Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 14 вересня 2026 р.
Справа: №480/3597/24
Суддя: П’янова Я.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 р. Справа № 480/3597/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026, головуючий суддя І інстанції: А.І. Сидорук, м. Суми, повний текст складено 28.04.26 у справі № 480/3597/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також відповідач), в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої позивачу на виконання рішення суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22;
- визнати протиправними дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої позивачу на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 по справі № 480/7789/22 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення суду від 13.02.2023 у справі № 480/7789/22.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі – Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Вказує, що згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі № 480/8345/22 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.08.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи із розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум, ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення в сумі 55608,72 грн, грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік в сумі 1792,00 грн та грошова допомога на оздоровлення за 2021 рік в сумі 1910,00 грн. Загальна сума нарахувань за розрахунково-платіжною відомістю № 1253 (копія додається) складає 59310,72 грн та зарахована на картковий рахунок в банку за платіжними інструкціями від 25.12.2023 № 5383 та № 5386. Зазначає, що з сум утримано податок на доходи фізичних осіб в сумі 10 675,93 грн. Компенсація податку на доходи фізичних осіб не проводилась у зв`язку з тим, що нарахування грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.08.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки здійснена на виконання рішення суду, а тому відрахування податку здійснюється на загальних підставах.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, розглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду у суді апеляційної інстанції, що позивач проходив військову службу у відповідача.
Рішенням суду від 13.02.2023 у справі № 480/7789/22 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2015 до 30.11.2015 з урахуванням вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - з урахуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням виплачених сум.
Рішенням суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22 зобов`язано відповідача нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 29.01.2020 до 31.08.2022 та грошову допомогу на оздоровлення за 2020 та 2021 рік, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та 01.01.2022, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаних судових рішень відповідачем проведено виплату належних позивачу сум та утримано податок на доходи фізичних осіб із зазначених виплат.
Як вбачається з розрахунково-платіжної відомості № 812, позивачу компенсовано суму податку на доходи фізичних осіб, утриманого із виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2015 до 30.11.2015.
Згідно зі змісту розрахунково-платіжної відомості № 1253 при виплаті грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення позивачу було утримано податок на доходи фізичних осіб у сумі 10675,93 грн, водночас, компенсація відповідних сум податку відповідачем не проводилась.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Контитуції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 15.01.2004 № 44, якою затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (надалі - Порядок).
Згідно з пунктами 3-5 Порядку, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
У п.4 Порядку зазначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу (далі - ПК України) передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Отже, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів. Виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Тому при нарахуванні грошового забезпечення військовослужбовцям, утримана сума податку з доходів фізичних осіб підлягає поверненню шляхом виплати відповідної компенсації в розмірі суми утриманого податку.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для виплати компенсації податку на доходи фізичних осіб з огляду на те, що відповідні нарахування здійснювались за попередні періоди, оскільки норми п.168.5 статті 168 ПК України та Порядку не містять виключень щодо невиплати такої компенсації залежно від часу нарахування чи виплати грошового забезпечення.
Отже, дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої позивачу на виконання рішення суду у справі № 480/8345/22 не відповідають критеріям правомірності, які передбачені Кодексом адміністративного судочиснтва України. Тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі № 480/8345/22.
Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 308 КАС України переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі № 480/3597/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П`янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц
Оригінал: reyestr.court.gov.ua