Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №404/2636/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/232/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Петров Р. І.

Справа № 404/2636/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Олексієнко І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2026 року. м. Кропивницький

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Олексієнко І.С.,

за участі секретаря судового засідання Степанової Д.К., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Олійник С.В., працівника поліції, що склав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Олійник С.В. на постанову Фортечного районного суду міста Кропивницький від 07 квітня 2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу по АДРЕСА_1

визнано винною за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Фортечного районного суду міста Кропивницький від 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнана винною за те, що вона 03.03.2026 року, о 18-20 год., керуючи автомобілем «Hyundai I10», д/н НОМЕР_1 , по вул. Незалежності, 26 к. 1 в м. Кропивницькому, була зупинена працівниками поліції, які після підозри щодо перебування останньої в стані алкогольного сп`яніння запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, однак ОСОБА_1 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовилась, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також відеозаписами обставин правопорушення, з яких вбачається, що у вказані в протоколі час та місці ОСОБА_1 керувала автомобілем «Hyundai I10», д/н НОМЕР_1 , після чого вказаний автомобіль зупинився на паркувальному майданчику біля магазину «Маркетопт». Згодом, ОСОБА_1 вийшла з зазначеного автомобіля та пішла у власних справах. Приблизно через 20 хвилин повернулась та сіла на пасажирське сидіння автомобіля «Hyundai I10», д/н НОМЕР_1 . Після цього прибули працівники поліції та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 відмовилась від його проходження.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 – адвокат Олійник С.В. просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, місцевий суд не взяв до уваги те, що на момент прибуття працівників поліції ОСОБА_1 не являлася учасником дорожнього руху - водієм, оскільки автомобіль стояв нерухомому стані. У зв`язку з чим вважає, що вимога поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння є незаконною. Також не відповідає дійсності опис фактичних обставин справи, на які суд послався у постанові, зокрема: « ОСОБА_1 пояснила, що дійсно керувала транспортним засобом HUNDAI 110, державний номер НОМЕР_1 , за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначила, що на пішохідному переході біля магазину «Маркетопт», який знаходиться по вул. Незалежності, 26 корп. 1 в м. Кропивницькому між нею та ОСОБА_3 виникла конфліктна ситуація через використання нею звукового сигналу автомобіля. У той час як ОСОБА_1 пояснила, що не керувала автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, точний час встановити неможливо та ніякого конфлікту не було, натомість, мала місце агресивна поведінка ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Так само і свідок ОСОБА_5 не повідомляв час, який вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення. Вважає, що за вказаних обставин позиція суду відображає упередженість та ухил при дослідженні та оцінці доказів. По суті, в основу обвинувачення суд поклав версію свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх показання, проте відеозапис не містить ні пояснення свідків, ні процес фіксації їх показань письмово. Крім того, відеозаписом не зафіксовано а ні обставин зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 о 18 год. 20 хв., а ні факт того, що транспортний засіб рухався у вказаний час. Вважає, що працівник поліції ОСОБА_2 діяв з перевищенням службових повноважень, оскільки його вимога не ґрунтувалася на вимогах п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» лише законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами та 06.04.2026 нею було подано скаргу начальнику Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції. Крім того, на момент оформлення протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції взагалі не переглядався запис з камери спостереження магазину. Тому суть обвинувачення, яке викладено в протоколі, ґрунтується на поясненнях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У той час як працівник поліції не роз`яснив ОСОБА_1 право надавати пояснення письмово та захистити себе від агресивних дій вищевказаних осіб. У матеріалах справи наявний відеозапис з назвою «IMG_1772 MOV», проте він не містить часу, дати та номеру пристрою, на який ведеться відеофіксація, що виключає можливість встановити, хто саме проводив відеозйомку, а також виключає можливість перевірити його на автентичність та на відсутність внесення до нього змін.

Заслухавши поясненняособи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та висновок її захисника – адвоката Олійник С.В., пояснення працівника поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 , перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції мотивував його тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи.

Однак, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №60462, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона 03.03.2026 року, о 18-20 год., керувала автомобілем «Hyundai I10», д/н НОМЕР_1 , по вул. Незалежності, 26 к. 1 в м. Кропивницькому, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовилась, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с.1)

Допитана в судовому засіданні апеляційного суду особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснила, що 03.03.2026 вона приїхала на автомобілі з села до м. Кропивницький, для того щоб обміняти 100 долларів США. З нею на пасажирському сидінні був її знайомий, оскільки вона має малий стаж керування транспортним засобом, тому взяла з собою товариша. Рухаючись на автомобілі по вул. Незалежності переїжджаючи пішохідний перехід вона посигналила, оскільки на переході бігла собака. В цей час двоє осіб, чоловік та жінка завершували переходити пішохідний перехід, однак чоловікові не сподобалось, що вона посигналила, він сприйняв це на себе, почав кричати, нецензурно виражатися. Проїхавши трохи далі вона зупинилася на парковці біля супермаркету Маркетопт, для того щоб обміняти гроші. Її товариш сів за водійське сидіння так як саме він мав їхати назад, а вона вийшла з авто і пішла до обмінника. Оскільки касира в обміннику не було, вона пішла й купила пляшку слабоалкогольного напою, який випила чекаючи касира, приблизно це було 20 хвилин. Повернувшись до автомобіля вона побачила, що чоловік та жінка, які переходили пішохідний перехід стоять біля її автомобіля та заблокували їм виїзд з парковки, сказали зараз тобі буде. Вона намагаючись не реагувати на конфлікт сіла в автомобіль на пасажирське сидіння. Через деякий час приїхали працівники поліції, поспілкувались з чоловіком та жінкою, а потім підійшли до неї, сказали, що вбачають ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Вона пояснювала працівнику поліції, що наразі не є водієм, оскільки сидить на пасажирському сидінні. Однак, на це ніхто не реагував. Вказує, що працівники поліції її не зупиняли, вона не була за кермом, коли вони приїхали, тому вона відмовилась від проходження огляду. Постанову, що вона порушила правила дорожнього руху, оскільки не пропустила пішоходів, працівник поліції не виносив. Склав протокол по ст.130 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, поліцейський ОСОБА_2 , пояснив, що 03.03.2026 приблизно о 18.00 год. надійшов виклик на лінію 102, на службовий планшет. Зв`язавшись із заявниками, останні повідомили, що особа керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, вказав про те, що між жінкою за кермом і заявниками відбувся конфлікт, через те, що водій автомобіля на заїзді на паркову до магазину Маркетопт не пропустила пішоходів на пішохідному переході. Потім водій ОСОБА_1 пересіла на пасажирське сидіння. Вказав, що саме свідки, з якими у ОСОБА_1 стався конфлікт, підтвердили йому, що саме вона керувала транспортним засобом. Під час спілкування з ОСОБА_1 , ним були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (тремтіння пальців рук, порушена координація рухів, порушення мови), тому їй було запропоновано пройти огляд на місці або у закладі охорони здоров`я, однак вона відмовилась. Свою відмову пояснювала, що вона не є водієм, оскільки сидить на пасажирському місці. Вказував на те, що свідки йому також повідомляли, що ОСОБА_1 ходила до магазину ОСОБА_6 , була відсутня приблизно 20 хвилин, а потім прийшла та сіла на пасажирське місце в автомобілі. Водночас, ОСОБА_1 йому не повідомляла, що вона вживала шейк у той час коли відлучалась до магазину. На запитання сторони захисту, чи була ОСОБА_1 на момент прибуття працівників поліції учасником дорожнього руху працівник поліції відповів, що вона була пасажиром, але згодом зазначив, що вона була водієм. На запитання сторони захисту, чи була винесена постанова працівником поліції про те, що ОСОБА_1 порушила правила ПДР України, оскільки не пропустила пішоходів на пішохідному переході, поліцейський відповів, що йому не вдалося встановити докази з приводу даного факту, тому ним не виносилась постанова.

З долучених до матеріалів цієї справи відеозаписів, які було перевірено судом апеляційної інстанції на дійсність процедури фіксації огляду водія на стан алкогольного сп`яніння та її відповідність вимогам закону, встановлено, що на відеозаписі зафіксовано те, що на парковці біля магазину Маркетопт стоїть автомобіль, в якому за водійським сидінням сидить чоловік, а на пасажирському місці сидить ОСОБА_1 . В ході спілкування працівник поліції, який підійшов до автомобіля зі сторони пасажира, звертаючись до ОСОБА_1 зазначив, що люди стверджують, що вона була водієм, на що ОСОБА_1 , зазначила, що працівники поліції її не зупиняли і вона сидить на пасажирському місці. Працівником поліції зазначено, що нею було вчинено адміністративне правопорушення, оскільки вона не пропустила пішоходів, а тому просив надати посвідчення водія, на що ОСОБА_1 надала документи, що посвідчує її особу. ОСОБА_1 не заперечувала, що до приїзду на паркову автомобілем керувала вона, але заперечувала сам факт, що вона не пропустила пішоходів та просила надати докази цього, на що працівник поліції одразу запитав ОСОБА_1 , чи не вживала остання алкогольних напоїв зазначивши, що вбачає у неї ознаки алкогольного сп`яніння (тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, порушення мови) та запропонував пройти огляд на місці або в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 пояснила, що вона зараз не є водієм, сидить на пасажирському сидінні, тому не зобов`язана його проходити. Працівник поліції розцінив, це як відмову від огляду та зазначив про складання протоколу.

Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції.

Згідно п. 6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктами 3-5 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції.

Із встановлених фактичних обставин справи вбачається, що працівник поліції склав протокол з порушенням процедури огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння водія, оскільки з відеозапису не можливо встановити сам факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що працівником поліції поставлено у провину керування транспортним засобом ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння о 18.20 год., проте з самого відеозапису вбачається, що спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 відбулося о 18.39 год., тобто майже через 20 хвилин після зупинки водієм свого автомобіля. Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції не зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .

В ході судового засідання ОСОБА_1 не заперечувала, що керувала автомобілем до приїзду на паркову, водночас після приїзду, її товариш сів за водійське сидіння, так як саме він мав їхати назад, а вона вийшла з авто і пішла до обмінника. Чекаючи касира в обміннику близько 20 хвилин, вона пішла й купила пляшку слабоалкогольного напою, який випила. Повернувшись до автомобіля вона побачила, що чоловік та жінка, які переходили пішохідний перехід стоять біля її автомобіля та заблокували їм виїзд з парковки. Вона намагаючись не реагувати на конфлікт сіла в автомобіль на пасажирське сидіння, а вже через деякий час приїхали працівники поліції, підійшли до неї, сказали, що вбачають ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Водночас, з пояснень наданих у судовому засіданні апеляційного суду самого інспектора поліції, йому також повідомляли свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що ОСОБА_1 відлучалась з автомобіля приблизно на 20 хвилин до магазину.

В даному випадку пояснення ОСОБА_1 не спростовані у справі будь-якими достовірними доказами. Більше того, в матеріалах справи відсутні докази, які б беззаперечно підтверджували факт керування автомобілем останньої з ознаками алкогольного сп`яніння саме о 18.20 год. так як поставлено їй у провину в протоколі.

У контексті законодавства (зокрема, статті 130 КУпАП) заборона на вживання алкоголю після зупинки працівниками поліції або ДТП чітко регламентована, тобто цей обов`язок прив`язаний до конкретних юридичних фактів.

У випадку, з ОСОБА_1 вона не мала статусу зупиненого водія чи учасника пригоди, а тому мала повне право діяти за власним розсудом.

Відповідно, будь-які спроби поставити у провину особі порушення правила щодо вживання алкоголю до офіційного контакту з поліцією є юридично безпідставними.

Вказані обставини, залишилися поза увагою суду першої інстанції та їм не надана належна правова оцінка.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, що в даному випадку відсутнє.

Вищенаведені факти, що встановлені апеляційним судом, у відповідності до ст. 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 оскільки дії останньої не підтверджуються, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи допущені працівником поліції порушення під час проведення процедури фіксації відмови від огляду водія ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння, так і не встановлення факту керування останньою транспортним засобом, які залишились поза увагою суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку (через порушення процедури), такий огляд, у відповідності до ч. 5 ст. 266 КУпАП, необхідно визнати недійсним, у зв`язку з чим в діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог п. 2.5 ПДР України, а тому слід вважати, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

За таких обставин, апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 – адвоката Олійник С.В. необхідно задовольнити, а постанову Фортечного районного суду міста Кропивницький від 07 квітня 2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Олійник С.В., яка діє в інтересах особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 – задовольнити, а постанову Фортечного районного суду міста Кропивницький від 07 квітня 2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати і на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження по даній справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду І.С. Олексієнко