Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №494/1771/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

10.09.2026

Справа № 494/1771/26

Провадження № 3/494/458/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 р. м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Авдєєвої С.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за частиною четвертою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2026 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 130 КУпАП.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа надійшла в провадження судді Римар І.А. та враховуючи, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів, враховуючи перебування судді Римар І.А. у щорічній основній відпустці у серпні 2026 року, тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справ в розумні строки визначені КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711026 від 05.07.2026 року вбачається, що 05.07.2026 року о 00:07 год. в с. Златоустове по польовій дорозі Березівського району Одеської області ОСОБА_1 керуючи Т.З. Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 та виживав алкогольні напої після того, як був зупинений на вимогу працівників поліції до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння, що знижуючи його увагу та швидкість реакції. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння за допомогою технічного приладу газоаналізатору Драгер 6820 (ARSС-0114), або проходження огляду у Березівській центральній міській лікарні відмовився. Від керування автомобілем відсторонений шляхом передачі тверезому водієві ОСОБА_2 , чим порушив п.2.10.є ПДР – вживання водієм ТЗ після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 130 КупАП.

27.07.2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, вказав, що дійсно 05.07.2026 року був зупинений працівниками поліції, які повідомили, що вбачають у ОСОБА_1 стан алкогольного сп`яніння, викликали екіпаж патрульної поліції. Представники патрульної поліції запропонували пройти освідування на місці, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, думаючи що покарання буде більш м`яке, рознервувавшись, зазначив поліцейському, що вжив алкоголь після зупинки поліцією охорони. Фактично жодного алкоголю після зупинки не вживав, висновок поліцейського про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, зроблено виключно на підставі усних пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Жодних дій з боку поліцейського для того, щоб встановити факт вживання алкоголю після зупинки здійснено не було, відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів не містять факту вживання алкоголю.

Також 27.07.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 адвоката Рикун А. надійшло клопотання про закриття провадження по справі, у якому зазначив, що ОСОБА_1 заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, вважає що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження його вини. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст. 130 КУпАП є встановлення, доведення та підтвердження факту вживання алкоголю після зупинення на вимогу поліцейського та до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. З моменту зупинки ТЗ під керування ОСОБА_1 до приїзду працівників поліції відеозапис відображає повну картину подій, не має ознак переривання, весь час водій знаходився в полі зору представників поліції. Матеріали справи не містять жодного доказу, яким зафіксовано факт встановлення уповноваженими особами правоохоронного органу, вживання ОСОБА_1 алкоголю після зупинки його працівниками поліції. ОСОБА_1 пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у лікаря не поступала. Порушення ОСОБА_1 п.2.10.є ПДР України, який вказаний у протоколі як підстава для притягнення водія до адміністративної відповідальності, не підтверджена матеріалами справи, жодного ДТП ОСОБА_1 не вчиняв. Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 30.07.2026 року представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказав, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу алкоголь не вживав, тому фактично ознак ч.4 ст. 130 КУпАП у діях останнього немає. Щодо вчинення ДТП зроблено запит до поліції, відповіді не надано.

На підставі наданих пояснень, дослідивши наявні докази в матеріалах справи, судом винесена постанова про виклик поліцейського ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 . Слухання справи відкладено на 10.09.2026 року.

У судовому засіданні 10.09.2026 року представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначив, що ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції з ознаками сп`яніння, запропонували пройти освідування, однак він відмовився, на відео жодного вживання алкоголю після зупинки не зафіксовано, ДТП не скоював, поліцейські не правильно кваліфікували адміністративне праовпорушення за вчинення ним порушення п. 2.10.є ПДР - вживання водієм ТЗ після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Під час судового засідання 10.09.2026 року допитаний поліцейський ОСОБА_3 , зазначив, що перебував на добовому чергуванні, від чергового надійшло повідомлення, що поліцією охорони зупинено водія з ознаками алкогольного сп`яніння. Водієві запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, останній відмовився. ОСОБА_1 вживав алкоголь після зупинки транспортного засобу, особисто бачив, однак камера не зафіксувала. ОСОБА_1 сам підтвердив, що вживав алкоголь після зупинки, поліцейський йому повірив.

Також, в судовому засіданні допитанний свідок ОСОБА_4 , який надав пояснення з приводу пригоди, яка мала місце 05.07.2026 року, а саме вказав, що охороняв об`єкт, у комендантську годину їхала людина через охоронюємий об`єкт, з напарником наздогнали його, ОСОБА_1 вийшов з автомобілю, побачили що останній у нетверезому стані, з запахом алкоголю з порожнини рота, колега викликав поліцію. ОСОБА_4 не бачив, щоб ОСОБА_1 вживав алкоголь після зупинки транспортного засобу. Будь-яких пляшок у Гнапа чи в автомобілі не бачив. Після того, як працівники поліції поспілкувались з ОСОБА_1 , у ОСОБА_4 відібрали пояснення, та останній поїхав з місця пригоди.

Заслухавши учасників справи, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд доходить до таких висновків.

Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначалося вище, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Диспозицією ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушенння.

Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених в рамках справи № 216/5226/16-а(2-а/216/33/17) притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №536/1703/17.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд не може обґрунтовувати свої висновки припущеннями, а має виходити із дослідження належних і допустимих доказів, якими підтверджуються чи спростовуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що для кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 130 КУпАП недостатньо встановити сам факт перебування водія з ознаками алкогольного сп`яніння або факт вживання ним алкоголю до початку керування транспортним засобом. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є саме вживання алкоголю у визначений законом проміжок часу — після дорожньо-транспортної пригоди за участю водія або після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського та до проведення уповноваженою особою медичного огляду чи до прийняття рішення про звільнення від такого огляду.

Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, його повідомлення про те, що він вживав алкоголь раніше, а також відмова від проходження огляду на стан сп`яніння не є доказами того, що алкоголь був ужитий саме після зупинки транспортного засобу. Відмова від проходження огляду за наявності передбачених законом умов може утворювати інший склад адміністративного правопорушення, однак сама по собі не підтверджує обов`язкової ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи, у тому числі й відеозаписи, додані до матеріалів справи, не містять доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Зазначене підтверджується й іншими матеріалами справи. Так, в рапорті на ім`я начальника Березівського РВП ГУНП в Одеській області вказана фабула ЄО: "05.07.2026 року о 01:08 за адресою: ГРПП ПЕРСТ-з (Березівський районний відділ поліції ГУНП в Одеській області д/н 1506 Renault Duster): Порушення ПДР зупинено Т.З. Renault Sandero д.н.з. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_5 з ознаками алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи показання поліцейського ОСОБА_3 про те, що він нібито особисто бачив вживання ОСОБА_1 алкоголю після зупинки транспортного засобу, суд зіставляє їх з іншими дослідженими доказами. Зазначене твердження не знаходить об`єктивного підтвердження відеозаписами, долученими до матеріалів справи, та не узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_4 , який перебував на місці події та прямо зазначив, що не бачив вживання ОСОБА_1 алкоголю після зупинки, а також не бачив у нього чи в автомобілі будь-яких пляшок.

Крім того, сам ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 повідомив йому про вживання алкоголю після зупинки. За таких обставин, суд не може визнати наведені показання достатнім та беззаперечним підтвердженням факту вживання алкоголю після зупинки, оскільки ця обставина не підтверджена жодним об`єктивним доказом.

Сам протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому сформульовано обвинувачення, та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами. За відсутності належного підтвердження викладеної у ньому ключової обставини - вживання алкоголю після зупинки транспортного засобу - сам по собі протокол не може бути достатньою підставою для висновку про винуватість особи.

Таким чином, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 711026 від 05.07.2026 року обставини правопорушення не відповідає диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Окрім цього, відповідно до пп. «є» п.2.10ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Невиконання вимог пп. «є» п.2.10ПДР України утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок, передбачений п.2.10 є ПДР України, не є універсальним для кожного водія, а є спеціальним обов`язком, що виникає виключно у особи, яка набула статусу учасника ДТП.

Матеріалами справи участь ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді належними доказами не підтверджена. З відповіді Березівського РВП ГУНП в Одеській області вбачається, що протокол за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 не складався. Поліцейський під час судового засідання також підтвердив, що будь-якого ДТП не було.

За умови, що участь ОСОБА_1 у ДТП не підтверджена, він не є суб`єктом виконання регулятивних норм п.2.10 є ПДР. Відтак, його дії (вживання напоїв) не можуть бути кваліфіковані як протиправна бездіяльність або порушення заборони, оскільки правовий режим після ДТП для нього не настав.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпаП поліцейським у ході складання такого протоколу не перевірені та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Під час складання протоколу від 05.07.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП поліцейським не перевірено обставин вчинення такого адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення, передбачений ч.4 ст.130 КУпАП, має на меті запобігання фальсифікації стану сп`яніння водієм безпосередньо після аварії. Однак, за відсутності самого факту аварії (ДТП), вживання алкоголю особою у будь-який час після керування транспортним засобом не становить складу саме цього правопорушення.

Суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відтак, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, з`ясуваши конкретні обставини справи, які перевірені дослідженими в судовому засіданні доказами, надавши оцінку таким доказам, враховуючи встановлені судом порушення порядку складання протоколу, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.

На переконання суду, за встановлених конкретних обставин має місце не технічна помилка у зазначенні частини ст. 130 КУпАП, а недоведеність фактичних обставин, які утворюють об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. Суд не вправі усувати таку недоведеність шляхом самостійної зміни фабули обвинувачення чи перекваліфікації дій особи на інший склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Визнання особою факту попереднього вживання алкоголю також не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести всі елементи саме того складу адміністративного правопорушення, який поставлено особі у вину. У даному випадку ОСОБА_1 не визнавав факту вживання алкоголю після зупинки транспортного засобу, а його твердження про попереднє вживання не може бути розширено тлумачене як визнання обставин, передбачених ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги те, що належними та допустимими доказами не доведено обов`язкової ознаки об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення - факту вживання алкоголю після ДТП у передбачений ч. 4 ст. 130 КУпАП період, суд доходить висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Оскільки адміністративне стягнення не застосовується, відтак підстав для стягнення судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП немає.

Керуючись ч. 4 ст. 130, 247, 251, 279, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ :

Справу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною четвертою статті 130 КУпАП - закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду .

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.09.2026 року.

Суддя І.А. Римар