Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №446/844/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/844/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської областів складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

секретар судового засідання Луківська Л.Б.

Справа № 446/844/26

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю

«Юніт Капітал»;

відповідач ОСОБА_1 ;

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

27.03.2026 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - М.Хлопкова подала до Кам`янка-Бузького районного суду Львівьської області позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 191915 від 15.07.2025 у розмірі 15 699,64 грн., судовий збір у розмірі 2662,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог представник Позивача зазначає, що 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 191915, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 15 295,00 грн. Кредитодавець свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів виконав у повному обсязі, однак Відповідач належним чином своїх договірних зобов`язань не виконала, кредитні кошти та передбачені договором платежі у встановлені строки не сплатила. 10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025, на підставі якого, відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 05.11.2025 та акта приймання-передачі, до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 191915. Станом на момент звернення до суду заборгованість Відповідача становить 15 699,64 грн, з яких 15 295,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3,64 грн – заборгованість за процентами та 401,00 грн – заборгованість за комісією. Штрафні санкції у розмірі 1 200,00 грн Позивачем до стягнення не заявляються. Оскільки Відповідач допустила порушення умов кредитного договору та не виконала грошове зобов`язання належним чином, Позивач просить суд стягнути з неї зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТзОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не прибула, однак в поданій позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі, вказала, що позов підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибула, причин своєї відсутності не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

З огляду на вищевказані обставини, враховуючи згоду представника позивача, суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку передбаченому ст. 280 ЦПК України, про що постановлена відповідна ухвала.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит № 191915, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 295,00 грн.

Факт укладення кредитного договору підтверджується наданою до матеріалів справи індивідуальною частиною кредитного договору, публічною частиною договору, Правилами надання фінансових послуг, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів.

Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідач під час реєстрації на веб-сайті первісного кредитора надала свої персональні дані, пройшла процедури ідентифікації та верифікації, у тому числі із використанням системи BankID НБУ, після чого прийняла умови кредитування та підписала індивідуальну частину кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 356d79a2.

Таким чином, надані позивачем документи підтверджують факт волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору, погодження його істотних умов, розміру кредиту, порядку та строків його повернення, а також розміру передбачених договором процентів і комісії.

Факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується довідкою про перерахування коштів від 15 липня 2025 року, відповідно до якої кредитні кошти були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_1 .

При цьому матеріали справи містять посилання на те, що умовами кредитного договору передбачалася можливість проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим частина наданих кредитних коштів могла бути спрямована на погашення заборгованості відповідача за раніше укладеними кредитними договорами з первісним кредитором. На підтвердження зазначених обставин первісним кредитором надано відповідну довідку.

Разом з тим, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернула та передбачені договором платежі у повному обсязі не сплатила.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості, складеним первісним кредитором, а також випискою з особового рахунку за період з 05 листопада 2025 року по 20 лютого 2026 року.

Згідно з наведеним розрахунком загальна заборгованість за кредитним договором становила 16 899,64 грн, у тому числі: 15 295,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3,64 грн – заборгованість за процентами, 401,00 грн – заборгованість за комісією та 1 200,00 грн – штрафні санкції.

Водночас позивач зазначив, що штрафні санкції у розмірі 1 200,00 грн ним до стягнення не заявляються, у зв`язку з чим предметом позову є заборгованість у розмірі 15 699,64 грн, яка складається із 15 295,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 3,64 грн заборгованості за процентами та 401,00 грн заборгованості за комісією.

Судом також встановлено, що 10 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025.

Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор зобов`язався відступити фактору права вимоги до боржників, а фактор – прийняти такі права вимоги та здійснити фінансування на умовах, визначених договором.

Перехід права вимоги за конкретними кредитними договорами здійснювався на підставі відповідного Реєстру прав вимог та акта приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що 05 листопада 2025 року сторонами договору факторингу підписано Реєстр прав вимог № 2 та акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2, до яких включено, зокрема, право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 191915 від 15 липня 2025 року.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем також надано платіжну інструкцію, яка, за твердженням позивача, підтверджує здійснення ним фінансування первісного кредитора відповідно до умов договору факторингу.

Отже, сукупність наданих документів свідчить про те, що право вимоги за кредитним договором № 191915 перейшло від ТОВ «ФК «Кредіплюс» до ТОВ «Юніт Капітал» 05 листопада 2025 року.

Таким чином, саме ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до відповідача щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги.

При цьому нарахування заборгованості за кредитним договором здійснювалося первісним кредитором до моменту відступлення права вимоги, а сума заборгованості, яка була передана новому кредитору, відображена у Реєстрі прав вимог № 2 від 05 листопада 2025 року.

На підтвердження заявленого до стягнення розміру заборгованості позивачем надано кредитний договір № 191915, паспорт споживчого кредиту, графік платежів, розрахунок заборгованості, виписку з особового рахунку, Реєстр прав вимог № 2 від 05 листопада 2025 року та інші документи, долучені до позовної заяви.

З наведених доказів убачається, що відповідач після отримання кредитних коштів не виконала належним чином взяті на себе договірні зобов`язання, унаслідок чого виникла заборгованість, право вимоги за якою в подальшому було відступлено позивачу.

Окремо судом враховується, що позивач не заявляє до стягнення суму штрафних санкцій у розмірі 1 200,00 грн., а просить стягнути виключно заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією на загальну суму 15 699,64 грн..

Таким чином, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем подано документи, які у своїй сукупності стосуються обставин укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, невиконання відповідачем договірних зобов`язань, розміру утвореної заборгованості та переходу права вимоги до позивача. Суд оцінює зазначені докази з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку в їх сукупності.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ході розгляду судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «ВК "Кредіплюс» з метою отримання кредитних коштів, за результатами її звернення 15.07.2025 було підписано договір про надання кредиту, після підписання якого у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позивача виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у визначеному розмірі, який був обумовлений між сторонами умовами договору.

На підставі укладеного договору про надання кредиту, відповідачці надано грошові кошти, що підтверджується наданими позивачем довідками про виплату коштів, відтак первісний кредитор ТОВ «Фінансова Компанія «Кредітплюс» прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором виконав своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала, ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за договором на загальну суму 15 699,64 грн.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідачки перед позивачем, його погашення ОСОБА_1 , суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідачки перед позивачем.

Враховуючи наведені обставини, оскільки ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, виконавши кредитні зобов`язання не в повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 699, 64 грн..

Відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в частині витрат на правничу допомогу суд виходив з наступних норм та мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження заявленої вимоги, надає Договір про надання правничої допомоги 20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткову угоду № 25771398903 від 21.01.2026 до Договору правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги.

Витрати на професійну правничу допомогу складаються з: - вивчення матеріалів справи: 2 год – 1000,00 грн; - складання позовної заяви: 2 год – 5000,00 грн; - підготовка адвокатського запиту: 1 год – 500,00 грн; - підготовка клопотань : 1 год – 500,00 грн., що разом становить 7000 грн..

Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та вивчено матеріали справи, суд вважає, що розмір гонорару в 7 000, 00 грн. є не обґрунтованим та завищеним.

Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 191915 від 15.07.2025 у розмірі 15 699,64 грн., яка складається з:

- 15 295,00 грн. заборгованості за тілом;

- 3,64 грн. заборгованості за відсотками;

- 401,00 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму судового збору у розмірі 2662,40 грн. та 3000, 00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки,будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місцереєстарції: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення виготовлено 14.09.2026.

Суддя У.І. Костюк