Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №443/1907/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1907/26

Провадження №3/443/747/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 121-3, частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 126 КУпАП,

встановив:

Неповнолітній ОСОБА_1 31.08.2026 о 12 год 00 хв у с. Подорожне, вул.Стрийська,5 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «ZUMAV», при цьому на транспортному засобі не було номерного знаку, чим порушив вимоги пункту 2.9. «в» ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 121-3 КУпАП.

Крім цього, неповнолітній ОСОБА_1 31.08.2026 о 12 год 00 хв у с. Подорожне, вул.Стрийська,5 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «ZUMAV», без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги пункту 2.1. «ґ» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 126 КУпАП

Крім цього, неповнолітній ОСОБА_1 31.08.2026 о 12 год 00 хв у с. Подорожне, вул.Стрийська,5 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «ZUMAV», не маючи посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати такими транспортними засобами, чим порушив вимоги пункту 2.1. «а» ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 2 статті 126 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень визнав повністю, надав суду пояснення, які повністю відповідають викладеним у протоколах обставинах. Щиро розкаявся.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 суду пояснила, що син дійсно керував транспортним засобом не маючи на це права. Транспортний засіб на даний час не зареєстрований.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, законного представника, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121-3, частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 126 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 121-3 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака.

Згідно з диспозицією частини 1 статті 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Нормою частини 2 статті 126 КУпАП визначено правопорушенням керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з вимогами підпункту «а» та «ґ» пункту 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі – ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Відповідно до вимог підпункту «в» пункту 2.9. ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених 1 статті 121-3, частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 126, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №050579 від 04.09.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 31.08.2026 о 12 год 00 хв у с. Подорожне, вул.Стрийська,5 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «ZUMAV», на якому був відсутній номерний знак;

протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №050599 від 04.09.2024, згідно з яким ОСОБА_1 31.08.2026 о 12 год 00 хв у с. Подорожне, вул.Стрийська,5 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «ZUMAV», без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №050564 від 04.09.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 31.08.2026 о 12 год 00 хв у с. Подорожне, вул.Стрийська,5 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобом марки «ZUMAV», не маючи посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати такими транспортними засобами;

рапортом від 31.08.2026, яким повідомлено начальника правоохоронного органу про повідомлення на службу 102 щодо їзди мотоцикліста ОСОБА_3 у с. Подорожне без глушників та словесних погроз фізичною розправою з його сторони заявнику;

заявою ОСОБА_4 , яка просить прийняти міри до ОСОБА_3 , який їздить на мотоциклі та порушує громадський спокій, а також на зауваження вживає нецензурну лайку та погрожує розправою;

письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які узгоджуються з викладеними у протоколах обставинами;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 по суті правопорушень та поясненнями, даним ним у суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи, і в яких він повністю підтвердив достовірність викладених у протоколах про адміністративне правопорушення обставин та визнав вину у вчиненні зазначених правопорушень.

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121-3, частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 126 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним:

факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом без номерного знака, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121-3 КУпАП;

факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом без поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП;

факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом як особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП;

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Приписами частини 2 статті 13 КУпАП встановлено, що у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини 2 статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Суд враховує характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень; особу правопорушника, який є неповнолітнім; ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених частинами 1, 2 статті 126, частиною 1 статті 121-3 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення – щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності, суд доходить переконання, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги те, що ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же суддею, тому суд вважає, що відповідно до вимог статті 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за частиною 2 статті 126 КУпАП, у виді штрафу.

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, статті 4 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121-3, частиною 1 статті 126, частиною 2 статті 126 КУпАП, і накласти стягнення, з урахуванням статті 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за частиною 2 статті 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів