Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №462/6788/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6788/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2026 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце праці невідомо, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 25.07.2026 о 22.45 на перехресті вул. Городоцька-Кульпарківська у м. Львові, керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не мав права керування таким тз. Правопорушення вчинено повторно протягом року, а відтак порушено п.2.1.а. ПДР - Керування Т3 особою, яка не має права керування таким Т3, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Судом вживались заходи для належного повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду справи з метою забезпечення особистої його явки в судові засідання як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим конвертом, повернутим на адресу суду неврученим адресату, із зазначенням причини повернення згідно відомостей трекінгу поштового відправлення на офіційному вебсайті АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою». За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. У даному випадку, суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи, оскільки в межах розгляду вказаної справи, при цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, натомість у даному випадку особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, за весь період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, на виклики суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, відтак беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Як встановлено із довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області від 27.07.2026, згідно з інформаційним порталом Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 18.07.2026 Управлінням патрульної поліції в Львівській області за вчинення 18.07.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, до адміністративної відповідальності із накладенням на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 729048 від 25.07.2026, рапортом працівника патрульної поліції від 26.07.2026, довідками інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП від 27.07.2026 з інформаційного порталу Національної поліції України, відеозаписом на оптичному диску.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висноку, що в діях ОСОБА_2 наявнийсклад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, суд приходить до переконння, що до ОСОБА_2 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами.

При цьому, частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Поруч з цим, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення транспортний засіб марки «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 керував на момент вчинення адміністративного правопорушення йому не належить, що вбачається з довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області, відтак суд приходить до висновку, що підстави для накладення стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, що передбачено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП відсутні.

Також згідно з довідкою з інформаційного порталу НПУ ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Проте ОП ВС від 04.09.2023 у справі №702/301/20 виснувала, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп`яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить станом на час надходження справи до суду 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/6788/26.

Суддя Б.М. Гедз