Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №495/9300/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокуСправа № 495/9300/25

Номер провадження 3/495/152/2026

Cуддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

03.12.2025 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №505579 від 06.11.2025 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 06.11.2025 о 21:00, дорога Одеса-Рені 48 км. 700 м. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп?яніння, тест за власним бажанням пройшов у незалежному медичному закладі під відеофіксацію, тест позитивний 2,16 проміле, чим порушив п.2.9.а. ПДР - Керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

05.02.2026 через систему "Електронний суд" на адресу суду надійшли заперечення на протокол з яких вбачається, що Аналіз матеріалів справи свідчить про наявність суттєвих процесуальних порушень в діях працівників поліції, які унеможливлюють притягнення особи до відповідальності на підставі недопустимих доказів, що суперечить ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 251 КУпАП та ст. 247 КУпАП. Обставини, зафіксовані у справі, не дають підстав вважати, що правопорушення дійсно мало місце з огляду на відсутність об`єктивно підтвердженого факту керування транспортним засобом, марки TGX 18.400, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», ОСОБА_1 . Відсутність фіксації ключового моменту зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 є істотною процесуальною вадою, що перешкоджає встановленню об`єктивних обставин справи та виключає можливість притягнення особи до відповідальності в рамках ст. 130 КУпАП.

Також, зосереджував увагу на те, що дихання в трубочку (алкотестер) має протипоказання, які треба враховувати перед проводженням такого виду тестування, а саме: загострення астми, туберкульоз, епілепсію чи тяжкі психічні розлади, які мають перевірятись лікарями перед застосуванням давного виду проводження тесту на алкогольне сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився без належного з`ясування можливості його проходження особою, без роз`яснення альтернативного порядку медичного огляду в закладі охорони здоров`я, що ставить під сумнів дотримання процедури та допустимість отриманих результатів.

Сам по собі факт перебування особи поблизу транспортного засобу, спілкування з працівниками поліції або наявність у неї документів на транспортний засіб не є тотожним факту керування таким транспортним засобом у розумінні ст. 130 КУпАП. Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би об`єктивно підтверджував, що саме ОСОБА_1 у відповідний час здійснював керування транспортним засобом.

Відеозапис, наданий стороною обвинувачення, не є безперервним та не фіксує події від моменту зупинки транспортного засобу до складання адміністративних матеріалів, що унеможливлює встановлення причин зупинки, особи водія та факту керування транспортним засобом.

Також, як вбачається із долучених відеозаписів, сам процес складання протоколу про адміністративне правопорушення на відео не був зафіксований. Відповідно неможливо встановити чи роз`яснювалися працівниками поліції права та обов`язки ОСОБА_1 , передбачені законодавством України Даними діями, а точніше бездіяльністю, працівників поліції було допущено грубе порушення прав людини.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За відсутності належних і допустимих доказів факту керування транспортним засобом, є неможливим встановлення події адміністративного правопорушення та винуватості особи у його вчиненні.

За таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, заперечення на нього, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №505579 від 06.11.2025;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.11.2025;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.11.2025 з результатом 2.16 проміле;

- письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 06.11.2025;

- довідкою виданою начальником САП Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 07.11.2025 про те, що ОСОБА_1 впродовж року до адміністративної відповідальності не притягувався, відеозаписом та іншими матеріалами справи.

Жодних доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.

Згідно ч.ч. 2, 3ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього рухуУкраїни, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушенняце сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушенняце внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Відтак, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, суддя приходить до висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст.40-1КУпАП сплачується судовий збір, який становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.

Згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя Ірина БРАТКІВ