Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №160/6640/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6640/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Семененка Я.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року (суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року у справі №160/6640/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)», Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ – 08562989) щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби), одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані дні відпусток у кількості 49 діб за 2020, 2021 рік - на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 30.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 гривні встановленого на 01.01.2020 Законом України № 294-ІХ, з 01.01.2021 по 25.02.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 гривень встановленого на 01.01.2021 Законом України № 1082- ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язано Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ – 08562989) провести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби), одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за невикористані дні відпусток у кількості 49 діб за 2020, 2021 рік - відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 30.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 гривні встановленого на 01.01.2020 Законом України № 294-ІХ, з 01.01.2021 по 25.02.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 гривень встановленого на 01.01.2021 Законом України № 1082-ІХ, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнано протиправними дії Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» (код ЄДРПОУ – 14316882) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.10.2017 без застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

визнано протиправними дії Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ – 08562989) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 13.10.2017 по 28.02.2018 без застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

зобов`язано Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ – 08562989) повести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум;

визнано протиправними дії Державної установи «Cинельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ – 08562989) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 із врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

зобов`язано Державну установу «Cинельниківська виправна колонія (№94)» (код ЄДРПОУ – 08562989) повести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2019, з врахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 15.01.2026.

На виконання означеного рішення суду позивачу Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №160/6640/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)», Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язано Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)» подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №160/6640/25 у строк три місяці з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю.

01.07.2026 від Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» до суду надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування звіту зазначено, що відповідно до ст. 23 БК України будь які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюється лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет. ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» є державною установою і фінансується з державного бюджету України. Кошторисними призначеннями на 2026 рік не передбачено коштів за КПКВ 3601020 2800 «Інші видатки» на подібні витрати. В умовах військового часу кошторис установи затверджено лише з урахуванням видатків на поточні потреби установи та видатки за захищеними статтями державного бюджету, а саме: , енергоносії та видатки на виплату грошового забезпечення співробітників установи та заробітної плати. Кошторис на 2026 рік додається. Установою вживаються можливі заходи для виплати заборгованості, направляються листи до Південно – східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції України з проханням збільшення кошторисних призначень за КПКВ 3601020 КЕКВ 2800 задля погашення заборгованості за даним виконавчим провадженням, проте на сьогоднішній день коштів на ці цілі виділено не було. У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, та згідно листа Міністерства юстиції України від 03.12.2025 № 174497/207919-32-25/25, було проведено евакуаційні заходи засуджених установи. Отже з огляду на наведене Державна установа «Синельниківська виправна колонія (№94)», не маючи наміру зловживанням своїми процесуальними правами та обов`язками, на даний час здійснює усі можливі дії для погашення заборгованості У разі отримання бюджетних надходжень заборгованість за рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі 160/6640/25 буде погашена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року відмовлено Державній установі «Синельниківська виправна колонія (№94)» у прийнятті звіту.

Встановлено Державній установі «Синельниківська виправна колонія (№94)» новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29.04.2025 у справі №160/6640/25.

Зобов`язано Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)» подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №160/6640/25 у строк – три місяці з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю.

Накладено на керівника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» штраф у розмірі 66 560,00 грн.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

В доводах апеляційної скарги вказано, що первинний звіт до суду подано у строки згідно законодавства, а мета судового контролю повністю досягнута, накладення та стягнення штрафу з керівника установи як з фізичної особи втратило свій стимулюючий характер і становитиме для нього надмірний та неспівмірний особистий фінансовий тягар.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений ст.382 КАС України.

Відповідно до частини першої вказаної статті суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У відповідності до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно положень частини 1 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Як визначено частиною 2 статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд уповноважений або прийняти такий звіт або відмовити у його прийнятті.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №160/6640/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)», Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Зобов`язано Державну установу «Синельниківська виправна колонія (№94)» подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №160/6640/25 у строк три місяці з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю.

01.07.2026 від Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» до суду надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування звіту зазначено, що відповідно до ст. 23 БК України будь які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюється лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет. ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» є державною установою і фінансується з державного бюджету України. Кошторисними призначеннями на 2026 рік не передбачено коштів за КПКВ 3601020 2800 «Інші видатки» на подібні витрати. В умовах військового часу кошторис установи затверджено лише з урахуванням видатків на поточні потреби установи та видатки за захищеними статтями державного бюджету, а саме: , енергоносії та видатки на виплату грошового забезпечення співробітників установи та заробітної плати. Кошторис на 2026 рік додається. Установою вживаються можливі заходи для виплати заборгованості, направляються листи до Південно – східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції України з проханням збільшення кошторисних призначень за КПКВ 3601020 КЕКВ 2800 задля погашення заборгованості за даним виконавчим провадженням, проте на сьогоднішній день коштів на ці цілі виділено не було. У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, та згідно листа Міністерства юстиції України від 03.12.2025 № 174497/207919-32-25/25, було проведено евакуаційні заходи засуджених установи. Отже з огляду на наведене Державна установа «Синельниківська виправна колонія (№94)», не маючи наміру зловживанням своїми процесуальними правами та обов`язками, на даний час здійснює усі можливі дії для погашення заборгованості У разі отримання бюджетних надходжень заборгованість за рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 по справі 160/6640/25 буде погашена.

З даного приводу судова колегія зауважує, що оцінивши надані представниками відповідача пояснення, суд першої інстанції доцільно зауважив, що поданий Державною установою «Синельниківська виправна колонія (№94)» звіт не містить доказів виплати позивачу грошових сум, визначених на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі №160/6640/25.

Відтак, з огляду на невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав для прийняття поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 382-3 КАС України разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (ч.4 ст.382-3 КАС України).

Відповідно до частини 5 статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Тобто, у разі відмови у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення на суд покладається імперативний обов`язок вжити заходи реагування шляхом накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Відтак, з огляду на відсутність підстав для прийняття поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення, а також з огляду на невжиття керівником суб`єкта владних повноважень жодних заходів для його виконання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення необхідно накласти на керівника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» штрафу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що виконання судових рішень розглядається Судом як обов`язкова, невід`ємна частина судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). Суд неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що це право стало б ілюзорним у випадку, якщо б правова система держави допускала, щоб остаточний, обов`язковий судовий акт залишався невиконаним. Так, у рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року Європейський суд наголошує, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (пункт 51). Так, Європейський суд констатував, що «більше, ніж половина рішень, ухвалених Європейським судом з прав людини у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України. Ця проблема постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України».

Крім цього, Суд в рішенні у справі «Шаренок проти України» від 22 лютого 2005 року повторно наголосив, що тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції (пункт 25). У правовій доктрині України неодноразово наголошувалось на необхідності дотримання державою свого обов`язку щодо гарантій здійснення заінтересованим суб`єктом права на своєчасне примусове виконання судових актів. Звідси, невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в цьому разі не досягається кінцева мета правосуддя захист інтересів громадян і реальне поновлення їхніх порушених прав.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 виклав правову позицію, в якій зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних заходів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідності вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цією посадовою особою від виконання рішення суду.

З огляду на викладені обставини справи та норми чинного законодавства, зважаючи на тривале невиконання рішення суду та відсутність підстав для прийняття поданого відповідачем звіту про його виконання, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для накладення на керівника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» штрафу відповідно до частин четвертої та десятої статті 382-3 КАС за невиконання рішення суду, стягнувши половину суми штрафу на користь позивача, а іншу частину до Державного бюджету України.

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя Я.В. Семененко