Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №480/107/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р. Справа № 480/107/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2026, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, повний текст складено 13.05.26 по справі № 480/107/26

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської митниці (далі – митний орган, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів № UA805090/2025/000020/1 від 23.12.2025

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність складеного відповідачем рішення про коригування митної вартості № UA805090/2025/000020/1 від 23.12.2025, оскільки при здійсненні митного оформлення автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель B-KLASSE, 200D BUSINESS 7G-DCT, номер кузова (VIN): НОМЕР_1 (з пошкодженнями) за митною декларацією № 24UA805090002440U9 від 22.12.2025 відповідачу надавався повний пакет документів, які містили усі необхідні числові значення для визначення митної вартості автомобіля за першим (основним) методом на рівні 2450,00 євро, однак безпідставно були проігноровані митним органом, який з порушенням встановленого статтями 55, 57 Митного кодексу України (далі – МК України) порядку коригування митної вартості збільшив митну вартість ввезеного позивачем автомобіля до 5000,00 євро.

З огляду на те, що ввезений позивачем автомобіль був з пошкодженнями, переконував, що взяття Сумською митницею за основу для коригування за резервним методом вартості транспортного засобу без пошкоджень та з відмінними технічними характеристиками є безпідставним та невмотивованим.

Посилаючись на приписи постанови правління Національного банку України № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 (далі – Постанова НБУ № 18), якою запроваджено обмеження міжнародних грошових переказів у валюті, переконував, що позивачем було вивезено за кордон готівкову валюту (євро), в межах дозволеного ліміту (10000,00), якою він розрахувався з продавцем за автомобіль, у зв`язку з чим не міг отримати розрахунковий документ SWIFT про сплату коштів та надати його до митного оформлення. Водночас, зауважив, що наданий відповідачу рахунок - фактура №465942 від 16.12.2025 є належним доказом вартості автомобіля, що була сплачена ОСОБА_1 .

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 по справі №480/107/26 позов ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів № UА805090/2025/000020/1 від 23.12.2025.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці на користь ОСОБА_1 1331,20 грн витрат на сплату судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі № 480/107/26 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що під час здійснення процедур митного контролю програмно – інформаційним модулем «АСАУР» АСМО «Інспектор» за митною декларацією позивача № 24UA805090002440U9 від 22.12.2025 виявлено, що вказана у ЕМД вартість транспортного засобу 2450,00 євро є меншою від наявної у митного органу цінової інформації щодо митного оформлення товару з подібними (аналогічними) характеристиками (5000,00 євро), який імпортовано у часі максимально наближеного до часу імпорту оцінюваного товару.

Заперечив посилання позивача на наявність у ввезеному автомобілі пошкоджень, оскільки під час перетину митного кордону України спірним транспортним засобом акт про проведення митного огляду, який у розумінні пункту 7.53.9. “Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів” від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі – Методика 142/5/2092) є однією з підстав для зниження вартості колісного транспортного засобу (далі – КТЗ) унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування та прийняття рішення у застосуванні понижуючого коефіцієнту визначення вартості транспортного засобу, не складався, а у рахунку – фактурі від 16.12.2025 № 465942 не зазначено ступінь пошкоджень. Отже, митний орган був позбавлений можливості оцінити обсяг наявних ушкоджень на імпортованому автомобілі.

Крім того, зазначив, що оскільки декларантом не було надано до митного органу платіжних документів щодо оцінюваного товару або інших платіжних/бухгалтерських документів, які б підтверджували вартість товару та містили реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, у декларанта було витребувано додаткові документи відповідно до статті 53 МК України на підтвердження ціни, що сплачена за автомобіль. З огляду на те, що будь – яких додаткових документів на вимогу митного органу позивачем надано не було, тобто, не усунуто виявлені розбіжності, відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості № UA805090/2025/000020/1 від 23.12.2025.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, позивач вважав, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 по справі №480/107/26 ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин з правильним застосуванням норм матеріального права, водночас, викладені в апеляційній скарзі доводи Сумської митниці є безпідставними, у зв`язку з чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

В обґрунтування відзиву зазначив про відсутність можливості надати до митного оформлення банківських платіжних документів на підтвердження оплати імпортованого позивачем автомобіля, оскільки розрахунки з продавцем здійснювались у готівковій формі, а відтак, відповідач не міг коригувати митну вартість ввезеного позивачем автомобіля з підстав відсутності банківських платіжних документів.

Переконував, що первісно подані позивачем документи до митного органу кореспондуються між собою, містять чітку інформацію про товар та його ціну, і у сукупності підтверджують числові значення митної вартості, визначеної ОСОБА_1 за першим методом.

В іншій частині зміст відзиву є аналогічним змісту позовної заяви.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.12.2025 декларантом позивача подано відповідачу ЕМД № 25UA805090002440U9 відповідно до якої, до митного оформлення пред`явлено товар: Автомобіль легковий, пошкоджений після ДТП, призначений для перевезення людей, що використовувався – 1 шт. Марка MERSEDES - BENZ. Модель B - KLASSE, 200 D BUSINESS 7G- DCT. Ідентифікаційний номер: WDD2462081J380284. Календарний рік виготовлення – 2015. Модельний рік виготовлення – 2015. Дата першої реєстрації: 25.11.2015. Тип двигуна- дизельний, згідно з інформацією завода виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-6": робочий об`єм циліндрів двигуна – 2143 см3, потужність двигуна 100кВт. Колісна формула-4х2. Тип кузова – універсал. Колір – білий. Кількість місць для сидіння включаючи місце водія-5. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра – 402838 км. Пошкоджені: передній бампер, захист двигуна.

Рішенням відповідача № UA805090/2025/000020/l від 23.12.2025 визначено митну вартість імпортованого позивачем автомобіля на рівні 5500,00 EUR.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару, водночас, відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення Сумської митниці № UA805090/2025/000020/1 від 23.12.2025.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Згідно із частиною 1 статті 7 МК України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

На виконання приписів частин 1, 2, 3 статті 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 55 МК України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 МК України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні – за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої - п`ятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16.

Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15).

Колегією суддів встановлено, що сумнів у правильності визначення митної вартості, який митний орган вважає обґрунтованим, відповідач пов`язує з твердженням про те, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- зазначений у рахунку № 46542 від 16.12.2025 продавець товару (власник) GEDSTED AUTOHANDEL A/S не відповідає власнику, вказаному у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 13.09.2015 № НОМЕР_2 ;

- відсутність платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару;

- зазначення витрат на транспортування у розмірі 15000,00 грн без зазначення будь-яких відомостей щодо статей понесених витрат.

Враховуючи наявність у наданих позивачем документах розбіжностей з огляду на не зазначення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також зі встановленням митним органом розбіжностей між заявленою позивачем митною вартістю імпортованого товару та ціновою інформацією в ЄАІС Держмитслужби України щодо подібних/аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено, відповідачем було скориговано митну вартість до рівня 5500 євро відповідно до ЕМД № UA206060/2024/006029 від 16.10.2024.

Надаючи оцінку правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UA805090/2025/000020/1 від 23.12.2025, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до копії рахунку-фактури № 465942 від 16.12.2025, що надавався до митного оформлення, позивачем придбано у компанії GEDSTED AUTOHANDEL A/S транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель B-KLASSE, 200D BUSINESS 7G-DCT, номер кузова (VIN): НОМЕР_1 (з пошкодженнями).

Визначена покупцем та продавцем вартість товару становить 2450 Євро, умови оплати: Netto Kontant (повний готівковий розрахунок), спосіб відправки: Afhented (Самовивіз/отримано особисто).

Рахунок – фактуру № 465942 від 16.12.2025 скріплено печаткою та підписом продавця (а. с. 12).

Тобто, вказаний документ містить усі необхідні реквізити сторін: продавця - GEDSTED AUTOHANDEL A/S та покупця – ОСОБА_2 , його адресу, підпис і печатку продавця, а також відомості, які дозволяють ідентифікувати транспортний засіб - марки MERCEDES-BENZ B-KLASSE, 200D BUSINESS 7G-DCT, VIN НОМЕР_1 , дата першої реєстрації 2015 рік та ціну вказаного автомобіля - 2450 Євро з умовами оплати - готівка.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рахунок-фактура № 465942 від 16.12.2025 у розумінні частини другої статті 53 МК України є належним документом, що підтверджує вартість придбаного автомобіля марки MERCEDES-BENZ B-KLASSE, 200D BUSINESS 7G-DCT, VIN НОМЕР_1 та містить всі необхідні реквізити для його ідентифікації, які у повному обсязі відповідають відомостям, зазначеним у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та митній декларації країни відправлення.

Аналогічні правові висновки щодо належності рахунку - фактури, як документу, що підтверджує вартість придбаного за кордоном автомобіля, викладені у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2025 року у справі № 460/164/24, від 08 серпня 2024 року у справі № 300/2049/19 у подібних правовідносинах, які підлягають врахуванню судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин.

Твердження відповідача про наявність підстав для коригування митної вартості через невідповідність вказаного у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 13.09.2015 № НОМЕР_2 власника (Per Kirkegaard), зазначеному у рахунку № 46542 від 16.12.2025 продавцю товару GEDSTED AUTOHANDEL A/S не впливає на заявлену митну вартість автомобіля, оскільки надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, тим що подавались під час митного оформлення, а саме копіям: рахунку-фактури № 465942 від 16.12.2025, міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 465520 від 17.12.2025, декларації країни відправлення MRN № 25DKRN8EHQSBIT9UB0 від 16.12.2025, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про документальне підтвердження факту продажу автомобіля MERCEDES-BENZ B-KLASSE, 200D BUSINESS 7G-DCT, VIN НОМЕР_1 саме продавцем товару GEDSTED AUTOHANDEL A/S за ціною 2450,00 євро.

Вищезазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.10.2019 по справі № 140/231/19.

Колегія суддів наголошує, що наданим до митного оформлення рахунком-фактурою №465942 від 16.12.2025 підтверджено обставини того, що оплату за придбання автомобіля здійснено у готівковому розрахунку, у зв`язку з чим у сторін не могли бути наявними банківські платіжні документи, однак вказане залишилось поза увагою митного органу.

Слід зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати не стосуються безпосередньо ціни товару, а тому не можуть бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18.

Отже, наявним в матеріалах справи та наданим до митниці рахунком-фактурою №465942 від 16.12.2025 підтверджується заявлена декларантом у митній декларації митна вартість автомобіля у розмірі 2450,00 євро.

Разом з цим, за твердженням відповідача, задекларована митна вартість ввезеного позивачем автомобіля була нижчою, ніж вартість аналогічного автомобіля за ЕМД № UA206060/2024/006029 від 16.10.2024 (5500,00 євро), у зв`язку з чим спрацював профіль ризику АСАУР та відкоригована митна вартість за другорядним методом.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, а не для коригування митної вартості.

Так, застосований відповідачем метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів врегульований статтею 59 МК України, відповідно до якої у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті.

При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

З аналізу наведеної норми вбачається, що коригування митної вартості за методом, передбаченим статтею 59 МК України – за ціною ідентичних товарів - може бути проведено лише на підставі наявної інформації про вартість імпортованих товарів, митне оформлення яких вже здійснено (митна вартість прийнята митним органом), і така інформація має бути документально підтверджена.

За Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та вмотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Однак, як вбачається зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості, відповідач, обґрунтовуючи застосування резервного методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, зазначаючи номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразив пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням порівняльних характеристик імпортованого автомобіля та автомобіля, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом

Так, відповідно до наданої відповідачем до матеріалів справи порівняльної ЕМД № UA206060/2024/006029 від 16.10.2024 (а.с.41) декларувався товар 1:

- автомобіль легковий призначений для перевезення людей, що використовувався. Марка MERSEDES – BENZ, модель B200CDI, номер кузова НОМЕР_3 , Тип двигуна- дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна – 1796 см3, потужність двигуна 100 кВт, Календарний рік виготовлення – 2014. Модельний рік виготовлення – 2014, Колісна формула-4х2. Кількість місць для сидіння включаючи місце водія-5.

З аналізу порівняльної ЕМД та ЕМД позивача вбачається, що декларантом був ввезений автомобіль з пошкодженнями, зокрема бамперу та захисту двигуна, натомість відповідачем взято за основу для коригування ціну автомобіля, який не мав ушкоджень.

Крім того, колегією суддів встановлено що порівнювані автомобілі є суттєво відмінними за моделлю (B200CDI та B - KLASSE, 200 D BUSINESS 7G-DCT), календарним роком виготовлення (2014 та 2015) та робочим об`ємом циліндрів двигуна (1796 см3 та 2143 см3) та типом кузова (седан та універсал).

Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що зазначені у порівняльній декларації товари не є подібними (аналогічними) товарам, вказаним у ЕМД № 24UA805090002440U9 від 22.12.2025.

Колегія суддів зазначає, що згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.08.2018 у справі № 804/1755/17, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 та від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020, не доведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє порівнювати показники митної вартості таких товарів.

Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що у митного органу були відсутні підстави здійснювати коригування на підставі відомостей, зазначених у ЕМД № UA206060/2024/006029 від 16.10.2024.

Слід зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС митних органів України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС митних органів України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Щодо посилань митного органу на неможливість визначення дійсної митної вартості імпортованого позивачем автомобіля через відсутність акту про проведення митного огляду, слід зауважити, що згідно з пунктом 4.8. "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації за формою єдиного адміністративного документа", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631) митний огляд задекларованих товарів може здійснюватися посадовими особами митного органу у порядку, встановленому Міністерством фінансів України, під час виконання митних формальностей, визначених підпунктами 4.5.4 - 4.5.10 пункту 4.5 цього розділу, а також в інших випадках, встановлених відповідно до Кодексу та законів України.

За результатами проведення митного огляду у випадках, встановлених законодавством України з питань митної справи, складається Акт огляду установленої форми.

У разі виконання митних формальностей підрозділом митних компетенцій іншої митниці проведення митного огляду з ініціативи посадових осіб підрозділу митних компетенцій здійснюють посадові особи митного органу, якому подано МД та пред`явлено товари, транспортні засоби комерційного призначення.

Посадові особи підрозділу митних компетенцій з урахуванням територіальної наближеності до митного органу, якому пред`явлено товари та транспортні засоби, можуть брати участь у митному огляді. У разі присутності під час митного огляду інформація про таку посадову особу (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), номер посвідчення) вноситься до Акта огляду.

У разі виконання митних формальностей підрозділом митних компетенцій дані Акта огляду передаються за допомогою АСМО для подальшого виконання митних формальностей підрозділу митних компетенцій.

Тобто, акт огляду складається безпосередньо посадовими особами митного органу при здійсненні митного оформлення товарів, а тому не проведення такого огляду та не складання Сумською митницею відповідного акту не може слугувати підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості та коригування її у бік збільшення.

Крім того, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані позивачем товари, встановлено не у актах про проведення митного огляду, а безпосередньо у рахунку-фактурі № 465942 від 16.12.2025, який є належним документом, що підтверджує митну вартість.

З приводу посилань митного органу на не зазначення будь-яких відомостей щодо статей понесених витрат на транспортування у розмірі 15000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Так, до розрахунку митної вартості товарів за першим методом її визначення декларантом було додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну – п/п Устилуг, яка становить 15000,00 грн та складається з транспортних послуг, наданих декларанту перевізником ФОП ОСОБА_3 відповідно до Договору № 25/12/17-1 на перевезення автомобіля автомобільним транспортом (далі - Договір № 25/12/17-1).

На підтвердження отримання послуг з перевезення митному органу також було надано міжнародну товарно – транспортну накладну CMR № 465520 від 17.12.2025, та рахунок на оплату № 25/12/17-1 від 17.12.2025.

Положеннями статті 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” № 1955-IV від 01.07.2004 (далі – Закон № 1955-IV) визначено, що факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до частин 8, 9, 10 статті 9 Закону № 1955-IV платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Тобто, відповідно до чинного законодавства експедитор має право вчиняти усі необхідні дії щодо забезпечення перевезення товару з пункту відправки до пункту призначення від імені клієнта, укладає з перевізниками відповідні договори, після складання яких має встановлену ціну щодо наданих послуг з перевезення, яка обговорюється та узгоджується з клієнтом.

За приписами розділу ІІІ "Правил заповнення декларації митної вартості", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (далі - Правила № 599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що витрати з транспортування можуть бути підтверджені будь-якими документами, які містять реквізити сторін, суму та умови платежу, відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, тощо.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до пункту 1.1 Договору № 25/12/17-1 перевізник доставляє заявлений замовником автомобіль, а замовник оплачує послуги перевізника на узгоджених нижче умовах.

За змістом пункту 3.2 Договору № 25/12/17-1 оплата за перевезення автомобіля здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту завершення перевезення та отримання оригіналів документів: ЦМР, рахунків – фактур, акту надання послуг, податкової накладної ( у випадку, якщо перевізник – платник ПДВ). Вартість послуг перевізника зазначається у Акті та Рахунку.

Отже, належними доказами, підтверджуючим вартість послуг з перевезення є, зокрема, рахунок перевізника.

На виконання умов Договору № 25/12/17-1 перевізником складено рахунок на оплату № 25/12/17-1 від 17.12.2025, відповідно до якого, транспортні послуги автомобілем НОМЕР_4 /ВМ4151XF по маршруту GEDSTED (Danmark) – до кордону з Україною, п/п Устилуг склали 15000,00 грн.

Як вбачається зі змісту поданої до митного оформлення ЕМД № 24UA805090002440U9 від 22.12.2025, позивачем вказано митну вартість за першим методом 136207,63 грн, з яких вартість товару - 2450,00 євро за курсом 49,4725 грн (121207,625 грн) + (15000,00 грн вартість транспортування до митного кордону України) = 136207,63 грн, тобто, заявлені декларантом відомості узгоджуються та є підтвердженими.

При цьому, слід зазначити, що стверджуючи про не виокремлення позивачем статей понесених витрат на транспортування у розмірі 15000,00 грн, відповідач не зазначає яким чином вказане вплинуло на достовірність заявленої декларантом вартості транспортування.

Наполягаючи на наданні додаткових документів щодо понесених витрат саме експедитором під час здійснення перевезення вантажу позивача, відповідач не наводить будь-яких розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження заявленого розміру понесених витрат на транспортування автомобіля за маршрутом GEDSTED (Danmark) –п/п Устилуг (Україна). Доказів неправильності обчислення розміру таких витрат відповідачем до суду не надано.

Колегія суддів наголошує, що за відсутності зазначення відповідачем яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості, не зазначення окремо складових транспортних витрат не може бути підставою для коригування митної вартості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності коригування митної вартості ввезеного позивачем автомобіля за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів на рівні 5500,00 євро згідно з оскаржуваним рішенням № UA805090/2025/000020/1 від 23.12.2025.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів № UA805090/2025/000020/1 від 23.12.2025 винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для її прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Сумської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 по справі № 480/107/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко