Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №443/899/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/899/26

Провадження №2/443/815/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , територіальна громада села Покрівці в особі Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

за участю:

представника позивача Яременка І.О.,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (відповідачі), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , територіальна громада села Покрівці в особі Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області, в якій просить:

встановити факт прийняття спадщини, а саме те, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном у піврічний термін після його смерті;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що розташований в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь позивача по материній лінії ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, увійшов житловий будинок в АДРЕСА_1 , що належав покійному на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 27.07.1989, виданого виконкомом Жидачівської районної ради народних депутатів згідно рішення виконкому №210 від 20.07.1989. ОСОБА_7 на випадок своєї смерті заповіту не залишав, а тому спадкування відбулося за законом. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 були його дружина ОСОБА_8 , син ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_6 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину після смерті свого батька ОСОБА_7 не прийняли у жоден із передбачених законом способів та на таку не претендують. Дружина покійного ОСОБА_8 також спадщину не прийняла, оскільки не вчиняла дій, що свідчать про прийняття спадщини, а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Натомість, матір позивача і відповідно дочка покійного ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_7 , вступивши в управління та володіння спадковим майном у піврічний термін після його смерті. ОСОБА_6 похоронила батька, користувалася присадибною ділянкою, вступила в управління та володіння спадковим будинком. Про відмову від спадщини вона не заявляла, а тому на підставі ст.549 ЦК УРСР 1963 року, вважалася такою, що її прийняла, однак юридично не оформила своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, увійшов згаданий вище житловий будинок. ОСОБА_6 на випадок своєї смерті заповіту не залишала, а тому спадкування відбулося за законом. Окрім позивача, спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 були її чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 , однак вони відмовилися від належної їм частки у спадщині на користь ОСОБА_1 . Натомість, позивач у визначений законом термін звернувся в Першу львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_6 , внаслідок чого нотаріусом заведено спадкову справу №225 від 25.07.2014. 16.04.2026 нотаріус Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області повідомила, що відсутні документи, які б підтверджували прийняття матір`ю позивача спадщини після смерті її батька ОСОБА_7 , а тому рекомендував звернутися до суду для вирішення питання спадкування вищевказаного спадкового майна. За таких обставин, беручи до уваги, що позивач не має можливості в нотаріальному порядку оформити спадщини, він змушений звертатися до суду із вимогою про встановлення факту прийняття спадкодавцем спадщини та вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини та мотиви.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, визнання позову та розуміння наслідків такого визнання.

Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, визнання позову та розуміння наслідків такого визнання.

Представник третьої особи територіальної громади села Покрівці в особі Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області у судове засідання не з`явився, хоч повідомлений про дату, час і місце його проведення належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.49), заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності його та позивача і призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.104), заяву про виклик свідків (а.с.114), клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.115).

Відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позову та розуміння наслідків такого визнання (а.с.46).

Відповідачем ОСОБА_3 подано заяву про розгляд справи за її відсутності, визнання позову та розуміння наслідків такого визнання (а.с.56).

Третя особа ОСОБА_5 подано заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позову та розуміння наслідків такого визнання (а.с.50).

Третя особа ОСОБА_4 подано заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позову та розуміння наслідків такого визнання (а.с.54).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 07.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.36-37).

Ухвалою підготовчого засідання від 29.05.2026 витребувано докази та оголошено перерву у розгляді справи (а.с.59-60).

Ухвалою підготовчого засідання від 19.06.2026 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.105-106).

Ухвалою судового засідання від 18.08.2026 відкладено розгляд справи (а.с.116-117).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, зваживши на позицію інших часників справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про одруження від 18.08.1953 ОСОБА_7 та ОСОБА_9 одружилися 07.08.1953, актовий запис №14, і після одруження дружині змінено прізвище на « ОСОБА_9 » (а.с.10).

ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 і її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про що свідчить свідоцтво про народження від 29.12.1959 (а.с.11).

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу від 02.09.1989 ОСОБА_4 та ОСОБА_11 уклали шлюб 02.09.1989, актовий запис № 308, і після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_11 » (а.с.12).

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 і його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 16.02.1990 (а.с.13).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 26.05.1997 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Покрівці Жидачівського району Львівської області (а.с.14).

За змістом довідки Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області №21 від 16.03.2026 ОСОБА_7 постійно був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 . До дня смерті і на день смерті з ОСОБА_7 по даній адресі були зареєстровані і проживали його дружина ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також його сестра ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Заповіту від ОСОБА_7 в селищній раді не посвідчувалося (а.с.15).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 14.04.2026 встановлено, що після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилася та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.16).

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 25.08.1998 ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Покрівці Жидачівського району Львівської області (а.с.17).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 14.04.2026 встановлено, що після смерті ОСОБА_8 спадкова справа не заводилася та свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.18).

ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Покрівці Жидачівського району Львівської області, про що свідчить свідоцтво про смерть від 13.01.2003 (а.с.19).

Відповідно до довідки Стрийського МБТІ від 16.09.13 № 2496, свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 27.07.1989 та технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 06.09.2013 за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться: житловий будинок «А-1», загальною площею 63,0 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м., разом з приналежними господарськими будівлями і спорудами: сараєм «Г», убиральнею «Д», сараєм «Ж», сараєм «З», погребом «И», огорожею №1, огорожею №3, воротами №4. Право власності на об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності від 27.07.1989, виданого ВК Жидачівської районної ради народних депутатів згідно рішення виконкому № 210 від 20.07.1989 (а.с.20, 21, 22-26).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львів, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.02.2014 (а.с.27).

Згідно з матеріалам спадкової справи №225/2014, заведеної після смерті ОСОБА_6 нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області, 25.07.2014 із заявою про прийняття спадщини звернувся син ОСОБА_6 - ОСОБА_1 . Чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_4 та син ОСОБА_6 - ОСОБА_5 заявили про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 , про що подали відповідні заяви. На ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.08.2014, яким визначено, що він є спадкоємцем майна ОСОБА_6 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з грошових вкладів з відповідними відсотками та нарахованими компенсаціями. Нотаріусом 16.04.2026 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок у зв`язку з тим, що відсутні документи, які б підтверджували прийняття ОСОБА_6 спадщини після смерті її батька ОСОБА_7 (а.с.28, 29-33, 72-102).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав суду показання, за змістом яких житловий будинок у с. Покрівці належав ОСОБА_15 , який помер. З ним проживала дружина ОСОБА_16 . Після смерті ОСОБА_7 їхня дочка ОСОБА_6 доглядала матір, оскільки та була лежача, доглядала за будинком, обробляла присадибну земельну ділянку, садила городину.

Допитана у судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 як свідок з його згоди надав суду показання, за змістом яких батьками його дружини ОСОБА_6 були ОСОБА_19 та ОСОБА_16 . Спочатку вони проживали з батьками дружини, але коли діти підросли і пішли у школу - переїхали жити до м. Львова. При цьому часто приїжджали до батьків його дружини і допомагали по господарству. Після смерті ОСОБА_7 здоров`я мами погіршилося і вона потребувала сторонньої допомоги, яку надавала його дружина ОСОБА_6 . Остання постійно приїжджала до матері, доглядала за нею, користувалася житловим будинком, ночувала там, обробляла присадибну земельну ділянку. Мати не могла доглядати за будинком по стану здоров`я. Батька і матір хоронили вони. Після смерті батька саме ОСОБА_6 готувала і збирала документи з метою належного оформлення права власності на будинок, але не встигла це зробити, бо померла.

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутність документального підтвердження обставини прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті батька ОСОБА_7 , що унеможливлює юридичне оформлення позивачем спадщини після смерті спадкодавця у позасудовому порядку.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права власності на майно у порядку спадкування за законом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд.

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Нормою частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, згідно з положеннями частини 1, 2 статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно з приписами статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Також, судом враховано положення статей 525, 527 ЦК УРСР, які передбачають час відкриття спадщини та осіб, що можуть бути спадкоємцями.

Згідно з приписами частини 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Нормою статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Також, суд застосував норми статей 1216, 1218, 1220, 1258, 1269, 1270 ЦК України, які передбачають поняття спадкування, склад спадщини, її відкриття та черговість спадкування за законом, подання заяви про прийняття спадщини та строки для прийняття спадщини.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Щодо наявності підстав для встановлення факту, що має юридичне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 на час відкриття спадщини (день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на праві приватної власності належав житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_7 його дочка ОСОБА_6 фактично вступила у володіння та користування належним йому майном - житловим будинком, зокрема приїжджала до цього житлового будинку, користувалася ним та доглядала його, а також обробляла присадибну земельну ділянку.

Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідків, які є логічними, послідовними та узгоджуються між собою, а тому не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності.

Вказані показання узгоджуються з письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, які відповідають критеріям належності та допустимості, оскільки містять інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку та у передбаченій законом формі.

У сукупності наведені докази свідчать про те, що після смерті ОСОБА_7 . ОСОБА_6 вчинила дії, які свідчать про фактичне прийняття нею спадщини, зокрема фактично вступила у володіння та користування спадковим майном.

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, які підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд зазначає, що встановлення вказаного у позові факту породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації ним права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 .

Щодо наявності підстав для визнання за позивачем права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом.

Судом встановлено, що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , їй належав житловий будинок із приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Зазначений житловий будинок ОСОБА_6 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_7 шляхом прийняття спадщини, що встановлено судом вище.

З огляду на час смерті ОСОБА_6 спадкування після її смерті відбулося за правилами, встановленими ЦК України. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом та прийняв спадщину у встановленому законом порядку шляхом подання відповідної заяви нотаріусу у визначений законом строк. Про прийняття ним спадщини також свідчить видане на його ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом. Водночас інші спадкоємці першої черги за законом - чоловік спадкодавця ОСОБА_4 та її син ОСОБА_5 - відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 , подавши нотаріусу відповідні письмові заяви.

Наведені обставини дозволяють суду висновувати, що позивач ОСОБА_1 має обґрунтоване право на зазначений спірний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, який набув у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , однак позбавлений можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи наведене у сукупності, зважаючи на невизнання особистого майнового права позивача та належну обґрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 524, 525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, статей 392, 1216, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 82, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с.Заболотівці), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , територіальна громада села Покрівці в особі Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном у піврічний термін після його смерті.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок «А-1», загальною площею 63,0 кв.м., житловою площею 40,0 кв.м., разом з приналежними господарськими будівлями і спорудами: сараєм «Г», убиральнею «Д», сараєм «Ж», сараєм «З», погребом «И», огорожею №1, огорожею №3, воротами №4, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 15 вересня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів