Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №454/1994/26 — Сокальський районний суд Львівської області

Суд: Сокальський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №454/1994/26

Суддя: Адамович М. Я.

Справа № 454/1994/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за заявою

ОСОБА_1

за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи

Заявник звернулася до суду з даною заявою, яка мотивована тим, що їй відмовлено в переході з пенсії по віку на пенсію в зв`язку з втратою годувальника, оскільки в свідоцтві про смерть прізвище її покійного чоловіка « ОСОБА_2 », а в свідоцтві про шлюб – « ОСОБА_3 ».

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подала письмові пояснення, в яких покликалася на те, що встановлення факту родинних відносин між заявницею та померлим ОСОБА_4 має безпосереднє юридичне значення, оскільки забезпечує останній право на призначення пенсії по втраті годувальника, що на думку представника свідчить про наявність спору про право.

Заяви (клопотання) учасників справи

Заявник подала заяву, в якій підтримала заявлені вимоги.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не прибув.

Інші процесуальні дії

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

В паспорті громадянина України та свідоцтві про укладення шлюбу прізвище заявниці та її чоловіка вказані як « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 ».

В свідотві про народження, військовому квитку, атестаті про закінчення професійно-технічного училища, які складені російською мовою, прізвище чоловіка заявниці вказано « ОСОБА_5 ».

В атестаті про середню освіту прізвище чоловіка заявниці, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_6 », а в свідоцтві про смерть – « ОСОБА_2 ».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заявниці відмовлено в перерахунку пенсії в частині переходу з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника у зв`язку з розбіжністю в написанні її та покійного чоловіка прізвищ.

Оцінка суду

Заявницею ставиться питання про встановлення факту родинних відносин.

Відповідно до ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р., суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, зокрема, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Таким чином, законом прямо віднесено встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів до справ окремого провадження.

Предметом заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа, який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цих фактів, а саме підтвердження трудового стажу.

Зазначені обставини створюють заявнику перешкоди в реалізації своїх прав та слугували підставою судового процесу, що безпідставно поклало на останнього обтяження щодо усунення недоліків у документах, які допущені не з її вини.

Вказані факти є юридичними, оскільки від їх встановлення залежить виникнення особистих прав заявниці, а чинним законодавством прямо передбачений порядок їх встановлення (розділ IV ЦПК України), вони не пов`язані з наступним вирішенням спору про право та встановлення їх іншим шляхом неможливо, а тому покликання представника відповідача з цього приводу є неспроможними.

З огляду на зазначене, суд переконується в тому, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , однак в написанні їх прізвищ в особистих документах, які складені як українською, так і російською мовами, виникли розбіжності, які допущені органами, які їх видали та з огляду на що в заявниці виникають труднощі в підтвердженні родинних відносин з її чоловіком.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про підставність вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

У разі, якщо рішення не було вручена в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ:13486010, місцезнаходження: пл.Соборна,3, м.Слов`янськ, Донецька область.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ЄДРПОУ:13814885, місцезнаходження: вул.Митрополитта Андрея,10, м.Львів.

Головуючий: М. Я. Адамович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua