Суд: Сколівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 вересня 2026 р.
Справа: №453/1108/26
Суддя: Ясінський Ю. Є.
Справа № 453/1108/26
№ провадження 3/453/435/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року суддя Сколівського районного суду Львівської області Ясінський Ю.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.2 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №682239, складеного поліцейським ВП №3 (м. Сколе) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Підгородецьким В.В. 02 червня 2026 року відносно гр. ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що останній, 02 червня 2026 року, близько 18 год. 56 хв, в м. Сколе по вул. Князя Святослава, Стрийського району Львівської області, керував електросамокатом моделі ECOBIKE, без н\з, який проводиться в дію за допомогою електродвигуна потужністю до 1 кВТ, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та вказав, що він не керував електросамокатом. Він лише сів на електросамокат та відштовхувався від землі ногами та ішов додому з своєю сусідкою. При цьому електросамокат не був увімкнений (заведений), двигун не працював. Просить провадження закрити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оглянувши матеріали справи та DVD-R диск із наявними відеозаписами, вважаю, що провадження по справі підлягає до закриття виходячи із наступного.
Згідно п.п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
У пункті 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, …. тощо.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні, після перегляду відеозапису події, встановлено, що коли працівники поліції проїжджали вулицею Кн. Святослава, що у м. Сколе, вони побачили гр. ОСОБА_1 , який сидів на електросамокаті, перебував на тротуарі, та розмовляв із жінкою. ОСОБА_1 сидів на електросамокаті та відштовхувався від землі ногами. Електросамокат не був увімкнений (заведений), двигун не працював. Також на відеозаписі відсутні відомості про зупинку ОСОБА_1 та те, що працівник поліції пропонують ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а також направлення у встановленому законом порядку до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніннята.
Суд звертає увагу, що «керування транспортним засобом» не можна ототожнювати лише з перебуванням особи на ньому. Щоб притягнути особу до відповідальності за ст. 130 КУпАП потрібно підтвердити сам факт керування транспортним засобом. У даному випадку належні та допустимі докази не підтверджують, що ОСОБА_1 керував електросамокатом у розумінні ст. 130 КУпАП. Навпаки, з пояснень ОСОБА_1 та оглянутого відео вбачається, що електросамокат був вимкнений, двигун не працював, а рух відбувався на тротуарі лише за рахунок відштовхування ногами від поверхні дороги та біля нього йшла сусідка.
Отже, сам факт того, що ОСОБА_1 сів на електросамокат і переміщувався на ньому відштовхуючись ногами будучи на тротуарі, без доказів увімкнення електродвигуна та керування ним на проїзджій частині дороги, не підтверджує наявність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.
Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи пояснення ОСОБА_1 , у сукупності із оглянутими в судовому засіданні іншими матеріалами справи, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі має бути закрито.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд -
п о с т а н о в и в:
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.Є. ЯСІНСЬКИЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua