Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №338/1298/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Суд: Івано-Франківський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №338/1298/25

Суддя: Пнівчук О. В.

Справа № 338/1298/25

Провадження № 22-з/4808/99/26

Головуючий у 1 інстанції

Суддя-доповідач Пнівчук

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суду складі:

головуючої (суддя-доповідач) Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про визнання недійсним договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Дарія Сергіївна, на рішення Богородчанського районного суду від 18 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Д. С., задоволено частково.

Рішення Богородчанського районного суду від 18 червня 2026 року змінено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за договором №4190920 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04 грудня 2023 року у розмірі 60 392,50 грн, яка складається з 24 500,00 грн – заборгованість по тілу кредиту, 35 892,50 грн – заборгованість за нарахованими процентами, а також 760,50 грн судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Коротченко Д. С. 04 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просила стягнути з позивача на користь свого довірителя судові витрати на правову допомогу в розмірі 3 100,00 грн, понесених під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

Заява обґрунтована тим, що під час ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції не вирішено питання про судові витрати, понесені її довірителем на правову допомогу в апеляційному суді.

У своєму запереченні представник ТОВ «Українські фінансові операції» посилається на те, що розмір судових витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн не відповідає принципу співмірності, складності справи та фактично витраченого часу. Апеляційна скарга не містить фундаментального аналізу правової проблеми, опрацювання судових правових позицій, наукових поглядів, тощо. Крім того, відповідачем не доведено фактично понесені витрати на правову допомогу сплачені на користь адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК).

Згідно із частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171гс19).

Як вбачається з матеріалів справи, у апеляційній скарзі адвокат Коротченко Д. С. заявила про стягнення з позивача судових витрат в розмірі 10 000,00 грн. Зазначила, що докази понесених судових витрат будуть подані після ухвалення рішення суду.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В заяві про ухвалення додаткового рішення адвокат Коротченко Д. С. просила стягнути з позивача на користь свого довірителя 3 100,00 грн, судових витрат, понесених на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представниця відповідача надала копії договору про надання правничої допомоги від 01.07.2026, укладений між адвокатом Коротченко Д. С. та ОСОБА_1 ; акту приймання-передачі виконаної роботи до договору від 15 липня 2026 року.

Сторони погодили, що за послуги з надання правничої допомоги, передбачені даним договором клієнт сплачує виконавцю грошову винагороду у розмірі 10 000,00 грн (п. 4.1 договору про надання правничої допомоги від 01.07.2026).

Відповідно до акту приймання-передачі виконаної роботи до договору від 15 липня 2026 року адвокатом виконані, а клієнтом прийняті наступні роботи: ознайомлення та аналіз оскаржуваного рішення, консультація, формування та узгодження правової позиції, підготовка та подача апеляційної скарги. Всього за виконану роботу клієнт протягом 30 календарних днів після підписання цього акту зобов`язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 10 000,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги представниця ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «Українські фінансові операції» 3100,00 грн пропорційно задоволених позовних вимог.

Стосовно заявлених до стягнення витрат суд апеляційної інстанції зазначає, що такі витрати пов`язані з розглядом справи підтверджуються належними доказами, зокрема складеною адвокатом апеляційною скаргою.

Оскільки при ухваленні апеляційним судом постанови від 31 серпня 2026 року в даній справі не було вирішено питання про судові витрати, подана представницею Пилип`юка А. С. заява про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення.

Встановивши, що у суді апеляційної інстанції правничу допомогу ОСОБА_1 надавала адвокат Коротченко Д.С. на підставі договору про надання правової допомоги, понесення таких витрат підтверджується актом виконаних робіт, з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачеві понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правничої допомоги адвокатом, апеляційний суд враховує загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування, складність справи та виконаних адвокатом робіт; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову, фінансовий стан відповідача та значення справи для сторін.

Крім того, колегія враховує принцип пропорційності розподілу судових витрат за наслідками вирішення справи та з огляду на часткове задоволення позовних вимог.

Відтак, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, принципу пропорційності розподілу судових витрат, обсягу виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 100,00 грн співмірний з наданими стороні справи послугами та пропорційний відповідно до результатів розгляду справи, що відповідає принципу розподілу судових витрат.

Доводи представника ТОВ «Українські фінансові операції» скарги про те, що представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі не додано доказів оплати відповідачем правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги колегія суддів відхиляє, оскільки надання до суду банківських документів про фактичну сплату адвокатського гонорару не є обов`язковою умовою для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 та стягнення на користь останнього з ТОВ «Українські фінансові операції» 3 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме критерію розумної необхідності цих витрат.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви адвоката Коротченко Д. С. та прийняття додаткової постанови відповідно до положень статті 270 ЦПК України.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 100,00 грн (три тисячі сто гривень) на відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук О. О. Томин

Оригінал: reyestr.court.gov.ua