Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №466/5051/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №466/5051/26

Суддя: Едер П. Т.

Справа № 466/5051/26

Провадження № 2/466/3518/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, -

у с т а н о в и в:

05 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, в якій просить суд ухвалити рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів, присуджених на підставі рішення Львівського апеляційного суду від 05.08.2019 року у справі №447/1547/18 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , шляхом стягнення 1/4 частини середньомісячного доходу платника аліментів включаючи усі інші види доходів.

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

Позивач зазначила, що з 25 червня 1994 року вона ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який є відповідачем у даній справі, перебували у зареєстрованому шлюбі. Вказаний шлюб було розірвано на підставі рішення Миколаївського районного суду від 18 березня 2014 року справа №447/374/14-ц. Від зазначеного шлюбу подружжя має двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наголошує, що син, ОСОБА_5 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 ), є інвалідом з дитинства 2 групи безтерміново (посвідчення серія НОМЕР_2 ).

Рішенням Львівського апеляційного суду від 05.08.2019 року у справі №447/1547/18 призначено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень щомісяця, починаючи з 05.08.2019 року (дня набрання законної сили рішенням суду) до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з рішенням Миколаївського районного суду м. Львова №447/2627/16-ц від 23.12.2016 про поділ спільного майна подружжя, визнано спільним майном подружжя квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат житловою площею 29,3 кв.м, кухні, ванної кімнати, вбиральні, загальною площею 50,3 кв.м., земельну ділянку для садівництва загальною площею 0,0679 га, що розташована за адресою: с.Дроговиж. КСТ «Цементник» Миколаївського району, Львівської області та автомобіль легковий марки Кіа Ceed універсал дизель 1,6, 2008 року випуску д.н.з. НОМЕР_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат житловою площею 29,3 кв.м, кухні, ванної кімнати, вбиральні, загальною площею 50,3 кв.м., земельної ділянки для садівництва загальною площею 0,0679 га, що розташована за адресою: с.Дроговиж. КСТ «Цементник» Миколаївського району, Львівської області та автомобіля марки Кіа Ceed універсал дизель 1,6, 2008 року випуску д.н.з. НОМЕР_3 , а другу частину 1/2 зазначеного майна визнано за ОСОБА_3 .

Однак, позивач зазначає, що з моменту поділу майна та до сьогоднішнього дня, житлово-комунальні послуги, що нараховуються за квартирою, 1/2 якої належить на праві власності ОСОБА_3 , сплачуються виключно нею, в повному обсязі що підтверджуються квитанціями про сплату житлово-комунальних послуг. ОСОБА_3 жодного разу за житлово-комунальні послуги за даною квартирою не сплачував.

3 додаткових обставин, що мають значення для справи, позивач зазначає, що їй достеменно відомо про отримання відповідачем доходу за договором майнового найму № 117 від 30 березня 2022 року, укладеним із третьою особою. Згідно з умовами цього договору, щомісячний дохід відповідача становить 7500 гривень.

Зазначене свідчить про наявність у відповідача додаткових джерел доходу, які повинні бути враховані при визначенні або перегляді розміру аліментних зобов`язань відповідно до вимог статті 182 Сімейного кодексу України.

Позивач вказує, що рішенням суду з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі. Разом з тим після ухвалення зазначеного рішення істотно змінилися обставини, які мають значення для визначення способу стягнення аліментів.

Встановлений судом розмір аліментів у твердій грошовій сумі не забезпечує належного рівня матеріального утримання дитини з урахуванням зростання цін, прожиткового мінімуму та фактичних витрат на її забезпечення.

Крім того, відповідач здійснює сплату аліментів нерегулярно, з тривалими затримками, окремими платежами один раз на декілька місяців, що унеможливлює визначення реального та стабільного розміру коштів, які фактично спрямовуються на утримання дитини щомісячно.

За таких обставин, на думку позивача, стягнення аліментів у частці від усіх видів заробітку (доходу) відповідача є більш справедливим та таким, що відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки забезпечить пропорційну участь батька в її утриманні залежно від розміру отримуваного ним доходу та унеможливить знецінення визначеної раніше твердої грошової суми.

На час звернення до суду встановлений розмір аліментів не покриває навіть третини фактичних витрат, пов`язаних з лікуванням дитини та забезпеченням її нормального й гармонійного розвитку. При цьому позивач вказує, що вона, як мати дитини, яка є пенсіонеркою, (розмір пенсії дорівнює 3000 гривень), не працевлаштована та належить до категорії малозабезпечених осіб (розмір соціальних виплат дорівнює 4300 гривень, витрачає значно більше коштів на утримання дитини, забезпечення її потреб, інтересів та розвитку, ніж відповідач, що підтверджується наданими документами.

За доводами позивача, її донька, ОСОБА_4 є ученицею 9 класу середньої загальноосвітньої школи №100 м. Львова, що підтверджується довідкою №462 від 22.10.2025 р. З метою належного забезпечення освітніх потреб доньки, яка у 2025/2026 навчальному році навчається у 9 класі та завершує базову загальну середню освіту позивач змушена нести додаткові щомісячні витрати на оплату занять з кількох репетиторів. Такі заняття є необхідними з огляду на випускний статус класу, збільшене навчальне навантаження та високі вимоги до учнів. Оплата послуг репетиторів становить суттєву частину витрат на утримання дитини та є обґрунтованою з точки зору її освітніх потреб та інтересів.

З метою всебічного гармонійного розвитку професійно займається танцями у танцювальній студії "Dance Mania" на платній основі. Щомісячна вартість занять становить 600 гривень, які оплачуються позивачем, з власних обмежених ресурсів. Крім того, дитина бере активну участь у всеукраїнських фестивалях та чемпіонатах, де неодноразово посідала призові місця, що свідчить про її значні здібності та перспективу у даному напрямку. Участь у таких заходах супроводжується додатковими фінансовими витратами вступними внесками, поїздками, проживанням, які також покриваються за рахунок позивача.

Позивач зазначає, що з огляду на скрутне матеріальне становище, у якому вона перебуває, як непрацююча пенсіонерка, що утримує дитину самостійно, забезпечення всіх вказаних потреб значно ускладнюється. Розмір аліментів, встановлений на користь дитини, є неспівмірно низьким порівняно з фактичними витратами, не забезпечує мінімально необхідного рівня для всебічного розвитку дитини та може позбавити її доступу до реалізації здібностей і мрій.

Водночас відповідач, батько дитини, не бере участі в оплаті занять чи фестивалів, чим фактично самоусунувся від виконання обов`язку щодо забезпечення належного гармонійного розвитку дитини, що суперечить ст. 180, 185 СК України та принципу рівності батьківських обов`язків.

Окрім витрат на освітній та творчий розвиток дитини, позивач вказує, що вона систематично несе витрати, пов`язані з лікуванням доньки. Зокрема, вона потребує періодичних консультацій лікаря-оториноларинголога, вартість кожного прийому якого становить 750 гривень. Оплата цих медичних послуг здійснюється також позивачем особисто, що підтверджується копіями відповідних медичних довідок та квитанцій, доданих до матеріалів справи.

Згідно з заключенням лікаря від 18.10.2024 р. ОСОБА_4 , 2011 р.н., поставлено діагноз міопія слабкого ступеня лівого ока, спазм акомодації обох очей та у зв`язку з цим проведено курс фізіотерапевичного та відновно-трофічного лікування у ПП "Лікувально-діагностичний центр "Мікрохірургія ока Медікус-Львів".

Згідно з заключенням лікаря-психіатра дитячого від 01.03.2024 р. КНП ЛОР "ЛОДКЛ Охматдит", ОСОБА_4 поставлено діагноз соціально-тривожний розлад та призначено лікування у формі відвідування занять з психологом.

Згідно з витягом з медичної картки №98928, КНП "1 Територіальне медичне об`єднання м. Львова "ВП "Лікарня Святого Миколая м. Львова", ОСОБА_4 поставлено діагноз позалікарняна правобічна полісегментарна пневмонія, гострий перебіг, середньої важкості.

Позивач зазначає, що всі ці надані послуги, консультації, призначене лікування приносять значні матеріальні витрати, однак оплачуються лише та особисто нею.

Позивач вважає, що чинний розмір аліментів є неспівмірним із реальними витратами, необхідними для підтримки належного рівня життя дитини, вона потребує значно більше витрат, ніж на час призначення судом аліментів, оскільки із віком суттєво зростають їхні потреби, зокрема і в елементарних речах, одязі, раціоні харчування, лікування тощо. При цьому відповідач фактично не несе пропорційного фінансового навантаження у забезпеченні гармонійного розвитку дитини, оскільки фактичний розмір аліментів у розмірі 1400 гривень щомісячно не покриває витрати, понесені на забезпечення утримання дитини.

Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 16 травня 2018 року у справі №447/396/18, відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кримінального кодексу України (умисне нанесення побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які спричинили фізичний біль, але не потягнули тілесних ушкоджень) щодо свого сина, ОСОБА_5 .

Зазначене судове рішення свідчить про наявність у відповідача судимості за вчинення насильницьких дій, що, беззаперечно, негативно характеризує особу та вказує на неналежну модель поведінки. Така поведінка має потенційно шкідливий вплив на емоційний стан і психічне здоров`я дитини, а також суперечить принципу найкращих інтересів дитини, закріпленому у статті 3 Конвенції ООН про права дитини та у національному законодавстві.

Таким чином, з огляду на зміну обставин, що мають істотне значення, зокрема зростання фактичних витрат на утримання, лікування та гармонійний розвиток дитини, позивач просить суд змінити спосіб та розмір стягнення аліментів. Зокрема, просить змінити встановлений раніше спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та визначити новий спосіб сплати аліментів у вигляді частки 1/4 частини середньомісячного доходу платника аліментів включаючи усі інші види доходів.

Обґрунтування заперечень відповідача.

09 липня 2026 на адресу суду поступив відзив на позовну заяву відповідача ОСОБА_3 , у якому зазначає, що вказаний позов заперечує та просить в позові відмовити. Відповідач вказує, що він судове рішення про стягнення аліментів виконує згідно норм чинного законодавства України. Заборгованість з виплати аліментів відсутня. Відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено належними доказами зміну його матеріального стану платника аліментів та збільшення доходів, які мали місце за період з часу з моменту ухвалення 5 серпня 2019 року рішення суду про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та станом на час звернення до суду із цим позовом. Не варті уваги твердження позивача про здачу ним в найм квартири. По перше, позивач не називає джерело отримання договору найму. Пізніше, позивач замовчує обставини знаходження оригіналу такого договору. Також позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про збільшення її витрат на утримання дитини та погіршення її матеріального стану. Більш того, як визнає позивач їй призначено пенсію, що приводить до висновку про покращення матеріального становища, а платежі за комунальні послуги, на яких наголошує позивач, дозволяють твердити про її приховані доходи.

ОСОБА_3 зазначає, що раніше визначений рішенням суду розмір аліментів в твердій грошовій сумі 1400 грн., сплата ним аліментів у розмірі більшому, ніж мінімальний, відповідає мінімальному рекомендованому розміру аліментів на дитину виходячи з прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Враховуючи, що належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров`я, інших обставин, які відповідно до ст. 192 СК України є підставою для зміни способу стягнення аліментів та їх розміру, а також доказів наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів в частці від такого доходу позивачем не надано, варто прийти до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

При цьому, твердження позивача про професійне зайняття дитиною танцями, поїздки на міжнародні змагання, хвороби (алергічний риніт, поганий зір) також не заслуговують на увагу, оскільки позивач визначила предмет позову зміна способу стягнення аліментів, а не додаткові витрати на дитину: той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) - ст. 185 СК України, оскільки це вже інші підстави та предмет позову, засоби доказування.

Крім того, додатково відповідач звертає увагу на тому, що позивач звергалась з аналогічним позовом в Миколаївський районний суд Львівської області, Шевченківський районний суд м. Львова. Ухвалами судів від 06.10.2025року, від 25.11.2025 року позовну заяву з ініціативи позивача залишено без розгляду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2026 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Ратича Т. М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання призначене на 31 серпня 2026 року о 09:30 год. по справі №466/5051/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів - провести в режимі відеоконференції. Доручено Миколаївському районному суду Львівської області (81600, Львівська обл., м. Миколаїв, вул. І. Мазепи, 29) забезпечити проведення судового засідання, яке призначено на 31 серпня 2026 року о 09:30 год., в режимі відеоконференцзв`язку з Миколаївським районним судом Львівської області, за участю відповідача ОСОБА_3 та його представника адвоката Ратича Т. М.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Арутюнова Н. Ф. надали пояснення, аналогічні викладеній позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Ратич Т. М. не з`явилися, 11.09.2026 на адресу суду представник подав заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши доводи позивача, представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У судовому засіданні, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням письмових доказів встановлено наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено що з 25 червня 1994 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. Вказаний шлюб розірвано згідно рішення Миколаївського районного суду від 18 березня 2014 року справа №447/374/14-ц.

Від зазначеного шлюбу подружжя має двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_5 , є інвалідом з дитинства 2 групи безтерміново.

Рішенням Львівського апеляційного суду від 05.08.2019 року у справі №447/1547/18 призначено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень щомісяця, починаючи з 05.08.2019 року (дня набрання законної сили рішенням суду) до досягнення дитиною повноліття.

Згідно копій квитанції про сплату житлово-комунальних послуг, житлово-комунальні послуги, що нараховуються за квартирою, 1/2 якої належить на праві власності ОСОБА_3 , сплачуються ОСОБА_1 , в повному обсязі.

Згідно з умовами договором майнового найму № 117 від 30 березня 2022 року, укладеним між ОСОБА_3 та третьою особою, щомісячний дохід ОСОБА_3 становить 7500 гривень.

Згідно наданих стороною позивача копій документів встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою, розмір пенсії дорівнює 3000 гривень, не працевлаштована та належить до категорії малозабезпечених осіб розмір соціальних виплат дорівнює 4300 гривень.

Відповідно до довідки №462 від 22.10.2025 р. ОСОБА_4 є ученицею 9 класу середньої загальноосвітньої школи №100 м. Львова. Оплата послуг репетиторів становить суттєву частину витрат на утримання дитини та є обґрунтованою з точки зору її освітніх потреб та інтересів.

ОСОБА_4 потребує періодичних консультацій лікаря-оториноларинголога, вартість кожного прийому якого становить 750 гривень. Оплата цих медичних послуг здійснюється також позивачем особисто, що підтверджується копіями відповідних медичних довідок та квитанцій, доданих до матеріалів справи.

Судовим розглядом встановлено, що всі надані послуги, консультації, призначене лікування приносять значні матеріальні витрати та оплачуються лише позивачем.

Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 16 травня 2018 року у справі №447/396/18, відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кримінального кодексу України (умисне нанесення побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які спричинили фізичний біль, але не потягнули тілесних ушкоджень) щодо свого сина, ОСОБА_5 .

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується витягом з реєстру.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище сторін, стан здоров`я відповідача, який є працездатним. Також, на даний час дитина підростає, в зв`язку з чим збільшилися витрати на її утримання, що законодавчо підтверджується прожитковим мінімумом для осіб вказаної категорії та вважає за необхідне змінити розмір аліментів стягуваних за рішенням Львівського апеляційного суду від 05.08.2019 року у справі №447/1547/18 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини середньомісячного доходу платника аліментів включаючи усі інші види доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набранням рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, не погіршить її матеріального становища і визначений розмір стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини та відповідатиме фінансовим можливостям відповідача за даним позовом.

Суд вважає, що саме такий розмір аліментів на утримання дитини забезпечить належний фізичний та моральний розвиток дитини та відповідатиме її потребам, при цьому не порушить права відповідача.

У зв`язку із зміною розміру аліментів припинити з часу набрання рішенням суду законної сили стягнення з ОСОБА_3 аліментів на підставі рішення Львівського апеляційного суду від 05.08.2019 року у справі №447/1547/18.

Згідно ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судового збору в дохід держави, оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 180, 182, 192, 195, 196, 197 СК України, п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", 258-259, 263-265, 273, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на підставі рішення Львівського апеляційного суду від 05.08.2019 року у справі №447/1547/18.

Стягувати з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набранням рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У зв`язку із зміною розміру аліментів припинити стягнення з ОСОБА_3 на підставі рішення Львівського апеляційного суду від 05.08.2019 року у справі №447/1547/18.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення суду за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , в дохід держави судовий збір по справі в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 15.09.2026 року.

Суддя П. Т. Едер

Оригінал: reyestr.court.gov.ua