Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №644/755/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/755/26

Провадження № 2/644/2253/26

14.09.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Індустріальний районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

За участю секретаря судового засідання Радченко І.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - Танцуріна Є.В. звернулась до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 520342-КС-001 про надання кредиту від 26.12.2024 року у розмірі 22220,00 грн. та покласти судові витрати по сплаті судового збору на відповідача. Вказана позовна заява подана представником позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 520342-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 2.1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,00 процент за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яка позичальником вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору станом на 07.01.2026 року, заборгованість позичальника перед кредитодавцем становить 22220,00 грн., яка складається з наступного: 7000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 10780,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 3430,00 грн. - сума заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ, 1010,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

04.05.2026 року представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву. Не погоджується із позовними вимогами в повному обсязі. Зазначав, що вимога про стягнення заборгованості, нарахованої відповідно до ст.625 ЦК України задоволенню не підлягає, оскільки є такими що суперечать пункту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Також зазначав, що ОСОБА_1 здійснив оплату у розмірі 1510,00 грн. Ця сума була зарахована: 1050,00 грн. - Відсотки за користування кредитом; 390,00 грн. - Комісія; 70,00 грн. нарахування за ст. 625 ЦКУ. Оскільки відповідно до ст.625 ЦК України є такими що суперечать пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, то вони повинні були бути зараховані на сплату тілу кредиту, а отже вважаємо розрахунок невірний та не є належним доказом.

Окрім цього вказував, що позовні вимог про стягнення комісії не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги протирічать вимогам діючого законодавства.

04.05.2026 року представником позивача Виноградовим Ю.Е. подано відповідь на відзив. Зазначав, що всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені НЕ у Правилах надання кредитів, Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами) чи якихось «тарифах та умовах», а саме у Кредитному договорі, який Позичальник уклав з ТОВ «Бізнес Позика» шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписав за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Вказував, що Позивач за Кредитним договором не нараховував та не заявляв до стягнення у позовних вимогах неустойку (у формі пені чи штрафів) відповідно до ст. 549 ЦК України та не нараховував проценти поза межами строку дії кредитного договору (як вбачається з розрахунку заборгованості, розмір заборгованості Позичальника після останнього дня строку дії кредитного договору не змінювався, тобто жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися. Оскільки розрахунок заборгованості у ТОВ «Бізнес Позика» формується автоматично у відповідній програмі, ця програма «протягнула» дати після закінчення строку дії Кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості). Процентна ставка нараховується за кожен день користування Кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного у цьому Договорі, проценти за користування Кредитом нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту (на залишок заборгованості за тілом кредиту), наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування та дня повернення Кредиту.

Щодо правомірності встановлення небанківською установою ТОВ «Бізнес Позика» комісії за надання кредиту у Кредитному договорі та правомірності стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту зазначав, що відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання Кредиту становить 1 400,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставітакої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою.

Відповідач здійснив платіж за Кредитним договором знаючи про те, що він буде розподілятися зокрема на погашення його заборгованості за комісією за надання кредиту, та не заперечував проти цього протягом всього строку дії Кредитного договору. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов Кредитного договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення Кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог Позивача щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, зокрема заборгованості за комісією за надання кредиту. Умовами Кредитного договору укладеному між ТОВ «Бізнес Позика» та Позичальником встановлена саме комісія за надання кредитних коштів, тому жодні «додаткові чи супутні банківські послуги» цією комісією не передбачені.

Окрім того зазначав, що у даній справі не підлягають застосування правові висновки Верховного Суду викладені у його Постановах щодо неправомірності встановлення банками комісій за обслуговування та/або користування кредитом (або будьякі інші банківські комісії). ТОВ «Бізнес Позика» є небанківською установою, яка правомірно встановила у своїх Кредитних договорах саме комісію за надання кредиту, а не комісію за обслуговування/користування кредиту. Право небанківської установи ТОВ «Бізнес Позика» встановити у своїх Кредитних договорах саме комісію за надання кредиту прямо передбачено п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та Правилами розрахунку небанківськими фінансовими установи України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Зокрема під час розгляду та вирішення цієї справи судом не мають братися до уваги правові висновки Верховного Суду щодо неправомірності встановлення у Кредитних договорах АТ КБ «Приват Банк» комісії за обслуговування та/або користування кредитом. Звертаємо особливу увагу суду на те, що у Кредитних договорах АТ КБ «Приват Банк» комісія за обслуговування та/або користування кредитом встановлена не в самому Кредитному договорі, а в тарифах та умовах, які знаходяться виключно на веб-сайті банку. Позичальник АТ КБ «Приват Банк» підписуючи Заяву-анкету про приєднання до публічної пропозиції на укладення Кредитного договору не підписував тарифи та умови, у яких встановлена комісія за обслуговування та/або користування кредитом. У Кредитних договорах ТОВ «Бізнес Позика» всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені НЕ у Правилах надання кредитів, Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами) чи якихось «тарифах та умовах», а саме у Кредитному договорі, який Позичальник уклав з ТОВ «Бізнес Позика» шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписав за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та задовольнити позовні вимоги повністю. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує. Відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача подав суду заяву в якій доводи відзиву підтримав.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

26.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладено договір № 520342-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Укладення договору про надання кредиту між позичальником та кредитором відбулось наступним чином.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 26.12.2024 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 520342-КС-001 про надання кредиту. 26.12.2024 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 520342-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4119, яким підписано паспорт споживчого кредиту та інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних та одноразовий ідентифікатором UA-0528 відбулось акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 26.12.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено договір № 520342-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 7000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1.00 процент за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника НОМЕР_1 , яка позичальником вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті. Відповідач не заперечував отримання відповідних коштів на банківську картку.

Відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Відповідач порушив умови кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за договором в повному обсязі не виконав, не повернув у строк позивачу отримані кредитні кошти, в результаті чого перед позивачем утворилась заборгованість за кредитним договором. Не сплачено позивачем тіло кредиту та проценти. При цьому, суд вважає, що розрахунок процентів проведений позивачем в межах строку кредитування саме за 168 днів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за простроченням платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 629 ЦК України регламентує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Ст. 1050 ЦК України регламентує, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка зараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Оцінюючи зміст положення пункту п. 2.5 кредитного договору, яким передбачено, що Комісія за надання Кредиту: 1400,00 грн, у той же час у договорі немає жодних посилань за які послуги стягується комісія.

Наведене дає підстави для висновку, що положення пункту п. 2.5 кредитного договору № 520342-КС-001 від 26.12.2024 року, яким передбачено сплату комісії суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21.

У зв`язку із чим вимоги в частині прострочених платежів за комісією в сумі 1010 грн задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог про стягнення штрафних санкцій, а саме відсотків відповідно до ст. 625 ЦКУ в сумі 3430,00 гривень, суд вважає, що вимоги позову в цій частині також задоволенню не підлягають. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи визнання судом нікчемним стягнення з відповідача комісії за надання кредиту та штрафних санкцій відповідно до ст. 625 ЦКУ та те, що відповідачем здійснювалось погашення заборгованості на суму 1510 грн., які були віднесені на погашення відсотків за користування кредитом в розмірі 1050 грн., комісії в розмірі 390 грн., нарахування за ст. 625 ЦКУ в розмірі 70 грн. сума стягнутих коштів на погашення комісії та нарахувань за ст. 625 ЦКУ в загальній сумі 460 грн. слід віднести на сплату тіла кредиту, оскільки умовами укладеного договору не було визначено порядок стягнення.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 520342-КС-001 від 26.12.2024 року в загальному розмірі 17320,00 грн, а саме за тілом кредиту в сумі 6540,00 гривень, з вирахуванням сплачених сум комісії та нарахувань за ст. 625 ЦК України (390 грн та 70 грн), суми прострочених платежів по процентах в сумі 10780,00 гривень, а всього в розмірі 17320 (сімнадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок.

Окрім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, позивачем заявлено вимоги на суму 22220,00 гривень та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., судом задовольняються позовні вимоги позивача на суму 17320,00 гривень, тобто стягненню підлягає судовий збір в сумі 2075,28 грн (17320,00х2662,40/22220,00).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 617, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077, 1084 ЦК України, ст.12, 81, 89, 141, 247, 258-259,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 520342-КС-001 від 26.12.2024 року, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту в сумі 6540,00 гривень, суми прострочених платежів по процентах в сумі 10780,00 гривень, а всього в розмірі 17320 (сімнадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 копійок.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про стягнення комісії та відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2206 (дві тисячі двісті шість) гривень 87 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Головуючий: суддя О.В. Бугера