Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №383/1306/26 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №383/1306/26

Суддя: Бондарчук Р. А.

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/451/26 Головуючий у суді І інстанції: Бондаренко В.В.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

представника особи, яка притягається до відповідальності – адвоката Гостищевої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Гостищевої В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2026 року , якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду 04.07.2026 року о 23 год. 30 хв. в м. Бобринець по вул. 16 березня, біля будинку 67, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAEWOO NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням адвокат Гостищева В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження по справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

У разі якщо апеляційний суд вважатиме необхідним дослідження доказів — безпосередньо дослідити оригінальний відеозапис, на який послався суд першої інстанції, з файлами «Факт керування Штундер» та «ч. 1 ст.130 Штундер».

Перевірити, чи дозволяє зазначений відеозапис достовірно встановити, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO NEXIA безпосередньо перед його зупинкою.

У разі необхідності витребувати у відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького районного управління поліції ГУНП у Кіровоградській області оригінальні файли відеозапису, що були долучені до матеріалів справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 свою вину не визнав та послідовно зазначав, що транспортним засобом не керував, а лише перебував у автомобілі.

Водночас суд не навів достатніх та переконливих мотивів, які б усували всі сумніви щодо того, хто саме перебував за кермом автомобіля в момент його руху.

Факт перебування особи на місці водія після зупинки автомобіля сам по собі не доводить, що саме ця особа керувала транспортним засобом безпосередньо перед його зупинкою.

Також, суд не надав належної оцінки показанням свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що 04.07.2026 року після 23 години вона разом із ОСОБА_1 перебувала в автомобілі, який не рухався, після чого до них прибули працівники поліції.

У постанові суд зазначив, що первісні заперечення ОСОБА_1 щодо факту керування транспортним засобом та вживання алкоголю після зупинки автомобіля є позицією захисту, обраною з метою ухилення від адміністративної відповідальності.

Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

В суді апеляційної інстанції адвокат Гостищева В.В., яка діє в інтересах

ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Підтримала клопотання про витребування відеозапису. Значила, що вина не доведена. Оскільки не доведено факт керування. На запитання суду адвокат Гостищева В.В. пояснила, що ОСОБА_1 сплатив штраф за ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №711063 від 05.07.2026, яким підтверджується, що саме 04.07.2026 року о 23 год. 30 хв. в м. Бобринець по вул. 16 березня, біля будинку 67, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;

- повідомленням про надходження зі служби 102 про те, що 04.07.2026 року о 23 год. 36 хв. за адресою: м. Бобринець по вул. 16 березня, 67, біля будинку стоїть авто, з якого голосно грає музика;

- копіями постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7492446 від 05.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та серії ЕНА №7492516 від 05.07.2026 року за ч.1 ст.122 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого

ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду в умовах закладу охорони здоров`я;

- відеозаписом події, які містяться на диску на якому зафіксовано рух транспортного засобу DAEWOO NEXIA, та його зупинку. До вказаного місця зупинки автомобіля DAEWOO NEXIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , підійшов працівник поліції, представився водію, яким виявився ОСОБА_1 , який перебував на місці водія вказаного автомобіля, повідомив водію про прибуття на виклик в комендантську годину через порушення тиші, встановив особу водія. ОСОБА_1 повідомив, що посварився з братом, виїхав з двору, заперечив факт керування транспортним засобом, посилаючись на керування автомобілем сторонньою особою, яка була відсутня на місці зупинки транспортного засобу. Поліцейським повідомлено про виявлення явних ознак алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу - газоаналізатору Dragger Alcotest 6820, на що ОСОБА_1 заперечував факт керування, під час розмови поліцейським неодноразово запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, поліцейський декілька разів повідомив водію, що ненадання відповіді на запитання буде розцінено як відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння, далі поліцейським розцінено поведінку ОСОБА_1 як відмову від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про порушення Правил дорожнього руху щодо зупинки транспортного засобу та відсутності полісу обов`язково страхування, роз`яснено права. Поліцейським повідомлено, що ОСОБА_1 рахується як СЗЧ. Також під час спілкування з ОСОБА_1 біля автомобіля поліцейським виявлено пістолет, по прибуттю на місце слідчо-оперативної групи ОСОБА_1 заперечив належність йому виявленого біля автомобіля пістолета. Далі ОСОБА_1 пояснив, що виїхав тверезий та пішов в магазин, на що поліцейський зауважив, що магазин працює до 22 години.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляції про відсутність доказів у справі про адміністративне правопорушення, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія проходження відповідного огляду.

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт керування

ОСОБА_1 транспортним засобом, а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в умовах закладу охорони здоров`я.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Що стосується доводів апеляції про не доведеність факту керування.

Так в матеріалах справи наявний відеозапис «Факт керування Штундер» на якому зафіксовано, як в темну пору доби транспортний засіб DAEWOO NEXIA зупиняється.

При цьому не відеозаписі не зафіксовано осіб, які виходили із вказаного транспортного засобу.

В подальшому на відеозаписі «ч.1 ст. 130 Штундер» працівниками поліції встановлено особу водія ОСОБА_1 .

На відеозаписі «ч.1 ст. 130 Штундер» зафіксовано, що ОСОБА_1 спочатку повідомив працівникам поліції про факт керування транспортним засобом, а в подальшому повідомив, що ним не керував.

Також необхідно завчити про те, що працівниками поліції відносно ОСОБА_1 складено протоколи за ч.1 ст.122, ч. 1 ст.126 КУпАП.

Сам по собі факт виплати стягнення за відсутність страхового полісу та за порушення правил зупинок унеможливлює суд дійти висновку про відсутність факту керування.

Таким чином враховуючи те, що матеріалах справи наявний відеозапис на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу, через незначний проміжок часу працівниками поліції встановлено особу водія ОСОБА_1 , а також факт оплати стягнення за відсутність страхового полісу та за порушення правил зупинок, апеляційний суд приходить до беззаперечних висновків про доведеність факту керування

ОСОБА_1 транспортним засобом DAEWOO NEXIA.

Не можуть бути задоволені доводи апеляції про необхідність витребування у працівників поліції оригіналу відеозапису «Факт керування Штундер», оскільки інформації зафіксована на даному відеозаписі не оспорюється учасниками справи.

При цьому необхідно занити про те, що відеозапис «Факт керування Штундер» є належним та допустимим доказам, оскільки протилежне не було встановлено в ході розгляду справи.

Твердження, захисника, що рух транспортного засобу зареєстровано не з боді-камери поліцейського, а зі стаціонарної камери, яка розташована на будівлі розташованій навпроти зупинки автомобіля, колегія суддів не враховує, оскільки працівники поліції мають право за згодою власника отримувати відеозаписи з камер спостереження, що розташовані в нассе денному пункті, у тому числі з програм «Безпечне місто». Адже, Згідно зі статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може використовувати інформацію з відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для забезпечення публічної безпеки і порядку та фіксації правопорушень. Власник будинку, або адміністрація магазину може добровільно, за власною ініціативою або на запит поліції,надати відеозапис на запит чи звернення поліцейського у межах з`ясування обставин події.

А тому, доводи апеляції з цього приводу є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються вищевикладеним.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диск з відеозаписом є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник. не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозаписі, а саме факт перебування з явними ознаками алкогольного сп`яніння та факт відмови від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Також, апеляційний суд погоджується з думкою судді суду першої інстанцїі про неврахування показання свідка ОСОБА_3 оскільки її пояснення спростовуються відеозаписом з назвою «Факт керування Штундер», на якому зафіксовано рух транспортного засобу в нічний час, який виїхав з двору багатоквартирного будинку та зупинився на місці події, яке узгоджується з відеозаписами файлу «ч.1 ст. 130 Штундер», з яких вбачається, як на вказане місце прибув патруль поліції з приводу надходження повідомлення про порушення тиші.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності, а також мав можливість пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Гостищевої В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua