Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №520/520/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №520/520/25

Суддя: Макаренко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 р. Справа № 520/520/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 520/520/25, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., по справі № 520/520/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції в період з 07.09.2014 року по 22.05.2015 року, з 25.05.2015 року по 16.07.2015 року, з 07.08.2015 року по 24.06.2016 року, з 22.09.2016 року по 21.11.2016 року, з 06.12.2016 року по 21.03.2017 року, з 05.04.2017 року по 03.11.2017 року, а також участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил з 10.05.2018 року по 14.08.2018 року, з 20.08.2018 року по 17.09.2018 року, з 02.12.2018 року по 25.12.2018 року, з 04.07.2019 року по 25.03.2020 року та проведенні перерахунку пенсії за віком з врахуванням стажу та розміру грошового забезпечення за цей період, викладену в Листі 27.09.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 брав участь в антитерористичній операції, а саме з 07.09.2014 року по 22.05.2015 року, з 25.05.2015 року по 16.07.2015 року, з 07.08.2015 року по 24.06.2016 року, з 22.09.2016 року по 21.11.2016 року, з 06.12.2016 року по 21.03.2017 року, з 05.04.2017 року по 03.11.2017 року, а також участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил в період з 10.05.2018 року по 14.08.2018 року, з 20.08.2018 року по 17.09.2018 року, з 02.12.2018 року по 25.12.2018 року, з 04.07.2019 року по 25.03.2020 року до страхового стажу з розрахунку - один місяць служби за три місяці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, а саме з 07.09.2014 року по 22.05.2015 року, з 25.05.2015 року по 16.07.2015 року, з 07.08.2015 року по 24.06.2016 року, з 22.09.2016 року по 21.11.2016 року, з 06.12.2016 року по 21.03.2017 року, з 05.04.2017 року по 03.11.2017 року, а також участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил в період з 10.05.2018 року по 14.08.2018 року, з 20.08.2018 року по 17.09.2018 року, з 02.12.2018 року по 25.12.2018 року, з 04.07.2019 року по 25.03.2020 року до страхового стажу з розрахунку - один місяць служби за три місяці з 01.09.2024 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у якості співвідповідачів у цій справі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 520/520/25 адміністративний позов задоволено частково, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції в період з 07.09.2014 року по 22.05.2015 року, з 25.05.2015 року по 16.07.2015 року, з 07.08.2015 року по 24.06.2016 року, з 22.09.2016 року по 21.11.2016 року, з 06.12.2016 року по 21.03.2017 року, з 05.04.2017 року по 03.11.2017 року, а також участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил з 10.05.2018 року по 14.08.2018 року, з 20.08.2018 року по 17.09.2018 року, з 02.12.2018 року по 25.12.2018 року, з 04.07.2019 року по 25.03.2020 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, а саме з 07.09.2014 року по 22.05.2015 року, з 25.05.2015 року по 16.07.2015 року, з 07.08.2015 року по 24.06.2016 року, з 22.09.2016 року по 21.11.2016 року, з 06.12.2016 року по 21.03.2017 року, з 05.04.2017 року по 03.11.2017 року, а також участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил в період з 10.05.2018 року по 14.08.2018 року, з 20.08.2018 року по 17.09.2018 року, з 02.12.2018 року по 25.12.2018 року, з 04.07.2019 року по 25.03.2020 року до страхового стажу з розрахунку - один місяць служби за три місяці та провести перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 520/520/25 заяву адвоката Яковенко Оксани Григорівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу, що понесена у зв`язку із судовим розглядом цієї справи в сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) 00 коп.

Не погодившись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області) подав апеляційну скаргу, яку аргументує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 по справі № 520/520/25 і додаткове рішення від 29.09.2025 по справі № 520/520/25 та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області) зазначає, що порядок врахування періоду участі в бойових діях із застосуванням кратності один місяць служби за три місяці після 01.01.2004 застосовується при обчисленні вислуги років військовослужбовцям відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; у той же час, при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058 військова служба зараховується до страхового стажу на загальних підставах в одинарному розмірі. Апелянт наголошує, що в даній справі відсутні правові підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російською Федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпечення їх здійснення в пільговому обчисленні 1 місяць за три, оскільки це не передбачено Законом №1058.

Відповідач вказує, що зі змісту наданого представником позивача опису робіт неможливо встановити реальний обсяг наданих адвокатом послуг та їх зв`язок зі справою, чи є розмір наведених витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову; наведена сума 1250 грн за годину не обумовлена в Договорі та ніяким чином не обґрунтовується змістом та складністю справи, реальним обсягом наданих послуг при здійснені тих чи інших дій. Скаржник зазначає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору. Відповідач наголошує, що відповідно до пункту 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.

Позивач не скористався правом на надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

05.12.2025 до Другого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 по справі № 520/520/25 залишити без змін, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 520/520/25 залишити без змін, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 гривень 00 копійок, надати позивачу строк у 5 днів з моменту прийняття рішення для подання доказів понесених судових витрат.

На підставі положень пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 520/520/25, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 520/520/25 підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 22.05.2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком як учасник бойових дій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

30.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок страхового стажу в пільговому обчисленні відповідно до довідки, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.08.2024 №2696.

Заява позивача була розглянута ГУ Пенсійного фонду в Донецькій області з урахуванням принципу екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 25.11.2005 р. № 22-1 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатами розгляду вищевказаної заяви ГУ ПФУ в Донецькій області було проведено перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в періоди 07.09.2014 по 22.05.2015, з 25.05.2015 по 16.07.2015, з 07.08.2015 по 24.06.2016, з 22.09.2016 по 21.11.2016, з 06.12.2016 по 21.03.2017, з 05.04.2017 по 03.11.2017; безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російською Федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпечення їх здійснення з 10.05.2018 по 25.12.2018, з 04.07.2019 по 25.03.2020. Вказана обставина не заперечується сторонами по справі та підтверджується протоколами розрахунків страхового стажу позивача, наданими ГУ ПФУ в Донецькій області разом з відзивом на позовну заяву.

16.09.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою щодо стану розгляду його заяви поданої 30.08.2024 р.

Відповідач - ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 27.09.2025 р. за №2000-0310-8/170899 "Про розгляд звернення" повідомило позивача, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Не погодившись із вищевказаним, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що період участі позивача в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період з 07.09.2014р. по 22.05.2015р., з 25.05.2015р. по 16.07.2015р., з 07.08.2015р. по 24.06.2016р., з 22.09.2016р. по 21.11.2016р., з 06.12.2016р. по 21.03.2017р., з 05.04.2017р. по 03.11.2017р., а також участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, з 10.05.2018р. по 14.08.2018р., з 20.08.2018р. по 17.09.2018р., з 02.12.2018р. по 25.12.2018р., з 04.07.2019р. по 25.03.2020р., підлягають зарахуванню до страхового стажу на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці.

Ухвалюючи додаткове рішення та задовольняючи частково заяву адвоката ОСОБА_2 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 2000,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).

Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено наступні види пенсійних виплат, що призначаються в солідарній системі: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Приписами частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що особи, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, зарахування відповідних періодів до страхового стажу.

При цьому, за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.03.2026 у справі №200/8094/24.

Колегія суддів вказує, що спірні правовідносини у даній справі виникли стосовно зарахування до страхового стажу позивача періодів його участі в антитерористичній операції, а саме з 07.09.2014 року по 22.05.2015 року, з 25.05.2015 року по 16.07.2015 року, з 07.08.2015 року по 24.06.2016 року, з 22.09.2016 року по 21.11.2016 року, з 06.12.2016 року по 21.03.2017 року, з 05.04.2017 року по 03.11.2017 року, а також участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил в період з 10.05.2018 року по 14.08.2018 року, з 20.08.2018 року по 17.09.2018 року, з 02.12.2018 року по 25.12.2018 року, з 04.07.2019 року по 25.03.2020 року до страхового стажу з розрахунку - один місяць служби за три місяці.

Згідно зі статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991, військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону №1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абз. 5 ст. 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до абз. 2 п. 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 17.07.1992 прийняв Постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (тут і далі – в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому, пунктом 1 вказаної постанови установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються певні періоди роботи (надається перелік).

Пунктом 3 Порядку № 393 встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Таким чином, вказаний Порядок регулює правові відносини, що склалися у зв`язку з призначенням та виплатою пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Варто зауважити, що пункт 3 Порядку №393 до 19.02.2022 був викладений у такій редакції: до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Однак, Кабінет Міністрів України підпунктом 1 пункту 5 постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» від 16.02.2022 № 119 (набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до згаданого пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.06.2025 у справі № 360/665/24.

У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 по справі №640/13694/22 залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року про визнання протиправними та нечинними пункту 4, підпункту 1 пункту 5, пункти 6, 7 Порядку №393.

Крім цього, колегія суддів вказує, що за змістом ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи дату набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №640/13694/22 (28.08.2025), до цієї дати приписи пункту 4, підпункту 1 пункту 5, пунктів 6, 7 Порядку №393 у редакції постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» від 16.02.2022 № 119 були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин у даній справі.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком як учасник бойових дій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

30.08.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок страхового стажу в пільговому обчисленні відповідно до довідки, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.08.2024 №2696.

Позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (з урахуванням принципу екстериторіальності) було проведено перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу в одинарному розмірі періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в періоди 07.09.2014 по 22.05.2015, з 25.05.2015 по 16.07.2015, з 07.08.2015 по 24.06.2016, з 22.09.2016 по 21.11.2016, з 06.12.2016 по 21.03.2017, з 05.04.2017 по 03.11.2017; безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російською Федерації в Донецькій та Луганських областях, забезпечення їх здійснення з 10.05.2018 по 25.12.2018, з 04.07.2019 по 25.03.2020, підтверджується протоколами розрахунків страхового стажу позивача, наданими відповідачем (а.с. 102-103).

16.09.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою щодо стану розгляду його заяви від 30.08.2024.

ГУ ПФУ в Харківській області листом від 27.09.2025 №2000-0310-8/170899 "Про розгляд звернення" повідомило позивача, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

При цьому, на момент звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок страхового стажу в пільговому обчисленні (30.08.2024) позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримував пенсію за віком як учасник бойових дій відповідно до Закону №1058-IV.

Колегія суддів вказує на те, що Порядком № 393 врегульовано питання стосовно пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, у той час, як позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок страхового стажу в пільговому обчисленні згідно із Законом №1058-IV.

Зазначене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та зумовлює скасування рішення суду першої інстанції.

Посилання суду першої інстанції на приписи Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.10.2014 за № 1294/26071 (далі - Положення № 530) колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав.

Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за № 1294/2607 відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530).

Пунктом 1.1. Положення №530 визначено, що цим Положенням визначається порядок, зокрема, обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами).

За правилами пункту 2.3 розділу 2 Положення № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; інші періоди, зазначені в підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами).

Отже, цим Положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби відповідно до статті 17-1 Закону № 2262 та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.

При цьому, із матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до органу ПФУ із заявою про перерахунок страхового стажу в пільговому обчисленні згідно з Положенням № 530.

Із системного аналізу змісту викладених вище норм Положення № 530 вбачається, що останні безпосередньо пов`язують пільгове обчислення строку служби з призначенням пенсій за вислугу років, тобто зі спеціальним видом пенсійного забезпечення, та не стосуються порядку обрахунку страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Так, у постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«73. Крім того, Суд зауважує, що пункт 2.3 Положення №530, прийнятий на виконання Закону №2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

74. Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону №1058-IV.

75. Суд також зазначає, що вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом №1058-IV. Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

Перенесення правил обчислення вислуги років на правила обчислення страхового стажу означало б змішування різних правових режимів та фактичну зміну законодавчо визначеного порядку формування страхового стажу. Поширення механізму кратного обчислення, встановленого для спеціального виду пенсійного забезпечення, на правовідносини щодо призначення дострокових пенсій за Законом №1058-IV призвело б до застосування норм, які регулюють інший вид пенсійних правовідносин, поза межами їх законодавчого призначення.

76. Крім того, застосування кратного обчислення на підставі підзаконного нормативного акта у сфері, що врегульована безпосередньо законом, означало б фактичну модифікацію Судом закону підзаконним актом, що є неприпустимим з огляду на принцип верховенства права та ієрархію нормативно-правових актів.

77. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 та від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22 наголошувала на тому, що Суд не може перебирати на себе правотворчі функції законодавчої та виконавчої влади. Порушення такого підходу та, відповідно, ігнорування принципу законності суперечить, щонайменше, принципам правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування як базовим складовим правовладдя (верховенства права); дискримінує іншу сторону правовідносин; означає, що суд може надати дозвіл будь-кому та будь-коли діяти за межами закону (який містить заборони) або за межами наданих законом прав (повноважень); іде в розріз з принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, а також порушує систему стримувань і противаг (суд втручається в компетенцію суб`єктів нормотворення та може ігнорувати їх волю).

78. Крім того, у рішенні у справі «ТОВ «Укркава» проти України» (заява № 10233/20, п. 44, 49) Європейський суд з прав людини наголосив, що принцип правової визначеності як складова верховенства права вимагає передбачуваності судового тлумачення та стабільності правового регулювання. Суд зазначив, що національні суди не можуть переосмислювати чіткі та однозначні норми закону у спосіб, який фактично дорівнює зміні законодавства, без наявності переконливих підстав та без урахування наслідків такого підходу для правової визначеності. Таке перетлумачення, яке виходить за межі розумного судового розсуду та підміняє собою законодавче регулювання, робить результат провадження непередбачуваним і несумісним із вимогами статті 6 Конвенції.

79. Таким чином, застосування до спірних правовідносин правил кратного обчислення страхового стажу за відсутності прямої норми Закону №1058-IV фактично означало б зміну встановленого законодавцем порядку формування страхового стажу та розширення обсягу пенсійних прав позивача поза межами визначеного законом правового режиму. Такий підхід суперечив би принципу законності, відповідно до якого органи державної влади та суди зобов`язані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

80. У сфері соціального захисту тлумачення закону судом не може підміняти собою діяльність Верховної Ради України шляхом створення нових підстав для набуття права на пенсію або розширення порядку формування стажу. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами, що обмежує межі судового розсуду текстом чинних законодавчих приписів

81. Оскільки позивач реалізує право на дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV, спірні правовідносини підлягають врегулюванню виключно нормами цього Закону, який не містить положень про можливість кратного (пільгового) обчислення страхового стажу для цілей визначення права на зазначений вид пенсії. Положення статті 57 Закону №1788-ХІІ та Положення №530 регламентують порядок обчислення вислуги років у межах спеціального пенсійного забезпечення військовослужбовців і не змінюють встановленого Законом №1058-IV механізму формування страхового стажу у солідарній системі. З огляду на принцип законності та межі судового тлумачення Суд не вправі поширювати дію спеціальних норм на інші види пенсійного забезпечення за відсутності прямої законодавчої вказівки. За таких обставин відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періодів проходження військової служби в особливий період у пільговому обчисленні «один місяць служби за три» для цілей статті 115 Закону №1058-IV, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для такого зарахування є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги у цій частині не спростовують правильності застосування норм матеріального права.

82. Суд також зауважує, що пункт 2.3 Положення №530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який покликається скаржник, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону №1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню. Таким чином, довід скаржника про необхідність застосування пункту 2.3 Положення №530 до спірних правовідносин є суперечливим та не відповідає буквальному змісту і системному аналізу відповідного нормативного регулювання.

83. Аналогічний підхід до застосування норм права у разі наявності прямого законодавчого регулювання викладено у пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2026 року у справі №240/7215/24, у якій зазначено, що відсутність колізії у правовому регулюванні свідчить про відсутність потреби у пошуку механізмів її подолання, оскільки наявність прямої норми закону, яка врегульовує відповідні правовідносини, виключає необхідність застосування інших норм права для їх регулювання.

84. У контексті цієї справи наявність імперативного припису абзацу третього частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV, який визначає межі застосування пільгового порядку обчислення стажу, свідчить про відсутність колізії між нормами законодавства. Отже відсутні підстави для пошуку інших правових механізмів або застосування норм, що регулюють інші види пенсійного забезпечення, для визначення порядку обчислення страхового стажу при призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 цього Закону.

[…]

88. Суд вказує, що застосування кратного обчислення страхового стажу без прямої законодавчої підстави фактично означало б штучне збільшення страхового стажу, оскільки період, що підлягає зарахуванню до страхового стажу, збільшувався б не внаслідок фактичної тривалості відповідного періоду або сплати страхових внесків у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а шляхом множення такого періоду. Такий підхід призвів би до включення до страхового стажу періодів у обсязі, який не відповідає їх фактичній тривалості та не передбачений механізмом формування страхового стажу, визначеним Законом №1058-IV.

Фактично це означало б зарахування до страхового стажу додаткового часу, який не підтверджений ані сплатою страхових внесків, ані прямою нормою закону, що допускає його зарахування на пільгових умовах (у кратному розмірі). Такий підхід суперечив би правовій природі страхового стажу як визначеного законом періоду, що враховується при визначенні права на пенсію у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, та призводив би до розширення обсягу пенсійних прав особи поза межами встановленого законодавцем правового регулювання.

89. Водночас такий підхід не означає обмеження прав осіб, які проходили військову службу. Періоди проходження військової служби підлягають зарахуванню до страхового стажу відповідно до правил, установлених Законом №1058-IV, у їх фактичній тривалості та враховуються при визначенні права особи на призначення пенсії.

90. При цьому зазначене правове регулювання застосовується саме у випадку, коли особа реалізує право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону №1058-IV. Обираючи такий вид пенсійного забезпечення, особа погоджується на застосування умов, порядку та механізму обчислення страхового стажу, прямо встановлених цим Законом. Проте пенсійне законодавство України не позбавляє особу можливості реалізувати своє право на інший вид пенсійного забезпечення, якщо для нього законодавством передбачено застосування механізму пільгового (кратного) обчислення строків служби, оскільки пенсійне законодавство України допускає право особи обрати той вид пенсії, який є для неї найбільш сприятливим, за умови відповідності встановленим законом критеріям. Таким чином, застосований підхід не звужує обсяг пенсійних прав особи, а забезпечує дотримання законодавчо визначених правил формування страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування».

При цьому, апеляційний суд вважає помилковими посилання суду першої інстанції на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 05 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 та від 18.01.2023 у справі №1.380.2019.003739, адже такі висновки не є релевантними, оскільки вони ухвалені за інших фактичних обставин (позивачі у справах зверталися до пенсійних органів для призначення пенсії до 19.02.2022, тобто до зміни правового регулювання) та за іншого правового регулювання (висновки стосуються норм Положення №530, яке згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII спірні правовідносини не регулює).

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції в період з 07.09.2014 року по 22.05.2015 року, з 25.05.2015 року по 16.07.2015 року, з 07.08.2015 року по 24.06.2016 року, з 22.09.2016 року по 21.11.2016 року, з 06.12.2016 року по 21.03.2017 року, з 05.04.2017 року по 03.11.2017 року, а також участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил з 10.05.2018 року по 14.08.2018 року, з 20.08.2018 року по 17.09.2018 року, з 02.12.2018 року по 25.12.2018 року, з 04.07.2019 року по 25.03.2020 року, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, а саме з 07.09.2014 року по 22.05.2015 року, з 25.05.2015 року по 16.07.2015 року, з 07.08.2015 року по 24.06.2016 року, з 22.09.2016 року по 21.11.2016 року, з 06.12.2016 року по 21.03.2017 року, з 05.04.2017 року по 03.11.2017 року, а також участь у здійсненні заходів із забезпечення Національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції об`єднаних сил в період з 10.05.2018 року по 14.08.2018 року, з 20.08.2018 року по 17.09.2018 року, з 02.12.2018 року по 25.12.2018 року, з 04.07.2019 року по 25.03.2020 року до страхового стажу з розрахунку - один місяць служби за три місяці та провести перерахунок та виплату пенсії з 01.09.2024.

Дане рішення підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги щодо оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 520/520/25 знайшли підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що скасуванню підлягає і додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 520/520/25, яким заяву адвоката Яковенко Оксани Григорівни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу, що понесена у зв`язку із судовим розглядом цієї справи в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень) 00 коп.

Додатково колегія суддів вказує, що не підлягає задоволенню заява позивача, викладена у додаткових поясненнях у справі, щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 гривень 00 копійок, оскільки в ході перегляду даної справи апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 317 КАС України).

На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 520/520/25 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 520/520/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 по справі № 520/520/25 - скасувати.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 520/520/25 - скасувати.

Прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua