Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №592/10760/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 р.Справа № 592/10760/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Литовченко О.В., м. Суми, повний текст складено 09.07.26 у справі № 592/10760/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі також – позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також – відповідачі), в якому просив скасувати постанову серії № СУ/334/2026 від 11.06.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності ч.3 ст.210 КУпАП, справу закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 липня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, про порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вказує на ненадання належної оцінки у оскаржуваному рішенні тим обставинам, що рішення Центральної ВЛК ЗСУ від 10.02.2026, яким скасовано попередні постанови ВЛК, оскаржується в судовому порядку (справа № 480/3078/26). Зазначає, що згідно з пп. 4 п. 1 Правил військового обліку (Додаток 2 до Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022) обов`язок проходити медичний огляд покладається саме на призовників, військовозобов`язаних та резервістів згідно з рішеннями відповідних комісій, а позивач є особою, визнаною непридатною до військової служби. Уважає висновок суду першої інстанції про перебування позивача на військовому обліку помилковим.

У відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 перебував на військовому обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

17.04.2025 позаштатною військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача – ОСОБА_1 , визнано непридатним до військової служби на підставі статті 16а графи ІІ Розладу хвороб. Діагноз: F21, шизотиповий розлад, що підтверджується копією свідоцтва про хворобу № 2025-0417-1510-5266-0.

11.07.2025 12 Регіональною військово-лікарською комісією затверджено постанову позаштатної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 .

17.04.2025 позивач виключений з військового обліку на підставі ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Протоколом засідання штатної ВЛК від 10.02.2026 за №2026-0210-1153-0742-7 Центральна ВЛК ЗСУ (Київ) вирішила: «1. Враховуючи обґрунтування, викладені в розділі 8 даного Протоколу та керуючись вимогами Положення, а саме тим, що постанови ВЛК при 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 та 12 Регіональної ВЛК були прийняті на підставі недійсних документів, постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 17.04.2025 №2025- 0417-1510-5266-0 у формулюванні «Непридатний до військової служби» та 12 Регіональної ВЛК від 11.07.2025 №2025-0711-1056-1103-3 щодо громадянина ОСОБА_3 , 1988 року народження, - СКАСУВАТИ. 2. Громадянин ОСОБА_4 , 1988 року народження, підлягає контрольному медичному огляду при ІНФОРМАЦІЯ_8 згідно з вимогами Положення».

На виконання зазначеного рішення Центральної ВЛК ЗСУ (Київ), 31.03.2026 військовозобов`язаному ОСОБА_1 під особистий підпис в «Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих резервістам та військовозобов`язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_9 » видано направлення №6980519 на проходження військово - лікарської комісії, за рішенням керівника ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 ), про що здійснено відповідний запис під №277.

11.06.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 підполковником ОСОБА_5 прийнято постанову №СУ/334/2026, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 грн. В постанові зазначено, що: 05.06.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_9 встановлено, що 31.03.2026 ОСОБА_6 за направленням N6980519 ІНФОРМАЦІЯ_9 був направлений для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Однак станом на 05.06.2026 медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у визначені законодавством строки не пройшов, чим порушив вимоги 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за № 1487, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, в особливий період, та накладено адміністративний штраф у розмірі 25500,00 грн.

Не погодившись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду із позовом про визнання її протиправною та скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувану постанову винесено правомірно.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Отже, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210 КУпАП).

Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

За приписами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбаченіст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правила військового обліку визначені (надалі Правила) у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (надалі - Порядок № 1487), на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з п.п. 2 п. 1 Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

За матеріалами справи позивач є військовозобов`язаним, зокрема, на дату прийняття оскаржуваної постанови.

31.03.2026 позивачу видано направлення №6980519 на проходження військово лікарської комісії, що ним не заперечується.

Станом на 05.06.2026 медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у визначені законодавством строки позивач не пройшов.

Водночас позивач посилається на те, що з 2025 року виключений з військового обліку, а тому не зобов`язаний проходити повторно ВЛК.

Так, указує, що 17.04.2025 виключений з військового обліку на підставі ст. 37 п. 6 пп. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до свідоцтва про хворобу № 2025-0417-1510-5266-0, затвердженого у встановленому порядку.

Протокол засідання штатної ВЛК від 10.02.2026 за №2026-0210-1153-0742-7 Центральна ВЛК ЗСУ (Київ), яким скасовано постанови ВЛК при 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.04.2025 №2025-0417-1510-5266-0 у формулюванні «Непридатний до військової служби» та 12 Регіональної ВЛК від 11.07.2025 за №2025-0711-1056-1103-3, позивачем оскаржується.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року у справі № 480/3078/26 відкрите провадження в адміністративній справі №480/3078/26 за позовом ОСОБА_2 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України Міністерство оборони України про визнання протиправним та скасування рішення.

Отже, на час прийняття оскаржуваної постанови ОСОБА_2 перебував на військовому обліку, доказів того, що ОСОБА_2 виключений з військового обліку на час розгляду справи суду не надано.

Позивачу під особистий підпис в «Журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих резервістам та військовозобов`язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_9 » видано направлення №6980519 на проходження військово лікарської комісії, за рішенням керівника ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 ), про що здійснено відповідний запис під №277.

Жодних заперечень, повідомлень про оскарження Протоколу засідання штатної ВЛК від 10.02.2026 за №2026-0210-1153-0742-7, інших обставин, позивач під час вручення направлення на проходження ВЛК не повідомляв.

Крім того, провадження в адміністративній справі №480/3078/26 відкрите ухвалою суду 04 травня 2026 року, а направлення на проходження ВЛК видане 31 березня 2026 року, тобто на момент отримання направлення Протокол засідання штатної ВЛК від 10.02.2026 за №2026-0210-1153-0742-7, яким скасовано постанови ВЛК при 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.04.2025 за №2025-0417-1510-5266-0 у формулюванні «Непридатний до військової служби» та 12 Регіональної ВЛК від 11.07.2025 за №2025-0711-1056-1103-3, позивачем ще не оскаржувався.

Відтак обставини, які викладені в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення, підтверджені належними та допустимими доказами, що свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачами у справі спростовано доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України доведено належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, правомірність прийнятого ним рішення (постанови).

За таких обставин колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що в задоволенні позову слід відмовити.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), згідно з якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи приписи статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.07.2026 у справі № 592/10760/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова