Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №160/33164/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33164/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 р. (суддя Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі №160/33164/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 р. у справі № 160/33164/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2026 р., частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 . Суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 без проведення її підвищення (індексації), починаючи з 20.05.2025, та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити, з урахування проведених виплат, перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 20.05.2025, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням індексації відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV, з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

04 червня 2026 р. через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень - відповідачем по справі № 160/33164/25 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026, в якій заявник просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №160/33164/25 щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025, із застосуванням індексованого показника середньої заробітної плати 7618,66 грн.;

- вжити заходів, що забезпечують проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 у справі №160/33164/25 перерахунку пенсії позивача з 01.03.2025, відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням проіндексованого показника середньої заробітної плати 8913,83 грн.;

- встановити відповідачу строк 10 днів для надання звіту про виконання судового рішення у зазначеній частині.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 р. заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Райзман Олександр Якович, подану в порядку ст. 383 КАС України, залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі Світлицький Сьома просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 р. у справі №160/33164/25 скасувати та винести нове рішення про задоволення його заяви та "вжити заходів, що забезпечують проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 у справі №160/33164/25 перерахунку пенсії, починаючи з 20.05.2025, відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові враховується для обчислення пенсії, у розмірі 8913,83 грн., з подальшою індексацією пенсії за віком на загальних підставах. Встановити відповідачу строк 10 днів для надання звіту про виконання судового рішення у зазначеній частині".

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що заява позивача, яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є передчасною. Такий висновок обґрунтований судом відсутністю доказів відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення. Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення, в тому числі і в примусовому порядку, не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення в примусовому порядку.

Здійснюючи перевірку оскарженої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України врегульований порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Так, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1). Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4).

Вимоги щодо змісту заяви викладені у частині 2 цієї статті, серед яких є інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання (п.7) та інформація про хід виконавчого провадження (п.8).

Частиною 5 статті 383 Кодексу визначено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Заява ОСОБА_1 не була повернута судом, незважаючи на відсутність в ній відомостей про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження. Заявник повідомив суд про те, що він не звертався до служби примусового виконання рішення.

В оскарженій ухвалі суд першої інстанції, застосувавши правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/235/20, дійшов висновку про передчасне звернення ОСОБА_1 до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на відсутність доказів відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що у справі №9901/235/20 здійснювався перегляд ухвали про повернення заяви позивачу через невідповідність її вимогам пункту 8 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутність інформації про хід виконавчого провадження). Крім того, подача у наведеній справі заяви в порядку статті 383 цього ж Кодексу була обумовлена невиконанням (відмовою у виконанні) рішення суду відповідачем. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 р. дійшла однозначного висновку про те, що «перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України».

Врахування судами правових висновків Верховного Суду прямо передбачено статтями 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з цим колегія суддів зазначає, що підставою для звернення ОСОБА_1 із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України стала обставина його незгоди із здійсненим відповідачем перерахунком пенсії. Тобто, незгода із діями, вчиненими на виконання рішення суду. Крім того, питання про передчасність подачі заяви в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вирішується судом на стадії її прийняття, в ході перевірки на відповідність вимогам, встановленим цією статтею. Однак, як зазначено вище, заява ОСОБА_1 була визнана судом такою, що підлягає розгляду та вирішенню.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції заяву по суті не розглянув, обмежившись констатацією передчасності її подачі. Колегія суддів вважає, що оскільки заява була допущена судом до розгляду, необхідним є дотримання частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно цієї процесуальної норми за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Тобто, розгляд заяви полягає у перевірці судом відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень – відповідача, прийнятих/вчинених/допущеної на виконання рішення суду. Залишення заяви без задоволення допускається законодавцем виключно у випадку відсутності обставин протиправності останніх.

Оскаржена ухвала суду першої інстанції такого висновку не містить.

Щодо суті порушеного заявником питання.

Світлицький Сьома наполягає на тому, що Головне управління Пенсійного фонду України невірно здійснило перерахунок його пенсії на виконання рішення суду у цій справі. Він стверджує, що відповідачем не проведена індексація пенсії на показник 1,17, що призвело до заниження показника заробітної плати з 8913,83 грн. до 7618,66 грн.

В матеріалах справи наявні письмові пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.05.2026, в яких наведені результати перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, а саме:

З 20.05.2025 проведено індексацію пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн. як зазначено в рішенні суду), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115, що становить 7618,66 грн (3764,40 грн х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115).

За розрахунком, наведеним ОСОБА_3 , показник середньої заробітної плати має становити 8913,83 грн. (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115).

Відмінність у розрахунках сторін полягає у незастосуванні коефіцієнта 1,17 (7618,66 грн. х 1,17 = 8913,83 грн.).

Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення суду від 26 січня 2026 р., відповідач був зобов`язаний провести перерахунок пенсії позивача з 20.05.2025 з урахуванням індексації згідно постанов Кабінету Міністрів України про деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення та індексації пенсій № 251, № 127, № 118, № 168, №185, № 209.

Цими постановами визначені наступні коефіцієнти:

Постановою № 251 у 2020 році – 1,11,

Постановою № 127 у 2021 році - 1,11,

Постановою № 118 у 2022 році - 1,14,

Постановою № 168 у 2023 році – 1,197,

Постановою № 185 у 2024 році – 1,0796,

Постановою № 209 у 2025 році – 1,115.

Здійснений відповідачем перерахунок пенсії позивача відповідає рішенню суду. Доводи заявника (позивача) про необхідність застосування коефіцієнту 1,17 ним не обґрунтовані та спростовуються змістом мотивувальної частини його позовної заяви (а.с. позовної заяви 9), в якій він вказував на протиправне нездійснення індексації пенсії за 2020-2025 роки.

Відсутність обставини протиправності дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень, є підставою для залишення заяви ОСОБА_1 без задоволення.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись із підставами, наведеними судом першої інстанції, для залишення заяви позивача без задоволення, у зв`язку із чим вважає за необхіне змінити мотивувальну частину оскарженої ухвали.

Керуючись статями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 р. в адміністративній справі №160/33164/25 – змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 14 вересня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник