, як обставину, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Оскільки встановлено, що обвинувачений, вчинив дії, за наведених у підпунктах 1.1.-1.2 пункту 1 цього вироку фактичних обставин, тому суд вважає доведеною його вину у вчинені кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 249 КК, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.

3.2. Суд враховує відомості про обвинуваченого як про особу, який має постійне місце проживання, раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, не є особою з інвалідністю, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проходження служби.

З урахуванням викладених вище обставин, враховуючи положення статті 65 КК про те, що особі, яка вчинила кримінального правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень, а також те, що більш суворий вид покарання призначається лише в разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, обвинуваченому необхідно призначити покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді штрафу в розмірі встановленому санкцією частини 1 статті 249 КК.

4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішує суд під час ухвалення вироку такі

4.1. Разом з обвинувальним актом поданий цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до обвинуваченого про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в якому просить стягнути з обвинуваченого на користь держави шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в загальному розмірі 342584 гривні, а також долучена розписка про отримання обвинуваченим копії цивільного позову, в присутності захисника.

Суд констатує, що в поданій письмовій заяві про визнання винуватості обвинувачений, беззаперечно визнав провину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 249 КК. Натомість не висловив свого ставлення до цивільного позову, не зазначив про його визнання чи погодження з розміром шкоди.

Зважаючи на приписи частини 2 статті 381 КПК суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Також, враховуючи положення частини 1 статті 129 КПК, під час ухвалення обвинувального вироку, суд вирішує цивільний позов залежно від доведеності його підстав та розміру.

Водночас специфіка спрощеного провадження унеможливлює проведення судового засідання, дослідження доказів які б підтверджували розмір заподіяної шкоди (актів зважування, методики розрахунку тощо) та з`ясування реальної позиції відповідача щодо вимог позивача.

Суд наголошує, що беззаперечне визнання обставин вчинення кримінального проступку за своїм змістом та правовою природою не є тотожним автоматичному визнанню цивільного позову. Цивільний позов у кримінальному провадженні є самостійним інститутом, який базується на загальних засадах цивільного судочинства, зокрема принципах диспозитивності та змагальності сторін.

Тож, оскільки в письмовій заяві обвинуваченого відсутня чітка та окрема згода з поданим позовом, то не можна виключати, що між сторонами наявний спір.

Суд зазначає, що частина 5 статті 128 КПК свідчить, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, пов`язані з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене суд звертає увагу, що норми цивільного процесуального законодавства свідчать, що, за відсутності згоди відповідача та без проведення судового розгляду, вирішення майнового спору є неможливим і становить пряме порушення права особи на справедливий суд.

Тому, зважаючи, що процедура спрощеного провадження позбавляє суд процесуальних інструментів для об`єктивного вирішення невизнаного майнового спору, а кримінальне провадження щодо проступку підлягає вирішенню в короткі строки. Суд, керуючись принципом верховенства права, вважає за необхідне цивільний позов залишити без розгляду.

Зважаючи на це суд роз`яснює цивільному позивачу, що залишення цивільного позову без розгляду у кримінальному провадженні не позбавляє його права пред`явити такий позов у порядку цивільного судочинства.

4.2. Суд вважає, що за відсутності випадків визначених частиною 4 статті 174 КПК, накладений слідчим суддею Іванівського районного суду Одеської області ухвалами від 23 липня 2026 року арешт необхідно скасувати.

4.3. Суд вважає, що відповідно до частини 9 статті 100 КПК, після набрання вироком законної сили речові докази необхідно конфіскувати.

4.4. Процесуальні витрати за проведення судової інженерно-екологічної експертизи в розмірі 6739 гривень 04 копійки необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Суд не ухвалює рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не заявлялися.

Керуючись статтями 369-371, 373-374, 381, 382 КПК, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Скасувати арешт, накладений слідчим суддею Іванівського районного суду Одеської області ухвалою від 23 липня 2026 року на: човен гумовий зеленого кольору (2-місний) 1шт; весла дерев`яні 2шт; сітку ліскову, довжиною 200 м, висотою 1,5 м, вічком 45 мм 1 шт.

Конфіскувати речові докази човен гумовий зеленого кольору (2-місний) 1шт; весла дерев`яні 2шт; сітку ліскову, довжиною 200 м, висотою 1,5 м, вічком 45 мм 1 шт.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта в загальному розмірі 6739 (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 04 копійки.

Залишити без розгляду цивільний позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку направити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_8