Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №645/4465/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 645/4465/26

Провадження № 2/644/5224/26

14.09.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

14 вересня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» до ОСОБА_1 , третя особа – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

встановив:

Представник Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»,в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 50 490,00 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.03.2022 року ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.03.2022 року був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із накладення штрафу у розмірі 850 грн.

26.02.2021 року укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 066-0475572 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ББС Іншуранс» та Державним Концерном «УКРОБОРОНПРОМ», предметом договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «LEXUS», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти.

АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 85 427,88 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов`язкового страхування, то керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» було відшкодовано шкоду Страховою компанією відповідача у розмірі 34 937,76 грн.

Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 50 490,00 грн.

Ухвалою судді Немишлянського районного суду міста Харкова від 01.06.2026 р. матеріали дійсної справи направлено до Індустріального районного суду міста Харкова за підсудністю.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 01.07.2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся, в позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Індустріального районного суду міста Харкова від 14.09.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся, заяви про відкладення розгляду справи не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 20.03.2022 о 09 год. 48 хв. в м. Черкаси, перехрестя вул. Надпільна вул. Б. Вишневецького, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_4 (власник ОСОБА_1 ) рухаючись в напрямку вул. Смілянська, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Lexus LX570, д.н.з. НОМЕР_3 (власник Державний Концерн «Укроборонпром»), який рухався попереду. Вказаними діями порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1. Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.03.2022 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказаним судовим рішенням було встановлено факт порушення відповідачем, як водієм транспортного засобу Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_4 , вимог п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до ДТП.

Власник пошкодженого Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_4 , ДК «Укроборонпром» звернулося до ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» із заявою на виплату страхового відшкодування КАСКО та надало усі необхідні документи.

Сума страхового відшкодування, яка була виплачена ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», становить 85 427,88 грн., що підтверджується рахунком ТОВ «ВіДі Автострада» № ВДиС-0033700 від 06.09.2022 року, Страховим актом № 102430/1, складеного відносно справи № 102430 за заявою від 29.03.2022 р., розрахунком страхового відшкодування від 06.09.2022 р., наказом № 102430/1/1 від 06.09.2022 р., квитанцією АТ «Ощадбанк» від 07.09.2022 р.

Сума страхового відшкодування, яка була виплачена ПрАТ «СК «ВУСО», становить 34 937,76 грн., що підтверджується Страховим актом № 2256514-1 за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 205091513 від 22.07.2021 року, платіжною інструкцією № 31292 від 07.10.2022 року, розрахунком суми страхового відшкодування.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Hyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_4 , на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ЕР/205091513. Ліміт за шкоду майну 130 000,00 грн, франшиза 2500 грн.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 50 490 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 року, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Як було встановлено судом вище, позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто, відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» № 1909-IX від 18.11.2021 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Згідно з ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зазначено, що «відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування».

Згідно з постановою Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 910/12500/17 у порядку суброгації страховик може стягнути з заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, у разі, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

На необхідності врахування зносу при визначенні відновної вартості (суми, яка необхідна для відновлення пошкодженого в результаті настання страхового випадку ТЗ до первісного стану), зазначає і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїх постановах від 19.07.2019р. у справі № 199/2531/16-ц та від 04.12.2019 у справі №359/2309/17.

Так, відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = Ср + См + Сс х (1- ЕЗ), де:

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;

ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16.

Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

З огляду на те, що обставини на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, а тому вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача виплаченої останнім суми відшкодування в розмірі 50 490 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2,5,10-13,77-80,89,259,263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» до ОСОБА_1 , третя особа – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування шкоди в порядку суброгації – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» суму страхового відшкодування в розмірі 50 490 (п`ятдесят тисяч чотириста дев`яносто) грн.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони:

позивач Акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС», ЄДРПОУ 20344871, м. Київ, вул. Білоруська, буд.3;

відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ;

третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», ЄДРПОУ 31650052, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд.31.

Суддя Я.М. Ритов