Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №527/719/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 р. Справа № 527/719/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2026 по справі № 527/719/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати постанову серії ЕНА № 6779611 від 06.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2026 позов залишено без задоволення.

За наслідками апеляційного перегляду, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 24.06.2026 по справі № 527/719/26 скасовано.

Ухвалено нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6779611 від 06.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 464,32 грн.

03.09.2026 позивач подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу, понесених в судах першої та апеляційної інстанції в загальному розмірі 10 000,00 грн.

В підтвердження понесених витрат надавав: договір про надання професійної правничої допомоги 07.03.2026, акти виконаних робіт від 16.03.2026 та від 06.07.2026, квитанції від 16.03.2026 та від 06.07.2026.

Головне управління Національної поліції в Полтавській області (далі – відповідач) подало до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, в яких просить відмовити у її задоволенні.

В обґрунтування зазначає, що сума судових витрат, заявлена позивачем є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Крім того, зауважує, що адвокат на підтвердження оприбуткування отриманої суми гонорару не надала Книгу обліку доходів та витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, докази по справі, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Колегія суддів зазначає, що позивачем до закінчення судових дебатів зроблено заяву про понесені витрати на правову допомогу та своєчасно надано докази на їх підтвердження.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною .

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 по справі № 813/2241/18.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат застосовує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 в судах першої та апеляційної інстанції здійснювалось адвокатом Губиною А.Ю. на підставі договору про надання правничої допомоги № 7 від 07.03.2026.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що в цілому винагорода (гонорар) адвокату за його роботу буде визначена на підставі акту про надання правової допомоги.

Адвокатом в межах договору надано позивачу наступні послуги:

- в суді першої інстанції на загальну суму 5 000,00 грн:

співбесіди з обставин звернення Клієнта, надання усних консультацій з правничих питань стосовно звернення;

ознайомлення з матеріалами, документами тощо, наданими Клієнтом для ведення справи,

з`ясування та розробка правничої позиції з підготовки матеріалів зі складання Позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6779611 від 06.03.2026;

розробка проекту позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення;

підготовка документів до позовної заяви (в тому числі друк копій заяви (з додатками));

надсилання позовної заяви з додатками до суду;

- в суді апеляційної інстанції на загальну суму 5 000,00 грн:

ознайомлення зі змістом рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 24 червня 2026 року у справі № 527/719/26;

розробка проекту апеляційної скарги;

підготовка документів до апеляційної скарги (в тому числі друк копій);

сканування та надсилання апеляційної скарги до суду, що підтверджується актами виконаних робіт від 16.03.2026 та від 06.07.2026.

Позивачем сплачено адвокату кошти в загальному розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується квитанціями від 16.03.2026 та від 06.07.2026.

Суд враховує, що ст. 134 КАС України покладає обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач, на виконання вимог процесуального законодавства, подав до суду апеляційної інстанції заперечення на заяву про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якому вказував, що заявлена сума витрат на правничу професійну допомогу є неспіврозмірною із складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим на виконання відповідної послуги та її обсягом, ціною позову та значенням справи для сторони.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу і пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг з огляду на наступне.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, позивачем документально підтверджено надання адвокатом послуг з підготовки позовної заяви та апеляційної скарги.

Натомість, послуги з «надання консультацій», «ознайомлення з документами», «з`ясування позиції», «підготовки документів до позовної заяви» не є окремим видом правової допомоги, а фактично є складовими процесу написання позову.

Колегія суддів зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та правових актів, отже визначена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в суді першої інстанції в розмірі 5 000,00 грн є невиправданою та має бути зменшена.

Щодо послуг з «розробки проекту апеляційної скарги» колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга в більшій частині дублює зміст позовної заяви, складається з викладу обставин справи та норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, тобто її підготовка не потребувала багато часу.

Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в додатковій постанові від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18, якою встановлено, що надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

В свою чергу, послуги з «ознайомлення зі змістом судового рішення» та «підготовки документів до апеляційної скарги» є складовими процесу написання апеляційної скарги.

Отже, заявлена позивачем до відшкодування сума витрат за на правову допомогу – 5 000,00 грн, понесена в суді апеляційної інстанції є також завищеною.

Крім того, предметом спору є постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6779611 від 06.03.2026 про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн.

Тобто, розмір відшкодування судових витрат у загальній сумі 10 000,00 грн. є значно завищеним порівняно з ціною позову, яка складає 510,00 грн.

Водночас, колегія суддів зазначає, що надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинні бути доведені стороною справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду від 03.02.2026 у справі № 640/23571/21.

Ураховуючи викладене, заперечення відповідача щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторони, надані докази, колегія суддів дійшла висновку, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції у розмірі 1 000,00 грн та у суді апеляційної інстанції, у розмірі 500,00 грн, що у загальному розмірі становить 1 500,00 грн, оскільки саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам.

Стосовно посилань відповідача на відсутність підтвердження адвокатом факту оприбуткування отриманої суми гонорару даними Книги обліку доходів і витрат, колегія суддів зазначає, що предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі.

Натомість, облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрат на правову допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що з урахуванням принципу співмірності обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи, а також заяви відповідача, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 1 500,00 грн.

Керуючись ст. ст.132, 134, 139, ч.4 ст.229, ст. ст. 243, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області (ЄДРПОУ 40108630, вул. Матвійчука Юліана, 83, м. Полтава, 36039) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу, понесені в судах першої та апеляційної інстанції в загальній сумі 1 500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок).

В іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Русанова В.Б.

Судді Бегунц А.О. П`янова Я.В.