Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №577/3688/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 р. Справа № 577/3688/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області (головуючий суддя І інстанції Рідзевська І.О) від 28.07.2026 по справі № 577/3688/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

третя особа поліцейський Конотопського РВП ГУНП в Сумській області старший сержант поліції Грудій Ігор Сергійович

про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа поліцейський Конотопського РВП ГУ НП в Сумській області, в якому просить суд:

- скасувати постанову про накладення адміністративного правопорушення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7435293 від 24.06.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а справу закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.07.2026 у задоволенні адміністративного позову адвоката Іванцова Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: поліцейський Конотопського РВП ГУНП в Сумській області старшого сержанта поліції Грудій Ігор Сергійович про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що Правилами дорожнього руху України розмежовують поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» й різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено. Водночас, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб з електродвигуном не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі № 278/3 3 62/15-к. Відтак, з порівняння понять «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» вбачається, що мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який має двигун внутрішнього згорання з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Отже, враховуючи відсутність визначення «електромопед» та «електроскутер» у Правилах дорожнього руху України, наведений транспортний засіб можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт. Аналогічна судова практика, викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 639/3287/23, постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року у справі № 932/2831/22, від 09 лютого 2023 року у справі № 199/3648/22 та від 22 березня 2022 року у справі № 177/844/21.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив відмовити.

Сторони (представники сторін) про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 24.06.2026 року поліцейським Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Грудієм І.С. винесено постанову серії ЕНА № 7435993, якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Зі змісту копії постанови вбачається, що 24.06.2026 року о 18:21 год., ОСОБА_1 в с. Підлипне по вул.. Червоній керувала електромопедом «Gangster» з потужністю двигуна 2,8 кВт, не маючи посвідчення водія категорії А1 на право керування транспортним засобом, чим порушила, п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

Позивач, не погоджуючись з постановою оскаржив її до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (триколісними) транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категорії А1. Із системного аналізу вищезазначених норм, судом встановлено, що ОСОБА_1 керувала механічним транспортним засобом, обладнаним електродвигун потужністю до 4 кВт, а тому водій даного транспортного засобу, зобов`язана мати під час керування посвідчення водія відповідної категорії. Постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7435993 від 24.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП винесена уповноваженою особою органу Національної поліції після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин вчинення правопорушення з врахуванням усних пояснень ОСОБА_1 , що підтверджується дослідженим відеозаписом, долученим до відзиву.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі – ПДР України).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. «а» п. 2.1. ПДР України зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, згідно наведеного вище колегія суддів встановила, що під адміністративну відповідальність підпадають водії саме механічних транспортних засобів, які на вимогу поліцейського не пред`явили документ, що підтверджує відповідне право особи на керування транспортним засобом.

Із змісту спірної постанови слідує, що позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку керуванням транспортним засобом Gangster 2800W, при цьому не мала права керування транспортним засобом, чим порушила вимоги ПДР України.

Так, згідно п. 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

У п. 1.10 ПДР України наведені терміни, що використовуються у цих Правилах та мають наступне значення: - транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; - механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З аналізу наведених вище положень вбачається, що критерієм для розмежування понять «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна. Тобто всі механічні транспортні засоби є транспортними засобами, але не всі транспортні засоби є механічними, оскільки транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує межу 3 кВт.

Отже, враховуючи наведене, до категорії А1, у випадках відсутності якої особа притягується до адміністративної відповідальності, можна віднести саме механічні транспортні засоби які мають електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.03.2018 у справі № 278/3362/15-к ПДР, відповідно якої, розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно наявних в матеріалах даної справи доказів, які не заперечуються відповідачем, електроскутер Gangster 2800W, яким керувала позивачка має потужність 2800 Вт, тобто 2,8 кВт. /а.с.8/

Відтак, враховуючи відсутність в ПДР України такого визначення як «електроскутер», в даному випадку електроскутер Gangster 2800W, яким керувала позивачка, потужність мотора якого становить 2800 Вт (2,8 кВт) не може прирівнюватися до мопеду або іншому двоколісному транспортному засобу та визнаватися механічним транспортним засобом, а тому доводи апелянта в цій частині є обґрунтованими та такими, що спростовують висновок суду першої інстанції.

Таким чином, враховуючи, що електроскутер Gangster 2800W, яким керувала ОСОБА_1 , це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до позивачки у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що позивачка заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки вона не є суб`єктом правопорушення, передбаченого вказаною нормою КУпАП.

Беручи до уваги, що адміністративну відповідальність за порушення п. «а» 2.1 ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до якого електроскутер яким керувала ОСОБА_1 не віднесено, відтак остання не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ПДР України, а тому у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відтак, враховуючи наведене вище, наявні підстав для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції — скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як підтверджується матеріалами справи, позивачка за подання позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. та за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 908 грн 40 коп., а отже, такі судові витрати підлягають до відшкодування на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 1664 грн.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.07.2026 по справі № 577/3688/26 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного правопорушення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7435293 від 24.06.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумської області (код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в загальному розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складений 15.09.2026 року