Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №160/15675/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15675/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року в адміністративній справі №160/15675/24 (головуючий суддя першої інстанції - Бондар М.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №160/15675/24

- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №33/24/С-238 від 06.05.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області»;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року у розмірі 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24/С-238 від 06.05.2021 року, з урахуванням раніше проведених виплат;

- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.12.2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат;

Судове рішення набрало законної сили 06.12.2024 року.

09.12.2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчі листи у справі №160/15675/24.

Позивач 08.08.2025 року звернувся до суду першої інстанції із заявою, якою просив в порядку статті 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №160/15675/24 та зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення суду, оскільки рішення суду не виконано в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року встановлено судовий контроль у справі та зобов`язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області надати до суду протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання судового рішення від 05.11.2024 року у справі №160/15675/24.

17.10.2025 року Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області подав до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року у справі №160/15675/24. У звіті вказано, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача та нараховано доплату до пенсії за період з 01.12.2019 року по 29.02.2024 року в сумі 128519,49 грн., однак фактична виплата нарахованої суми не проведена у зв`язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу. Водночас відповідачем здійснено всі дії, необхідні для виконання рішення суду в межах наданих повноважень. Виплата нарахованих сум буде здійснена невідкладно після надходження відповідного бюджетного фінансування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 року прийнято звіт ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про виконання судового рішення у справі №160/15675/24 та встановлено відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 05.11.2024 року у справі №160/15675/24 - 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали, а також звільнено керівника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, що підтверджують здійснення ним дій, які спрямовані на виконання рішення по вказаній справі.

17.01.2026 року (зареєстровано 19.01.2026 року) до суду першої інстанції Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області подано новий звіт про виконання судового рішення, в якому зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 року у справі №160/15675/24 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року в розмірі 90% від грошового забезпечення 23803,96 грн., яке зазначено у довідці від 06.05.2021 року №33/24/С-238, наданій Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», без обмеження її максимальним розміром. Після перерахунку, проведеного на виконання зазначеного рішення суду, розмір пенсії позивача з 01.12.2019 року становить 21489,99 грн., проте виплата коштів ОСОБА_1 на виконання вказаного судового рішення буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат на виконання рішень суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який надійшов до суду першої інстанції 17.10.2025 року про виконання судового рішення у справі №160/15675/24 та встановлено відповідачу новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 05.11.2024 року у справі №160/15675/24 - 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали, а також звільнено керівника ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, що підтверджують здійснення ним дій, які спрямовані на виконання рішення по вказаній справі.

Вказаною ухвалою вкотре роз`яснено, що у разі неподання звіту про виконання судового рішення або невиконання судового рішення у встановлений строк суд вирішуватиме питання щодо накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відповідно до статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу в частині прийняття звіту ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та звільнення керівника вказаного територіального Пенсійного фонду України від сплати штрафу, та постановити нове рішення про зобов`язати відповідача подати до суду першої інстанції повний звіт про виконання судового рішення від 05.11.2024 року в адміністративній справі №160/15675/24, а також направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (здійснення судового контролю).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою. Апелянт вказує, що суд першої інстанції обмежив судовий контроль лише виплатою «нарахованої заборгованості», але не перевірив правильність розрахованої заборгованості, яка повинна обраховуватися без обмеження пенсії, та залишив поза увагою питання поточної виплати пенсії без максимального обмеження, яке є ключовим елементом виконання рішення суду.

Відповідач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 04.09.2026 року (зареєстровано 07.09.2026 року) подало до апеляційного суду клопотання про прийняття до розгляду на долучення до матеріалів справи звіт про виконання рішення.

Суд апеляційної інстанції вказаний звіт не розглядає, оскільки такий звіт адресований Дніпропетровському окружному адміністративному суду та складений 03.09.20206 року, тобто після прийняття Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали від 03 липня 2026 року, яка є предметом апеляційного оскарження в даній справі.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналіз наведених приписів процесуального закону дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом функції контролюю за суб`єктом владних повноважень стосовно дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Водночас, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Статтею 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав рішення суду в повному обсязі, оскільки нарахована сума доплати фактично не була виплачена, а тому суд прийняв звіт відповідача та встановив новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Апеляційний суд звертає увагу, що судом до прийняття оскаржуваної ухвали вже надавався двічі строк по 60 днів кожний для подання звіту про повне виконання судового рішення та роз`яснювались наслідки неподання звіту про виконання судового рішення або невиконання судового рішення у встановлений строк.

Проте, відповідачем ігноруються ухвали суду про встановлення судового контролю та зобов`язання у встановлені судом строки виконати рішення суду в повному обсязі, не зважаючи на можливе накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відповідно до статті 382-3 КАС України.

Відповідач вже тричі подає, на думку колегії суддів, формальний звіт про виконання рішення суду, яке набрало законної сили 06.12.2024 року, що не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого частиною другою статті 382-2 КАС України.

Прийняття судом такого звіту, як належного виконання судового рішення, суперечить статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтям 14, 370 КАС України.

Натомість відповідач не подав до суду та судом першої інстанції не перевірено, які саме дієві заходи вчинені відповідачем на протязі півтора року для повного виконання судового рішення. Направлення відповідачем листів до Пенсійного фонду України про виділення коштів лише в період з лютого 2026 року по липень 2026 року не свідчить про дієвість заходів щодо виконання судового рішення, контроль за яким встановлений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду ще в серпні 2025 року, чи були відповіді на вказані листи.

Судом першої інстанції не надано належної оцінки вказаним «заходам щодо виконання судового рішення» як відповідачем, так і його керівником.

Враховуюче наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції передчасно прийняв рішення про прийняття звіту ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 17.01.2026 року, що у відповідності до статті 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року в адміністративній справі №160/15675/24 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року в адміністративній справі №160/15675/24 скасувати.

Справу №160/15675/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Сафронова

суддя С.В. Білак