Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №520/7523/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 р. Справа № 520/7523/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Семененко М.О. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., повний текст складено 05.05.26 по справі № 520/7523/26

за позовом Фермерського господарства «АГРО-КУРС»

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Агро-Курс» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495) №13778/6/20-40-04-13-06 від 19.03.2026р. про не підтвердження Фермерському господарству “Агро-Курс” (код ЄДРПОУ 44227596) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік; зобов`язати Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495) підтвердити Фермерському господарству “Агро-Курс” (код ЄДРПОУ 44227596) статус платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Фермерському господарству “Агро-Курс” (код ЄДРПОУ 44227596) як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2026р. у спосіб видачі відповідної довідки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №13778/6/20-40-04-13-06 від 19.03.2026 р. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підтвердити Фермерському господарству “Агро-Курс” (код ЄДРПОУ 44227596) статус платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Фермерського господарства “Агро-Курс” як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2026р. Позов у решті вимог залишено без задоволення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Фермерського господарства “Агро-Курс” (місцезнаходження - вул. Миру, буд. 7, с-ще Білий Колодязь, Чугуївський р-н, Харківська обл., 62540, ідентифікаційний код - 44227596) 1.331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарг зазначає, що ФГ “Агро-Курс” не подало до 20 лютого 2026 року звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за місцем розташування земельної ділянки, як це передбачено підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України. Звітну декларацію від 28.03.2026 № 90 подано із пропуском установленого строку, що, на думку податкового органу, є підставою для не підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік. Також, податковий орган посилається на те, що подана ФГ “Агро-Курс” звітність не вважається податковою декларацією, а неподання відповідної звітності у встановлений строк є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України. Крім того, податковий орган зазначає, що ПК України не передбачає окремої форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку та вважає правомірним не підтвердження ФГ статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік. Посилається на постанову Верховного Суду від 17.04.2025 у справі № 520/17030/23 з аналогічним предметом спору. Просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 у справі № 520/7523/26, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Фермерське господарство “Агро-Курс” подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими . Вважає , що судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована лише у випадках, прямо передбачених законом. При цьому зазначена норма передбачає як підставу для анулювання реєстрації неподання податкової звітності, передбаченої підпунктами 295.9.1 та 298.8.1 ПК України, а не її несвоєчасне подання. Вказує, що позивачем своєчасно подало до контролюючого органу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаро виробництва та відомості про земельні ділянки. Таким чином, позивач виконав основний обов`язок щодо декларування податкових зобов`язань та підтвердження статусу платника єдиного податку. Звітна декларація щодо земельних ділянок була подана 28.03.2026, тобто з незначним пропуском установленого строку. При цьому. вона містила ті самі відомості про земельні ділянки, що й своєчасно подана загальна декларація, та була подана до того самого контролюючого органу — ГУ ДПС у Харківській області. Отже, несвоєчасне подання окремої звітної декларації за відсутності факту її неподання, приховування об`єкта оподаткування чи несплати податкових зобов`язань не може ототожнюватися з неподанням податкової звітності та не є безумовною підставою для позбавлення Позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи. Крім того, наслідки несвоєчасного подання податкової звітності врегульовані статтею 120 ПК України та передбачають застосування фінансової відповідальності, а не автоматичне припинення статусу платника єдиного податку. Також вважає безпідставними посилання апелянта на неподання звітності за І квартал, півріччя та ІІІ квартал 2025 року, оскільки ПК України не встановлює обов`язку платників єдиного податку четвертої групи подавати таку щоквартальну звітність. Апеляційна скарга фактично зводиться до незгоди з оцінкою судом першої інстанції факту несвоєчасного подання звітної декларації, однак не містить належного обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду — без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Колегія суддів, вислухавши суддю – доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що Заявник пройшов визначену законодавством процедуру державної реєстрації унаслідок чого набув правого статусу юридичної особи приватного права-резидента України, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під кодом – 44227596, на обліку знаходиться в ГУ ДПС у Харківській області.

Основним видом діяльності позивача згідно КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

ФГ “Агро-Курс” набуло статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2025.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік позивач направив до ГУ ДПС у Харківській області засобами електронного зв`язку податкову звітність з додатками: загальну податкову декларацію з додатком 1 “Відомості про наявність земельних ділянок”, додатком 3 “Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) період 2025 рік” (реєстраційний номер документа відповідно до квитанції 2: №9034325202 від 17.02.2026р.); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (реєстраційний номер документа відповідно до квитанції 2: №9034537751 від 17.02.2026р.).

Об`єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи на 2026 рік позивачем були визначені сільськогосподарські угіддя площею 873,6698га, розташовані на території Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, які складаються з земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 6321685600:03:001:0183, 6321655300:03:002:0234, 6321683600:02:003:0635, 6321684000:01:002:0272, 6321683600:01:001:0181, 6321655300:00:000:0586, 6321683600:01:003:0186, 6321683600:04:001:0127, 6321655300:04:001:0003, 6321683600:02:001:0429, 6321683600:02:001:0426, 6321655300:04:003:0106, 6321655300:04:003:0107, 6321655300:04:003:0108, 6321655300:04:003:0109, 6321655300:04:002:0375, 6321655300:04:001:0152, 6321655300:03:003:0043, 6321685600:03:001:0187, 6321685600:03:001:0179, 6321685600:03:001:0182, 6321655300:04:001:0150, 6321655300:04:001:0149, 6321680800:03:002:0471, 6321683600:01:001:0071, 6321683600:01:003:0051, 6321680800:03:002:0472, 6321680800:03:002:0469, 6321683600:04:001:0364, 6321680800:03:002:0467, 6321680800:03:002:0465, 6321680800:03:002:0470, 6321680800:03:002:0468, 6321680800:03:002:0466, 6321683600:01:001:0167, 6321683600:01:001:0165, 6321683600:02:001:0444, 6321684800:03:003:0032, 6321684800:01:003:0204, 6321684800:02:001:0026, 6321684800:03:003:0040, 6321655300:01:000:0240, 6321683600:01:003:0032, 6321683600:02:003:0027, 6321683600:02:001:0064, 6321683600:01:001:0124, 6321683600:02:001:0043, 6321683600:02:001:0045, 6321683600:02:003:0026, 6321683600:01:003:0014, 6321683600:01:003:0147, 6321683600:01:003:0071, 6321683600:01:003:0072, 6321683600:01:003:0015, 6321683600:01:003:0077, 6321683600:02:001:0057, 6321683600:01:003:0065, 6321683600:01:003:0076, 6321683600:01:003:0035, 6321683600:01:002:0015, 6321683600:04:001:0115, 6321683600:04:001:0114, 6321683600:04:001:0113, 6321683600:01:003:0011, 6321683600:02:003:0610, 6321683600:01:002:0079, 6321683600:01:003:0010, 6321683600:01:003:0070, 6321683600:01:003:0096, 6321683600:04:001:0146, 6321683600:02:002:0062, 6321683600:01:003:0105, 6321683600:02:001:0062, 6321683600:04:001:0124, 6321683600:01:003:0103, 6321683600:01:003:0006, 6321683600:02:001:0063, 6321683600:02:003:0019, 6321683600:01:003:0123, 6321683600:01:003:0095, 6321683600:01:003:0121, 6321683600:02:002:0058, 6321683600:02:003:0020, 6321683600:01:003:0002, 6321683600:01:003:0081, 6321683600:01:003:0102, 6321683600:04:001:0147, 6321683600:02:002:0059, 6321683600:02:001:0061, 6321683600:01:003:0122, 6321683600:01:001:0130, 6321683600:01:001:0064, 6321683600:01:001:0065, 6321683600:02:003:0016, 6321683600:02:003:0015, 6321683600:02:002:0041, 6321683600:02:003:0022, 6321683600:02:001:0147, 6321683600:02:003:0021, 6321683600:04:001:0125, 6321683600:02:003:0018, 6321683600:01:001:0060, 6321683600:02:001:0112, 6321683600:04:001:0187, 6321683600:04:001:0186, 6321683600:02:001:0033, 6321683600:02:001:0037, 6321684800:02:002:0135, 6321683600:01:003:0034, 6321683600:01:003:0124, 6321683600:02:001:0098, 6321683600:04:001:0151, 6321683600:01:003:0074, 6321683600:02:001:0099, 6321683600:02:002:0216, 6321683600:02:003:0646, 6321683600:04:001:0129, 6321683600:01:002:0034, 6321683600:01:001:0110, 6321683600:02:001:0100, 6321682800:03:001:0058, 6321683600:02:001:0020, 6321682800:02:001:0013, 6321682800:03:002:0007, 6321682800:02:002:0010, 6321682800:02:002:0092, 6321682800:03:002:0075, 6321682800:03:002:0123, 6321682800:03:002:0115, 6321682800:03:001:0037, 6321682800:02:001:0038, 6321682800:02:001:0133, 6321682800:02:001:0044, 6321682800:01:000:0081, 6321683600:02:001:0047, 6321683600:01:003:0129, 6321682800:02:002:0073, 6321682800:02:002:0097, 6321682800:01:000:0087, 6321683600:01:003:0040, 6321683600:01:001:0077, 6321683600:01:001:0078, 6321682800:03:002:0032, 6321683600:02:001:0139, 6321683600:01:001:0053, 6321680800:03:002:0474, 6321684800:01:001:0074, 6321684800:03:003:0113, 6321684800:01:003:0126, 6321684800:01:003:0125, 6321686000:02:001:0069, 6321683600:02:001:0440, 6321683600:02:001:0437, 6321683600:02:002:0120, 6321683600:02:002:0119, 6321683600:01:003:0018, 6321683600:04:001:0171, 6321683600:01:003:0126, 6321685600:02:001:0036, 6321686000:02:001:0068, 6321685600:03:001:0173, 6321685600:03:001:0175, 6321684800:03:003:0064, 6321684800:02:002:0238, 6321682800:02:002:0075, 6321684800:01:001:0057.

19.03.2026р. ГУ ДПС у Харківській області листом №13778/6/20-40-04-13-06 повідомило заявника про те, що йому не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік через не подання звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи окремо щодо кожної земельної ділянки за 2026 рік до 20.02.2026р.; ГУ ДПС у Харківській області повідомило позивача, що подана звітність не буде вважатись податковою декларацією.

28.03.2026р. ФГ “Агро-Курс” подало до ГУ ДПС у Харківській області звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік окремо щодо кожної земельної ділянки з додатком 1 “Відомості про наявність земельних ділянок” (реєстраційний №9078682377 від 28.03.2026р.) та додатком 3 “Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) рік” (реєстраційний № 9078682377 від 28.03.2026р.).

ФГ “Агро-Курс” звернувся до контролюючого органу із листом №1 від 30.03.2026р, в якому повідомило про подання 28.03.2026р. звітної податкової декларації платника єдиного податку на 2026 рік окремо щодо кожної земельної ділянки та просив повторно розглянути надану ФГ “Агро-Курс” податкову звітність та прийняти рішення про видачу довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік.

ГУ ДПС у Харківській області листом від 31.03.2026р. №15854/6/20-40-04-13-06 зазначило те, що заявник з 01.01.2026 року перебуває на загальній системі оподаткування та відповідно не є платником єдиного податку 4 групи, а відтак неправомірно подав “звітну” податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік від 28.03.2026 року № 9078682377, подана звітність не вважається податковою декларацією.

Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень у формі листа від 19.03.2026р. №13778/6/20-40-04-13-06, заявник ініціював даний спір.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення контролюючого органу про не підтвердження статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік є протиправним, оскільки позивач своєчасно подав загальну податкову декларацію, відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання та розрахунок частки сільськогосподарського товаро виробництва, а несвоєчасне подання звітних декларацій окремо щодо кожної земельної ділянки за конкретних обставин справи не унеможливило адміністрування єдиного податку та не спричинило негативних наслідків для держави. Суд зазначив, що положення підпункту 5 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України не можуть застосовуватися формально без урахування фактичного виконання платником основних податкових обов`язків та мети відповідних декларацій. Контролюючий орган, приймаючи спірне рішення, не врахував усіх юридично значимих обставин, неправильно витлумачив норми матеріального права та не дотримався критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Водночас у задоволенні вимог про зобов`язання контролюючого органу видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи та відновити відповідні відомості в Реєстрі платників єдиного податку суд відмовив, оскільки такі вимоги стосувалися майбутніх правовідносин та були заявлені до виникнення відповідного управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову , виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; своєчасно.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з підпунктами 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Положеннями пункту 299.1, пункту 299.2 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до четвертої групи платників єдиного податку належать, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України встановлено спеціальний порядок щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Так, сільськогосподарські товаровиробники для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, загальну податкову декларацію з єдиного податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок; звітну податкову декларацію з єдиного податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік; відомості про наявність земельних ділянок.

Отже, законодавцем встановлено не лише обов`язок платника єдиного податку четвертої групи подати відповідний пакет документів, а й чітко визначений строк його подання - не пізніше 20 лютого поточного року.

Водночас сама по собі обставина подання відповідного документа після 20 лютого не може розглядатися ізольовано від положень статті 299 Податкового кодексу України, яка визначає правові підстави та порядок анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Таким чином, наведена норма пов`язує припинення статусу платника єдиного податку не безпосередньо із самим фактом пропуску календарної дати, а з наявністю передбаченої законом підстави для анулювання реєстрації та прийняттям контролюючим органом відповідного рішення.

При цьому анулювання реєстрації є юридично значущим рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо впливає на правове становище платника податків, а тому повинно відповідати як матеріальним, так і процедурним вимогам, установленим Податковим кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України.

Саме по собі посилання контролюючого органу на пропуск платником строку, встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, без встановлення всіх юридично значущих обставин та без належного обґрунтування правових наслідків такого порушення не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку діяти у визначений законом спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що пункт 299.10 статті 299 Податкового кодексу України передбачає саме анулювання реєстрації шляхом виключення платника з Реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Отже, для встановлення правомірності спірних дій відповідача суд має з`ясувати не лише факт подання позивачем звітності після 20 лютого 2026 року, а й те, чи було контролюючим органом належним чином реалізовано надане йому законом повноваження щодо анулювання реєстрації, чи прийнято відповідне рішення, чи містить воно належне правове та фактичне обґрунтування, а також чи дотримано процедури його прийняття.

За приписами ч. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до підпункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З огляду на аналіз наведених вище норм, колегія суддів констатує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлення за результатами останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган тільки під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Аналіз наведених положень податкового законодавства свідчить про те, що законодавець пов`язує можливість анулювання реєстрації платника єдиного податку не лише з фактом існування податкового боргу, а й з обов`язковим дотриманням визначеної законом процедури встановлення такого факту. Зокрема, наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів повинна бути встановлена контролюючим органом за результатами проведеної перевірки та відображена в акті перевірки, який є обов`язковою процесуальною передумовою для прийняття відповідного рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19, та від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17, від 11 листопада 2025 року по справі №160/23268/24, які в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі №813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17).

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2025 року по справі № 160/21398/24, яка в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

З матеріалів справи вбачається, що ФГ “Агро-Курс” подало звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи 28 березня 2026 року, тобто після встановленого підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України строку.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що наведена обставина сама по собі не є достатньою для висновку про правомірність будь-якої форми відмови контролюючого органу у підтвердженні статусу платника єдиного податку без перевірки дотримання відповідачем установленої законом процедури реалізації повноважень щодо анулювання реєстрації.

При цьому , колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що подання звітності 28 березня 2026 року автоматично та безумовно припиняє статус позивача як платника єдиного податку четвертої групи.

Таке тлумачення фактично ототожнює порушення строку подання документів для щорічного підтвердження статусу з автоматичним анулюванням реєстрації, тоді як пункт 299.10 статті 299 Податкового кодексу України прямо передбачає, що анулювання здійснюється шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Таким чином, закон не передбачає автоматичного припинення реєстрації платника єдиного податку лише внаслідок настання 21 лютого відповідного року.

Такий підхід відповідає загальному принципу діяльності суб`єкта владних повноважень, за яким несприятливі для особи правові наслідки можуть наставати лише за наявності визначеної законом підстави та за умови дотримання встановленої законом процедури.

Колегія суддів також враховує положення пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України, відповідно до якого платники єдиного податку несуть відповідальність, зокрема, за своєчасність подання податкових декларацій. Отже, порушення строку подання звітності дійсно є порушенням податкового законодавства, однак юридичні наслідки такого порушення мають визначатися виключно відповідно до передбаченого законом механізму.

Водночас посилання апелянта на те, що подана 28 березня 2026 року звітність «не вважається податковою декларацією», колегія суддів оцінює критично.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити обов`язкові реквізити, а пунктом 49.8 статті 49 цього Кодексу визначено порядок прийняття податкової декларації контролюючим органом. При цьому у разі відмови у прийнятті податкової декларації контролюючий орган зобов`язаний діяти у спосіб, визначений Податковим кодексом України, із зазначенням конкретних підстав такої відмови.

Відтак правова оцінка поданої позивачем 28 березня 2026 року декларації повинна здійснюватися не лише з огляду на дату її подання, а й з урахуванням її змісту, виду, відповідності встановленій формі, факту її отримання контролюючим органом та підстав, з яких останній дійшов висновку про неможливість її врахування.

Також з матеріалів справи не вбачається проведення контролюючим органом щодо ФГ «Агро-Курс» документальної перевірки, за результатами якої було б встановлено порушення порядку перебування позивача на спрощеній системі оподаткування або інші обставини, що могли б бути підставою для анулювання його реєстрації платником єдиного податку.

За таких обставин контролюючий орган фактично зробив висновок про припинення (непідтвердження) статусу платника єдиного податку виключно з огляду на факт несвоєчасного подання позивачем податкової декларації, не здійснивши передбаченої законом процедури перевірки та належного встановлення обставин, які є підставою для анулювання реєстрації.

Сама по собі відсутність документальної перевірки додатково свідчить про те, що контролюючим органом не було оформлено в установленому законом порядку результати перевірки, які могли б бути покладені в основу рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Відповідно, за відсутності акта перевірки та встановлених у ньому порушень висновок про припинення статусу позивача як платника єдиного податку є передчасним та таким, що не ґрунтується на належній правовій процедурі.

Таким чином, навіть якщо контролюючий орган вважав несвоєчасне подання декларації за 2026 рік порушенням, яке може мати наслідком втрату права на застосування спрощеної системи оподаткування, він був зобов`язаний реалізувати відповідні владні повноваження у спосіб та в порядку, встановлених Податковим кодексом України, з належним документальним оформленням установлених обставин. Відсутність документальної перевірки та відповідного акта перевірки свідчить про недотримання контролюючим органом установленої законом процедури та, як наслідок, про відсутність належної правової підстави для анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку.

Положеннями Податкового кодексу України у разі встановлення передбачених законом підстав для припинення перебування особи на спрощеній системі оподаткування передбачено повноваження контролюючого органу саме щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення такого платника з Реєстру платників єдиного податку. При цьому Кодекс не передбачає можливості заміни такого рішення повідомленням про «непідтвердження» статусу платника єдиного податку.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу, що лист Головного управління ДПС у Харківській області №13778/6/20-40-04-13-06 від 19.03.2026р. про не підтвердження Фермерському господарству «Агро-Курс» (код ЄДРПОУ 44227596) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік не є рішенням про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку, оскільки за своїм змістом не містить волевиявлення контролюючого органу щодо анулювання такої реєстрації та виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку.

Водночас відповідачем не надано до судів першої та апеляційної інстанцій жодного доказу на підтвердження того, що щодо позивача було прийнято окреме рішення про анулювання його реєстрації платником єдиного податку у встановленому Податковим кодексом України порядку.

За таких обставин посилання контролюючого органу на зазначений лист як на документ, яким нібито припинено статус позивача як платника єдиного податку, є безпідставним, оскільки такий лист не містить передбаченого законом рішення про анулювання реєстрації та не може підміняти собою відповідне владне рішення контролюючого органу.

Не приймається до уваги і посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.04.2025 у справі № 520/17030/23, оскільки наведені у ній висновки сформульовані за інших фактичних обставин, що мають істотне значення для вирішення спору.

Так, у справі № 520/17030/23 лист контролюючого органу містив чіткий висновок щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку та відповідне обґрунтування правових і фактичних підстав такого анулювання. Натомість у справі, що розглядається, лист Головного управління ДПС у Харківській області №13778/6/20-40-04-13-06 від 19.03.2026р. про не підтвердження Фермерському господарству «Агро-Курс» (код ЄДРПОУ 44227596) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік такого висновку не містить, а доказів прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку матеріали справи не містять.

Істотно відрізняється і поведінка платника податків у зазначених справах. У справі № 520/17030/23 платником взагалі не було подано до контролюючого органу загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік. Натомість у цій справі позивачем було подано до контролюючого органу необхідний для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи пакет документів, хоча й з порушенням установленого строку їх подання.

Таким чином, відмінність фактичних обставин полягає не лише у змісті документів, наданих контролюючим органом, а й у характері поведінки самого платника податків. У справі № 520/17030/23 мала місце повна відсутність податкової звітності, тоді як у цій справі позивач свої обов`язки щодо подання необхідних документів виконав, а спір стосується виключно дотримання встановленого строку їх подання.

Отже, правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.04.2025 у справі № 520/17030/23, не може бути механічно застосований до спірних правовідносин без урахування наведених істотних відмінностей. Зазначена постанова не свідчить про можливість автоматичного припинення статусу платника єдиного податку внаслідок порушення строку подання звітності та не звільняє контролюючий орган від обов`язку належним чином реалізувати надані йому законом повноваження.

Відтак за відсутності прийнятого у встановленому законом порядку рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку та доказів належної реалізації контролюючим органом відповідних владних повноважень сам факт несвоєчасного подання податкової декларації не може бути визнаний достатньою правовою підставою для висновку про припинення статусу позивача як платника єдиного податку.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області, оформленого листом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №13778/6/20-40-04-13-06 від 19.03.2026 р., як такого, що має безпосередній вплив на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи, відносно якої його складено та порушує її права.

Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підтвердити Фермерському господарству “Агро-Курс” (код ЄДРПОУ 44227596) статус платника єдиного податку четвертої групи на 2026 рік та відновити в Реєстрі платників єдиного податку відомості про статус Фермерського господарства “Агро-Курс” як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2026р.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2026 по справі № 520/7523/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко І.С. Чалий