Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №443/901/21 — Жидачівський районний суд Львівської області

Суд: Жидачівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 10 вересня 2026 р.

Справа: №443/901/21

Суддя: СЛИВКА С. І.

Справа №443/901/21

Провадження №2-др/443/8/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю:

секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

представника позивача – Возної І.Є.,

представника відповідача – адвоката Добушовського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Жидачівського міського виробничого управління комунального господарства до ОСОБА_1 про усунення порушень і повернення майна у попередній стан,

в с т а н о в и в:

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2026 року у справі №443/901/21 позов Жидачівського міського виробничого управління комунального господарства до ОСОБА_1 про усунення порушень і повернення майна у попередній стан – задоволено частково.

Вирішено:

Зобов`язати ОСОБА_1 власним коштом забезпечити демонтаж самочинно встановлених дверей (які відділяють квартири №47,48) на сходовій клітці першого поверху розташованих у шостому під`їзді будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 14.08.2026 представник відповідача заявив про подання ним доказів витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

25.08.2026 представником відповідача подано заяву про ухвалення додаткового рішення з питань розподілу судових витрат з долученням доказів на підтвердження витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, згідно якої розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 30 000,00 грн.

А також просить вирішити питання розподілу інших судових витрат, а саме витрат понесених відповідачем на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 33 926,40 грн., оскільки таке питання не було вирішено судом при ухваленні рішення.

09.09.2026 представником позивача подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно яких просить відмовити стягнення з позивача на користь відповідача 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 33 926,40 грн. витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Заперечення мотивує тим, що відповідачем не було подано копії договору про надання правової допомоги, а подана додаткова угоди є лише похідним документом та невід`ємною частиною основного договору. Без подання такого договору суд позбавлений можливості перевірити істотні умови (предмет, обсяг повноважень, строки), порядок обчислення гонорару (фіксований чи погодинна оплата). Довідка про отримання коштів є лише внутрішнім документом і не вважається первинним розрахунково/касовим документом, який беззаперечно підтверджує факт реального перерахування коштів.

Також, відповідачем не було подано в зазначений п.8 ст.141 ЦПК України строк заяву про відшкодування витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, а також не долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення підтвердження сплати вартості експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги заяви, додатково пояснив, що норми ЦПК України зобов`язують подати детальний опис робіт з надання правової допомоги та їх вартості, а не договір про надання правової допомоги.

Представник позивача в судовому засіданні просила відмовити у стягнення з позивача витрат на правову допомогу та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, з мотивів наведених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.1 та ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, зокрема чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У рішенні суду від 21 серпня 2026 року у справі №443/901/21 питання розподілу судових витрат вирішено частково, а саме в частині сплаченого судового збору. Питання стягнення витрат на правову допомогу та витрат на проведення судової будівельно-технічної експертиз не вирішено, у зв`язку з чим суд вирішує ці питання, шляхом ухвалення додаткового рішення.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд зважає на таке.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч.4,5 ст.137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44). Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (пункт 64).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

-Додаткову угоду про узгодження вартості послуг з надання правової допомоги від 06.02.2026 (а.с.4);

-Довідку про отримання коштів (а.с.3 );

-Акт виконаних робіт про надання правової допомоги (а.с.3 на звороті).

Відповідно до додаткової угоди про узгодження вартості послуг з надання правової допомоги від 06.02.2026 адвокат Добушовський О.В. та ОСОБА_1 дійшли згоди що вартість послуг з надання правової допомоги буде становити:

-представництво в судовому засіданні – 3000 грн. за 1 засідання;

-ознайомлення з матеріалами справи – 1000 грн. за 1 том;

-складання процесуальних документів: додаткові пояснення – 5000 грн. за 1 док; клопотання про вчинення певних процесуальних дій – 1000 грн. за 1 док; подання адвокатського запиту – 1000 грн.;

-надання консультацій – 2000 грн. за одну годину;

-вивчення законодавства – 1000 грн. за одну годину;

-вивчення судової практики – 1000 грн. за одну годину.

Відповідно до довідки про отримання коштів, 13.08.20206 ОСОБА_1 сплачено 30 000 гривень за адвокатські послуги під час розгляду справи 443/901/21.

Згідно акту виконаних робіт від 13.08.2026, адвокат Добушовський О.В. надав клієнту ОСОБА_1 такі послуги:

-ознайомлення з матеріалами справи – 1 000 грн.;

-підготовка процесуальних документів (1 шт.) – 5 000 грн. (додаткові пояснення до позовної заяви);

-підготовка процесуальних документів (1 шт.) – заява про виклик та допит свідка – 1 000 грн.;

-участь у судових засіданнях – 3000 грн. за одне засідання (5 судових засідань) – 15 000 грн.;

-вивчення судової практики та законодавства – 2 години – 2000 грн.;

-надання консультацій – 3 години – 6 000 грн.

Разом 30 000 грн.

Хоча представником відповідача і не додано договору про надання правової допомоги, участь представника відповідача в судових засіданнях на підставі ордеру про надання правової допомоги, подання письмових пояснень та подані докази свідчать про реальність надання адвокатом Добушовським О.В. правової допомоги ОСОБА_1 в рамках укладеного між ними договору.

Жодних доводів щодо неспівмірності вартості наданої правової допомоги із складністю справи, витраченим адвокатом часом представником позивача не наведено.

У п.36 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір. Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципу розумності, зважаючи на частину задоволених позовних вимог та пропорційність стягнення судових витрат розміру задоволених позовних вимог, яку у даному випадку точно визначити неможливо, суд дійшов переконання, що з позивача слід стягнути в користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн., тобто половину витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання розподілу витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, суд виходить з такого.

Ухвалою підготовчого судового засідання від 13.05.2022 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, витрати на проведення якої покладено на ОСОБА_1 .

Згідно акту №2 здачі-приймання висновку експерта №1616-Е. вартість експертизи 33 926,40 грн. (а.с.149 матеріалів справи №443/901/21, провадження №2/443/3/26).

26.03.2025 відповідачем проведено оплату за проведення експертизи, про що зазначено у висновку експерта №1616-Е від 27.11.2025.

Одночасно суд відхиляє доводи представника позивача про те, що відповідачем не було подано в зазначений п.8 ст.141 ЦПК України строк заяву про відшкодування витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, а також не долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення підтвердження сплати вартості експертизи, оскільки оплата згаданої експертизи підтверджується наявним у матеріалах справи висновком експерта та розподіл судових витрат здійснюється незалежно від подання особою заяви про відшкодування таких витрат, якщо у матеріалах справи містяться докази понесення таких стороною.

Оскільки позов містив позовні дві вимоги немайнового характеру, які задоволено часткового, та точно визначити пропостійність судових витрат задоволеній частині позовних вимог неможливо, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені витрати в розмірі 16 963,20 грн., тобто половину вартості проведеної експертизи.

Керуючись ст.ст.,134, 137, 141, 246, 270, 354,355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Стягнути з Жидачівського міського виробничого управління комунального господарства (адреса:м.Жидачів, вул.Кобзарева, 19, код ЄДРПОУ 13814891) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації ( АДРЕСА_2 ) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з Жидачівського міського виробничого управління комунального господарства (адреса:м.Жидачів, вул.Кобзарева, 19, код ЄДРПОУ 13814891) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації ( АДРЕСА_2 ) витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 16 963 (шістнадцять тисяч дев`ятост шістдесят три) гривні 20 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення складено 15 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Сливка С.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua