Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №636/7650/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/7650/24 Провадження 2/636/1468/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «СЕНС БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «СЕНС БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренком Д.О. 29.11.2021 відкрито виконавче провадження № 67534635 з примусового виконання виконавчого напису № 36176 від 26.10.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованості у розмірі 23057,72 гривень.

Позивач зазначає, що про існування виконавчого напису дізнався у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження та внесенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру боржників.

Також позивач зазначає, що 01.12.2022 відбулася зміна найменування юридичної особи з акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на акціонерне товариство «СЕНС БАНК».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а також за відсутності передбачених законом правових підстав для стягнення заборгованості за кредитними правовідносинами у безспірному порядку.

Позивач посилається на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 у відповідній частині, якою Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, було доповнено положеннями щодо стягнення заборгованості, яка випливає з кредитних відносин.

Позивач вказує, що станом на 26.10.2021 зазначені положення вже не були чинними, а тому нотаріус не мав правових підстав для вчинення виконавчого напису щодо стягнення кредитної заборгованості.

Крім того, позивач заперечує безспірність заборгованості, зазначає про відсутність належних доказів її розміру, а також вказує на неправомірність нарахування процентів та комісії.

Позивач просить визнати виконавчий напис № 36176 від 26.10.2021 таким, що не підлягає виконанню, а також вирішити питання щодо судових витрат.

Представник відповідача АТ «СЕНС БАНК» подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував.

У відзиві відповідач зазначає, що всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису були подані стягувачем нотаріусу разом із заявою про його вчинення.

Відповідач вважає, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки сторін, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Також відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів наявності заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі, та не доведено відсутності заборгованості.

Посилається відповідач і на принцип змагальності сторін та покладення на позивача обов`язку довести обставини, на які він посилається.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач своїми діями фактично намагається ухилитися від виконання кредитних зобов`язань.

Позивач ОСОБА_2 та представник відповідача АТ «Сенс банк» в судове засідання не з`явилися. Від позивача та представника відповідача до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи подані учасниками справи заяви, суд розглядає справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше встановленого законом строку.

Таким чином, обов`язковою умовою вчинення виконавчого напису є наявність безспірної заборгованості та дотримання встановленого законодавством порядку її стягнення.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу ІІ цього Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Згідно з пунктом 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у відповідному Переліку документів.

Отже, нотаріус має перевірити не лише формальну наявність документів, а й те, чи передбачена законом можливість стягнення відповідної заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. 26.10.2021 вчинено виконавчий напис № 36176 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «АЛЬФА-БАНК» заборгованості у розмірі 23057,72 гривень.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що заборгованість виникла з кредитних правовідносин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» до Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, було внесено зміни, якими передбачено можливість вчинення виконавчих написів щодо заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Разом із тим постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 у відповідній частині.

Зазначене судове рішення набрало законної сили та залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/20084/14.

Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом спірного виконавчого напису – 26.10.2021 – положення постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, якими було передбачено можливість стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, були визнані незаконними та нечинними.

Таким чином, у нотаріуса не було правових підстав для застосування зазначених положень Переліку документів як нормативної підстави для вчинення виконавчого напису щодо кредитної заборгованості.

Посилання відповідача на те, що ним були подані нотаріусу всі необхідні документи, не спростовує зазначеного висновку суду, оскільки наявність документів сама по собі не створює правової можливості для вчинення виконавчого напису, якщо відповідна вимога не належить до категорії вимог, які можуть бути стягнуті у безспірному порядку.

Суд також враховує, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою формального дотримання нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису.

Суд повинен перевірити доводи боржника та встановити, зокрема, чи існувала заборгованість на момент вчинення виконавчого напису, чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи була вона безспірною.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом, зокрема у постанові від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15.

Водночас відповідач, посилаючись на безспірність заборгованості, фактично виходить із того, що сам факт подання відповідних документів нотаріусу свідчить про безспірність боргу.

Однак така позиція не відповідає правовій природі виконавчого напису.

Виконавчий напис є позасудовим способом захисту цивільного права, а тому його застосування можливе лише за умови дотримання передбачених законом вимог, у тому числі щодо безспірності вимоги.

При цьому у разі звернення боржника до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд перевіряє правомірність його вчинення саме на момент вчинення нотаріальної дії.

Доводи відповідача про те, що позивач не спростував розмір заборгованості, не змінюють висновку суду, оскільки питання наявності у позивача певного грошового зобов`язання та питання можливості його примусового стягнення шляхом виконавчого напису є різними за своїм правовим змістом.

У цій справі судом встановлено відсутність належної нормативної підстави для вчинення виконавчого напису щодо кредитної заборгованості саме на дату його вчинення.

За таких обставин подання банком нотаріусу документів, на які посилається відповідач, не може легалізувати вчинення виконавчого напису за відсутності передбаченої законом можливості такого способу стягнення.

Позивач також заперечує правомірність включення до суми заборгованості процентів та інших платежів.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, відповідно до якої після спливу строку кредитування або пред`явлення кредитором вимоги про дострокове повернення кредиту право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, а права кредитодавця після цього забезпечуються положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Отже, визначення заборгованості має здійснюватися з урахуванням строку дії кредитного договору та правових підстав для нарахування відповідних платежів.

Разом з тим для вирішення цієї справи визначальним є те, що незалежно від правильності розрахунку заборгованості та її фактичної наявності, виконавчий напис щодо такої заборгованості був вчинений за відсутності передбаченої законом правової підстави для її стягнення у безспірному порядку.

Відповідач у відзиві посилається також на пропуск позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Саме по собі відкриття виконавчого провадження не свідчить про безумовну обізнаність позивача щодо змісту та підстав вчинення виконавчого напису, якщо така обставина не підтверджена належними доказами.

Відповідачем не надано належних доказів того, що позивач був обізнаний про порушення свого права раніше, ніж зазначає у позовній заяві.

За таких обставин підстав для застосування позовної давності та відмови у позові з цих підстав судом не встановлено.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених нею вимог.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд оцінив докази у справі в їх сукупності, та приходить до висновку, що спірний виконавчий напис № 36176 від 26.10.2021 вчинений щодо заборгованості, яка виникла з кредитних правовідносин, у той час як нормативні положення, що передбачали можливість стягнення такої заборгованості у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, на час його вчинення, були визнані незаконними та нечинними.

Таким чином, приватний нотаріус Бригіда В.О. не мав належної правової підстави для вчинення спірного виконавчого напису.

Крім того, відповідачем не доведено, що на момент вчинення виконавчого напису заборгованість позивача була безспірною у розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «СЕНС БАНК», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 36176, вчинений 26 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» заборгованості у розмірі 23057,72 (двадцять три тисячі п`ятдесят сім) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.

Стягнути з акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Бунін Є.О.