Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №520/13100/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 р. Справа № 520/13100/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.07.26 по справі № 520/13100/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати), встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років (відсоткової надбавки за вислугу років - розрахованої від отриманих розмірів оновлених окладів) та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (78 % від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10 % від посадового окладу) та премії (390 % від посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.06.2025 року основного розміру пенсії; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати), встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років (відсоткової надбавки за вислугу років - розрахованої від отриманих розмірів оновлених окладів) та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (78 % від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10 % від посадового окладу) та премії (390 % від посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.06.2025 основного розміру пенсії; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей2 та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати), встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2026 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 року № 38/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років (відсоткової надбавки за вислугу років - розрахованої від отриманих розмірів оновлених окладів) та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (78 % від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10 % від посадового окладу) та премії (390 % від посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру пенсії; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ 2Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати), встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2026 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 06.01.2026 року № 38/уд, із зазначенням відомостей про надбавку за вислугу років (відсоткової надбавки за вислугу років - розрахованої від отриманих розмірів оновлених окладів) та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, а саме: надбавки за особливості проходження служби (78 % від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10 % від посадового окладу) та премії (390 % від посадового окладу) для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру пенсії.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року по справі №520/13100/26 зупинено провадження по справі №520/13100/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/401/26.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 по справі № 520/13100/26 та направити справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду по суті.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у даній справі суд першої інстанції обґрунтував зупинення провадження виключно тим, що Об`єднаною палатою Верховного Суду розглядається справа №240/401/26, у якій має бути сформульовано правовий висновок щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України №481. Однак відповідно до статті 7 КАС України саме суд, який розглядає спір, зобов`язаний самостійно перевірити відповідність підзаконного нормативно правового акта Конституції України та законам України і, у разі встановлення його невідповідності, застосувати акт вищої юридичної сили. Отже, оскільки положення Постанови Кабінету Міністрів України №481 суперечать законам України та Конституції України, суд має право і обов`язок не застосовувати зазначений нормативно-правовий акт незалежно від того, чи завершено розгляд справи №240/401/26. Таким чином, очікування рішення Об`єднаної палати Верховного Суду не створює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи. Предметом справи №240/401/26 є застосування Постанови Кабінету Міністрів України №481 під час визначення розміру грошового забезпечення за певний період. Предметом даної справи є протиправна бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та направленні довідок про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії. Отже, спір стосується не правильності нарахування грошового забезпечення військовослужбовцю, а виконання відповідачем свого обов`язку щодо оформлення довідки для органу Пенсійного фонду України. Суд першої інстанції не встановив тотожності предмета спору, підстав позову та юридичних фактів. В ухвалі відсутній аналіз того, чому правові висновки у справі №240/401/26 мають преюдиційне значення саме для цієї справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 240/401/26.

Предметом касаційного оскарження у вказаній адміністративній справі є спірні правовідносини, які склалися внаслідок порядку обчислення суб`єктом владних повноважень складових (основних та додаткових видів) грошового забезпечення військовослужбовця у період, який охоплює, зокрема 2024 та 2025 роки, та врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень предметом розгляду вищезазначених спірних правовідносин є визнання протиправною бездіяльності Військової частини, яка полягає у незастосуванні пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) у редакції, чинній з 29.01.2020, при нарахуванні та виплаті позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення та зобов`язання Військової частини здійснити з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до Постанови №704 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

Ухвалою від 22.05.2026 Верховним Судом прийнято рішення про передачу справи №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з огляду на те, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови № 481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, у зв`язку з чим, очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

З урахуванням викладених обставин, зважаючи на предмет позову у вищевказаній справі № 240/401/26 та справі № 520/13100/26, а також на підставі виникнення спору у правовідносинах, які стосуються порядку обчислення складових грошового забезпечення із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративна справа за № 520/13100/26 відповідає ознакам справи, переданої Верховним Судом на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у зв`язку з чим вважав наявними підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 240/401/26.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Зупинення провадження у справі це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Залежно від характеру підстав розрізняють два види зупинення провадження у справі: обов`язкове і факультативне. Обов`язкове зупинення провадження в справі передбачене тоді, коли в силу прямої вказівки закону суд зобов`язаний зупинити провадження незалежно від свого розсуду і від розсуду осіб, які беруть участь у справі. Обов`язковими є підстави, передбачені частиною 1 статті 236 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї норми суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що за наявності іншої пов`язаної справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, суд за відсутності об`єктивної неможливості розгляду судової справи зобов`язаний зупинити провадження у своїй справі до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Вказаний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 у справі № 160/4745/20.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі № 520/13100/26 є право на оформлення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця станом на 01.01.2025 року та станом на 01.01.2026 із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, для подальшого перерахунку пенсії з 01.06.2025, з 01.02.2026.

Водночас, предметом судового розгляду в межах справи № 240/401/26 є позов військовослужбовця Державної прикордонної служби України про перерахунок та виплату грошового забезпечення за минулі періоди, у межах якого одним із ключових питань є правомірність визначення розміру грошового забезпечення за період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року із застосуванням пункту 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481.

Отже, у справі № 520/13100/26 не є спірним правомірність нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю у період дії Постанови № 481. Позивач не заявляє вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з 20 травня 2023 року по 18 червня 2025 року та не оспорює дії суб`єкта владних повноважень щодо застосування Постанови № 481 у цей період.

Заявлені ОСОБА_1 вимоги пов`язані з протиправною, на його думку, бездіяльністю відповідача оформити довідку про розмір грошового забезпечення на конкретну дату 01.01.2025 та 01.01.2026 для здійснення з 01.06.2025 та з 01.02.2026 перерахунку пенсії особі, яка отримує пенсію на умовах Закону № 2262-ХІІ.

Тому вирішення об`єднаною палатою у справі № 240/401/26 питання щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481 у період її чинності саме по собі не визначатиме відповіді на питання про наявність у позивача права на отримання довідки станом на 01.01.2026 та про нормативне регулювання, яке має застосовуватися при її оформленні.

Відмінність предмета та юридичного змісту спірних правовідносин у цих справах є суттєвою, а не формальною. Спільність окремих нормативних актів, зокрема Постанов № 704 та № 481, не свідчить автоматично про подібність правовідносин для цілей пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі №233/2021/19 зазначила, що для визначення подібності правовідносин необхідно насамперед установити зміст спірних правовідносин, тобто характер урегульованих нормами права прав та обов`язків їх учасників, а суб`єктний та об`єктний критерії застосовуються додатково, якщо це зумовлено специфікою правового регулювання.

Застосування цього підходу до правовідносин у справі, що переглядається, свідчить, що спірні правовідносини у справах № 520/13100/26 та № 240/401/26 не мають необхідного змістового зв`язку, оскільки у першій справі вирішується питання про право на документ для пенсійного перерахунку на визначену дату, тоді як у другій питання про правомірність нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю протягом минулого періоду.

За таких обставин правовий висновок, який буде сформульований об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 240/401/26, не є визначальним для вирішення спору у справі № 520/13100/26 та не охоплює того самого правового питання, від якого безпосередньо залежить вирішення заявлених у цій справі позовних вимог.

Отже, перебування справи № 240/401/26 на розгляді об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не створювало для суду першої інстанції передбачених пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України достатніх правових підстав для зупинення провадження у справі № 520/13100/26.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.08.2026 по справі № 520/24670/25, який в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 312 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, чим порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 по справі № 520/13100/26 - скасувати.

Справу № 520/13100/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова