Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №447/1171/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1125/26

Справа №447/1171/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

14.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

01.04.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» Столітній М.М. звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 45613,17 грн., судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Позов мотивує тим, 11.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5306833 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачці грошові кошти у розмірі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надало відповідачці грошові кошти у розмірі 10000 грн.

Кредитний договір підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «29774».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему Pay Tech, на підставі укладеного Договору №03012024-1 про організацію переказу коштів від 03.01.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

За інформацією в листі ТОВ «ПЕЙТЕК», відповідно до зазначеного договору № 5306833 від 11.02.2025 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 10000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 0,95 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.

У період з 11.02.2025 по 30.10.2025 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 3 537,01 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 3537 грн.

30.10.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №30/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Лінеура Україна», в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №5306833 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.02.2025.

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки.

Загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем становить 45613,17 грн., яка складається із: тіло кредиту – 9999,99 грн., нараховані проценти первісним кредитором – 21208,18 грн., нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 99 календарних днів – 9405,00 грн., штрафні санкції – 5000 грн.

02.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь на запит про зареєстроване місце проживання відповідачки, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Витребувано інформацію у АТ «Таскомбанк».

Ухвала суду від 06.04.2026 була скерована відповідачці на зареєстровану адресу її проживання, проте поштове відправлення повернулося на адресу суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Крім того, позивач, на виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, додав до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

05.05.2026 від представника АТ «Таскомбанк» на виконання ухвали суду надійшов лист, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в АТ «Таскомбанк» було оформлено віртуальну банківську платіжну картку № НОМЕР_3 . 11.02.2025 на картковий рахунок № НОМЕР_3 ОСОБА_1 було зараховано кошти у сумі 10000,00 грн. На підтвердження чого представником банку долучено виписку по вказаному рахунку.

Представник позивача просив розгляд справи проводити у його відсутності. Не заперечив проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. Клопотань про неможливість прибути у судові засідання, відзиву не подала, причини неявки суду не повідомила.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5306833 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачці грошові кошти у розмірі 10000 грн. строком на 360 днів, тобто до 06.02.2026.

Відповідно до п.1.1. договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства.

Пунктом 1.4.1. договору передбачено, що стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.4.2. договору, знижена процентна ставка становить 0,9025% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 12.03.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 2 562,0700% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2 472,7446% річних.

Відповідно до п.2.1. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Кредитний договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «29774».

У паспорті споживчого кредиту містяться основні умови кредитування, та який був підписаний споживачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) 94598.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором №5306833 від 11.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.10.2025 становить 40745.18 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» За Договором № 5306833 про надання споживчого кредиту від 11.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 за 99 календарних днів (31.10.2025 - 06.02.2026) становить 9405,00 грн.

30.10.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №30/10/2025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5306833 від 11.02.2025.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 5306833 від 11.02.2025.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що 11.02.2025 між ТзОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №5306833 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту: кредит, сума кредиту складає 10000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 11.02.2025 по 06.02.2026. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підписавши кредитний договір відповідачка підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії та неустойки у разі їх наявності , розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, право вимоги за договором №5306833 про надання споживчого кредиту, укладеним 11.02.2025 відповідачкою ОСОБА_1 із первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Частиною 1 статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідачкою наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. Докази належного виконання зобов`язань за договором відсутні.

З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості встановлено, що за договором №5306833 про надання споживчого кредиту від 11.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 45613,17 грн., яка складається із: тіло кредиту – 9999,99 грн., нараховані проценти первісним кредитором – 21208,18 грн., нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 99 календарних днів – 9405,00 грн., штрафні санкції – 5000 грн.

Стороною відповідачки не спростовано факт отримання кредитних коштів, а також не надано доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту. Крім цього, відповідачка частково здійснила оплату кредитних коштів.

Позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №5306833 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.02.2025 у розмірі 40613,17 грн., з яких: 9999,99 грн. – сума кредиту; 21208,18 грн. – сума заборгованості за процентами; 9405,00 грн. – проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 99 календарних днів.

Щодо стягнення заборгованості за штрафними санкціями.

Разом з тим, у відповідності до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на сьогоднішній день в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки (штрафу, пені) за прострочення позичальником 5000,00 грн. є незаконними та безпідставними.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 5000,00 грн. задоволенню не підлягають.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано договір № 10/12-2024 року про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, що укладений позивачем із адвокатом Столітнім М.М.

Інших доказів, що містить детальний перелік послуг та їх вартість, та акт виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги матеріали справи не містять.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, беручи до уваги незначну складність справи, її типовість для даної категорії спорів, тривалість розгляду справи, співмірність задоволених позовних вимог заявленим витратам на правничу допомогу, суд вважає за необхідне в цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позов було пред`явлено засобами системи «Електронний суд», та такий підлягає до часткового задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідачки у розмірі 2370,55 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 40613,17 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / 45613,17 грн. (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, cуд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» заборгованість у розмірі 40613 (сорок тисяч шістсот тринадцять) гривень 17 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2370 (дві тисячі триста сімдесят) гривень 55 копійок, та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал», адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27. приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 14.09.2026.

Суддя Павлів В. Р.