Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №447/2604/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1754/26

Справа №447/2604/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

15.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бачуна О.І.,

з участю секретаря судового засідання Данилів О.І.

представника позивача Фрей Т., представника відповідача Чорняк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник позивача подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані в квартиру АДРЕСА_1 , послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 25293,53 грн.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 ТОВ « Нафтогаз тепло» визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області. Даним рішенням також погоджено позивачу застосування тарифів на теплову енергію на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 та до такої позивачем надаються послуги з ПТЕ та ПГВ. Вказана квартира під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання та гарячої води, а отже відповідач є споживачем послуг, наданих позивачем.

Позивачем впродовж опалювальних періодів 2021-2022років, 2022-2023років, 2023-2024років, 2024-2024років забезпечено подання теплової енергії споживачам м.Новий Розділ, в тому числі й відповідачу. Вказаний факт підтверджується копією актів про пуск теплоносія до житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Відповідач у встановленому законом порядку від надання послуг ПТЕ та/або ПГВ не відмовлявся ( не відключався).

Відповідач фактично користується послугами, які ТОВ «Нафтогаз Тепло» надає споживачам м.Новий Розділ та відповідачу зокрема, жодних претензій та заперечень щодо отримання послуг якості від відповідача не надходило. Відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги та не вносив плату за абонентське обслуговування, в результаті чого утворилася заборгованість на загальну суму 25293,53грн. Станом на дату звернення до суду відповідач не погасив заборгованість, а тому позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 27.07.2026 у справі відкрито провадження і призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12.08.2026року представником відповідача Чорняк Ю.В. подано до суду відзив, в яких проти задоволення позову заперечила, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач не заперечує факту отримання наданих позивачем послуг, однак заперечує, як суми які просить стягнути позивача так і даний позов в цілому. 01.07.2026року позивач надіслав на адресу відповідача претензію щодо надання послуг та сплати заборгованості, а тому представник відповідача в інтересах відповідача уклала з позивачем договір реструктуризації від 09.07.2026року. Відповідно до п.1. Договору, боржник визнає та підтверджує заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води та плати за абонентське обслуговування за ПТЕ та ПГВ перед позивач за договором від 21.02.2024року станом на 09.07.2026року у розмірі 15161,92грн. До вказаного Договору сторони підписала Додаток 1 «Графік погашення заборгованості». Обов`язків платіж який необхідно було здійснити до укладення договору реструктуризації становив 6500грн., який було сплачено. Незважаючи на укладений договір реструктуризації та складений саме стороною позивача графіком погашення заборгованості, позивач 14.07.2026року безпідставно звернуся до суду із позовною заявою. В якій зазначив загальну суму заборгованість 25293,53грн. Позивач не скеровував відповідачеві повідомлення про розірвання договору, не повідомляв про порушення чи зміну умов договору, а тому у нього не було законних підстав звернення до суду із вказаною позовною заявою. Просить відмовити у задоволенні позову, як безпідставного та необґрунтованого та стягнути з позивача витрати пов`язані із розглядом справи у суді.

08.09.2026 представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог. Вважає, що через тривале невиконання відповідачем фінансових зобов`язань перед позивачем правомірно звернувся до суду із позовом. Зазначив, що судовий збір по справі було сплачено 16.06.2026року, а позовна заява було остаточно підписана і складено 06.07.2026року, тобто до підписання Договору реструктуризації від 09.07.2026року. Відповідачем після укладення Договору реструктуризації було здійснено проплати на суми 6500грн. за послуги з постачання теплової енергії, 1849,24грн. платіж за договором реструктуризації за послуги з постачання теплової енергії та 677,75грн. перший платіж за договором реструктуризації за послуги з постачання гарячої води. Із урахуванням вказаних платежів, просить стягнути з ОСОБА_1 залишок несплаченого основного боргу,а саме 7078,44 грн. – заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії; 1231,54грн. – заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води; 1849,64грн.- заборгованість по платі за абонентське обслуговування ПТЕ; 2128,42 грн. - заборгованість по платі за абонентське обслуговування ГВП; 3116,10грн. інфляційне збільшення; 862,40 грн. – 3% річних та судовий збір 3328,00грн.

Представник позивача в судовому засідання заяву про зменшення позовних вимог підтримав, просив її задоволити.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позову заперечив, вважає такий заявлено безпідставно, оскільки між сторонами укладено договір реструктуризації заборгованості від 09.07.2026року, який відповідачем належним чином виконується, а тому відсутні правові підстави звернення до суду із позовом.

Суд, заслухавши доводи та міркування учасників справи, з`ясувавши обставини, вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини з оплати за надані житлово-комунальні послуги, які регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі-Закон).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ч.1 ЦК України).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ч.1 ЦК України).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області №329 від 19.11.2019 визначено ТОВ «Нафтогаз Тепло» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Відповідно до інформаційної довідки №474430924з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

20.10.2021, 11.11.2022, 06.11.2023, 01.11.2024, 16.10.2025 представником ТОВ « Нафтогаз Тепло» складено акти про те, що на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 надано послуги з постачання теплової енергії .

01.07.2025року на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості на суму 31948,44грн.

09.07.2026року між ТОВ «Нафтогаз Тепло» як управитель майна ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір №1100052001400/р про реструктуризацію заборгованості.

Відповідно до умов Договору від 09.07.2026року, боржник визнає та підтверджує заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води а плати за абонентське обслуговування з ПТЕ та ПГВ перед кредитором за договором від 21.02.2024року станом на 09.07.2026року у розмірі 15161,92грн. До вказаного договору підписано Додаток №1 «Графік погашення заборгованості»

Відповідно до п.8 Договору, у разі порушення боржником строків та/або розмірів погашення заборгованості кредитор має право нараховувати штраф, 3% річних та інфляційну складову.

Відповідно до п.9 Договору, у разі повного чи часткового нездійснення платежів згідно з графіком погашення заборгованості, боржник зобов`язаний сплатити кредитору штраф в розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості, строк оплати якої настав.

Відповідно до п.12 Договору, за повне або часткове нездійснення платежів згідно графіку погашення заборгованості, кредитор має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку. .

Відповідно до п.15 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.01.2027року.

Крім цього, в Додатку 2 до Договору від 09.07.2026року, сторони підтвердили , що станом на 07.07.2026року розмір заборгованості становить 21661,92грн. Розмір обов`язкового платежу, що має бути здійснено до моменту укладення договору про реструктуризацію заборгованості становить 6500грн. Розмір заборгованості що підлягає реструктуризації станом на 09.07.2026року становить 15161,92грн.

Як вбачається із наданих стороною відповідача квитанцій, ОСОБА_2 здійснила платежі на виконання договору про реструктуризацію від 09.07.2026року, а саме 07.07.2026року на суму 6500грн., 05.08.2026року на суму 1849,24грн., 05.08.2026року на суму 677,75грн.,

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

Згідно із ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать:1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком та 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема нанеоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Крім цього, споживач має у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм Закону споживачі зобов`язанні оплатити житлово-комунальні послуги якщо вони фактично користувались ними як на виконання умов договору так і отриманих споживачем до укладення відповідного договору.

Верховним Судом України у Постанові від 27 лютого 2019 року, у справі №334/2789/15-ц зазначено, що ні ЦК України, ні Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», ні Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, не передбачені випадки, коли недодержання письмової форми договору про надання послуг з теплопостачання має наслідком його недійсність. Відсутність письмового договору про надання послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не свідчить про відсутність певних договірних відносин і не звільняє відповідачів від оплати за фактично надані послуги.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

01.07.2003року набрав чинності Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати,плати за житлово-комунальні послуги спожиті газ та електроенергію».

Відповідно до ст.1 Закону, Заборгованість з квартирної плати (плати заутримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-,тепло-,газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезенняпобутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні

послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків абоквартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами - надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованоїзаборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги (далі - договір про реструктуризаціюзаборгованості). Установити, що на період погашення реструктуризованоїзаборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами наоплату поточних платежів та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості, не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій дляпрацюючих громадян, і 20 відсотків - для пенсіонерів та іншихосіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги.

За умови, якщо доходів громадян, які уклали договори прореструктуризацію заборгованості, не вистачить на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору продовжується до повного її погашення.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач 09.07.2026 уклав договір №1100052001400/Р про реструктуризаці заборгованості, здійснив обов`язковий платіж до укладення та інші платежі згідно підписаного «Графіку погашення заборгованості», що підтверджується відповідними квитанціями, відтак вказане свідчить про відсутність порушення зобов`язань з боку відповідача, то відсутності законних підстав стягнення цієї суми на користь позивача в судовому порядку, оскільки умови договору про реструктуризацію не були порушенні.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що договір про реструктуризацію №1100052001400/Р між сторонами по справі було підписано 09.07.2026року, а із позовною заявою про стягнення вищевказаною реструктурованої заборгованості позивач звернувся 14.07.2026року без будь-яких належним чином зафіксованих порушень укладеного 09.07.2026року Договору, що свідчить про неналежне виконання позивачем умов договору без передбачених для цього правових підстав.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки правовідносини з приводу стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги були вирішені в позасудовому порядку шляхом укладення договору про реструктуризацію, який відповідач належним чином виконує.

Керуючись ст.ст. 141,258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.09.2026

Суддя Бачун О. І.