Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №367/7989/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року місто Київ

справа №367/7989/25

провадження № 22-ц/824/7057/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Самухи В.О.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом відповідача, у якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 23 681,63 гривні з ОСОБА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що 15 серпня 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 було укладено договір № 980916043.

Згідно з умовами цього договору відповідачка, як позичальниця, отримала в борг грошові кошти у сумі 8 330 гривень із зобов`язанням повернення цих коштів та сплати процентів за користуванням коштами.

Відповідачкою, як позичальницею, не виконані в повному обсязі умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та процентами за користування кредитом.

В подальшому, внаслідок укладення договорів факторингу, право вимоги за договором № 980916043 спочатку перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», далі - до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а потім - до позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Розмір заборгованості за договором № 980916043 становить 31 766,69 гривень, що включає: 8 329,64 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 15 351,99 гривня - заборгованість за несплаченими процентами, 8 085,06 гривень - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

При цьому, у прохальній частині позову заявлено вимоги про стягнення заборгованості на суму 23 681,63 гривні, що включає заборгованість за тілом кредиту та процентами, відповідно, пеня у розмірі 8 085,06 гривень до стягнення не заявлена, хоча посилання про нарахування пені зазначені у мотивувальній частині позовної заяви.

Також позивач просить компенсувати судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 гривні, а також витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 гривень.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 грудня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 980916043 від 15 серпня 2019 року у сумі 15 410,14 гривень, що включає: 8 329,64 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7 080,50 гривень - заборгованість за процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 4 000 гривень, як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 1 574,56 гривні, як компенсацію витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви..

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 8 грудня 2025 року через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог або стягнути тільки заборгованість по тілу кредиту та відмовити у стягненні відсотків та судових витрат.

Вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Заперечує укладення кредитного договору, вважає, що довідка з банку підтверджує тільки факт переказу коштів, а не виникнення кредитного зобов`язання у зв`язку з укладенням кредитного договору. Нараховані відсотки з процентною ставкою 1,7 % порушують Закон України «Про споживче кредитування». Судом не враховано соціальний статус відповідачки, як дружини військовослужбовця зі статусом УБД, не звільнив її від відшкодування судових витрат, не обмежив стягнення тілом кредиту.

У відзиві на апеляційну скаргу поданому представником позивача ОСОБА_3 викладені заперечення проти її задоволення, просила рішення суду залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 грудня 2025 року до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2026 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 15 серпня 2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як первісним кредитором, та ОСОБА_2 , як позичальницею, було укладено договір № 980916043, з додатком № 1 та додатковою угодою.

Договір з додатком підписаний відповідачкою, як позичальницею, шляхом використання електронного підпису (одноразового ідентифікатора). Відомості про спосіб направлення та подальшого застосування ідентифікатора, а також номер телефону, на який було направлено цей ідентифікатор, визначені в довідці від 07 вересня 2023 року, номер телефону, зазначений, як номер телефону відповідачки, співпадає з номером телефону, зазначеному, як фінансовий номер ОСОБА_1 ..

Згідно пунктів 1.1, 1.2 договору сума кредиту становить 8 330 гривень, кредит наданий на строк 30 днів.

Згідно із п. 1.4 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 0,17 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Згідно із пунктом 1.5 договору проценти нараховуються за ставкою 62,05 % річних.

Згідно із пунктом 4.2 договору, після закінчення строку кредиту, проценти нараховуються за ставкою 1,7 % щоденно за правилами частини 2 статті 625 ЦК України, про що зазначено в пункті 4.3 договору.

Згідно із пунктом 3.3 договору пеня нараховується в розмірі 1,3 % від залишку суми кредиту за кожний день прострочення повернення заборгованості.

Первісним кредитором було виконано умови зобов`язання та надані відповідачці, як позичальниці, грошові кошти у сумі 8 330 гривень.

Факт перерахування зазначеної суми коштів на банківський рахунок позичальника підтверджується платіжним дорученням № e8c96fc2-050a-4398-af4f-a003896e66bf від 15 серпня 2019 року, а також відповіддю АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що надійшла до суду 27 жовтня 2025 року, та випискою по особовому рахунку відповідачки в цій банківській установі.

В додатковій угоді до договору № 980916043 від 15 серпня 2019 року, укладеній 13 вересня 2019 року, був продовжений строк кредитування ще на 20 днів, застосована процентна ставка 1,66 % в день.

В подальшому, внаслідок укладення договорів факторингу з відповідними додатками, право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», потім до ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС», а згодом до ТОВ «Фінансова компанія «ЮНІТ КАПІТАЛ», позивача у справі.

Далі, згідно посилань позивача, внаслідок невиконання відповідачкою обов`язків щодо повернення боргу, сплати процентів, виникла заборгованість у сумі 31 766,69 гривень, що включає: 8 329,64 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 15 351,99 гривня - заборгованість за несплаченими процентами, 8 085,06 гривень - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Однак, заявлена до стягнення заборгованість виключно за тілом кредиту і процентами (а. с. 7, зворот).

Розрахунки заборгованості долучено до матеріалів справи (а. с. 38, 39-40).

Зазначені розрахунки містять інформацію про сплату відповідачкою, як позичальницею, грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за процентами, що об`єктивного підтверджує обставини укладення договору, погодження його істотних умов і усвідомлення відповідачкою, як позичальницею, обов`язку сплати коштів.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», як до нового кредитора, перейшли права та обов`язки у зобов`язанні, що існує в межах договору, і право позивача для стягнення на його користь заборгованості за цим договором підтверджене належними доказами.

Перевіряючи правильність нарахування процентів, виходячи з умов договору та матеріалів справи суд вважав правильним нарахування процентів протягом 50-денного строку кредитування, визначеного згідно з пунктом 1.3 договору та пункту 1 додаткової угоди до договору.

Також відхилив доводи відповідачки про необхідність застосування позовної давності з огляду на те, що оскільки перебіг строку позовної зупиняється безперервно на період дії карантину і воєнного стану, наслідки спливу позовної давності не є застосовними до спірних правовідносин. Відповідачка факт укладення договору не спростувала, іншого примірнику договору з відмінними умовами не надала, як і не спростувала факту отримання коштів за цим договором. Суд не взяв до уваги посилання відповідачки про неможливість стягнення з неї, як дружини військовослужбовця, процентів за користування кредитом, так як згідно інформації, наданої нею ж із застосунку «Дія», шлюб з її чоловіком був укладеним 06 березня 2025 року, тобто, після періоду нарахування процентів за кредитним договором. Суд також не надав оцінку доводам відповідачки щодо відсутності підстав для нарахування пені, так як такі вимоги не зазначені позивачем в прохальній частині позову і в силу положень статті 13 ЦПК України не розглядаються.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд враховував складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг, і вважав за доцільне стигнути витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень.

З такими висновками суду повністю не може погодитись колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт переходу права вимоги до ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 980916043, від 15 серпня 2019 року установлено судом, підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

В апеляційній скарзі відповідач заперечує факт укладання кредитного договору, вважає підтвердження банком факту зарахування коштів на її рахунок суто технічним моментом, який не доводить того, що між нею та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виникли договірні правовідносини, вважає, що процентна ставка є завищеною, а також вважає, що оскільки вона є дружиною військовослужбовця зі статусом УБД, то суд при задоволенні позову повинен був звільнити її від стягнення як відсотків, так і інших витрат.

Проте, такі посилання відповідача не заслуговують на увагу, у зв`язку з наступним.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2025 року витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» наступну інформацію:

- чи емітувалась на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_4;

- про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_4 у період з період з 15 серпня 2019 року по 20 серпня 2019 року у сумі 8 330,00 грн.;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_4 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_4 , за період з 15 серпня 2019 року по 20 серпня 2019 року у сумі 8 330,00 грн., витребувати інформацію у вигляді:

- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника);

- повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_4, витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_4.

У випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_4 належить позичальнику, витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_4 .

Із листа АТ КБ «Приватбанк» від 14 жовтня 2025 року та виписки за договором № б/н за період 15 серпня 2019 року по 20 серпня 2019 року, що надійшли на виконання вимог ухвали суду слідує, що відповідачу 15 серпня 2019 року на платіжну картку № НОМЕР_5 імітовану на ім`я відповідачки було зараховано кошти в сумі 8330,00 грн, фінансовий номер телефону на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за цією платіжною карткою НОМЕР_2 , що збігається з номером телефону зазначеним ОСОБА_4 в анкетних даних..

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц та у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц суд виснував, «що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 листопада 2018 року № 75 , виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про доведеність належними доказами факту укладання кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, а також факт отримання останнім кредитних коштів у розмірі 8 330 грн. є обґрунтованим, відповідає обставинам справи та підтверджується належними доказами. Протилежного не встановлено та відповідачем доказами не спростовано. А тому доводи апеляційної скарги про те, що інформація надана банком не підтверджує факт укладання нею кредитного договору є необґрунтованою.

Разом з тим, 13 вересня 2019 року відповідач уклала Додаткову угоду до Договору № 980916043 від 15 серпня 2019 року, в якій сторони погодили продовжити строк, на двадцять дев`ять днів та узгодили, що починаючи з 14 вересня 2019 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,66 процентів в день від суми кредиту згідно даної Додаткової угоди. Така додаткова угода недійсною не визнавалась та відповідачем також не спростована.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо нарахування заборгованості за відсотками колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно визначено обґрунтованість нарахування відсотків за погодженою сторонами відсотковою ставкою в межах дії кредитного договору протягом 50-денного строку кредитування, визначеного згідно з пунктом 1.3 договору та пункту 1 додаткової угоди до договору. Такі висновки відповідають правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду та положенням цивільного законодавства щодо виконання умов договорів.

Таким чином, визначаючи розмір заборгованості за процентами, суд першої інстанції правильно нараховує їх за весь період користування (строк кредитування), визначений пунктом 1.3 договору та пунктом 1 додаткової угоди, проте судом першої інстанції помилково зазначена процентна ставка визначена пунктом 4.2 у розмірі 1,7 %, тоді як у цьому ж пункті кредитного договору вказана ставка 0,17% а тому розмір відсотків за 30 днів кредитування становить суму 424,83 грн. (8 330 х 0,17 % х 30 днів).

Оскільки додатковою угодою сторони продовжили строк кредитуванні ще на 29 днів тобто до 12 жовтня 2019 року, але уже за процентною ставкою 1,66% на цей період, то відповідно розмір заборгованості за відсотками згідно умов додаткової угоди становить 4010,06 грн. (8 330 х 1,66 % х 29 днів).

Крім того, у розрахунку заборгованості та у відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує про платіж в рахунок погашення ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 411 грн. Відповідно сума заборгованості за відсотками підлягає зменшенню на цю суму.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором 15 серпня 2019 року укладеним відповідачкою з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 980916043 складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8330 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 4023,89 грн. (424,83 грн + 4010,06 грн.- 411 грн.), що разом становить суму 12 353,89 грн.

Підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати відсотків не встановлено, наявність посвідчення УБД у її чоловіка також не звільняє її від виконання умов, погоджених нею при укладенні кредитного договору, та як правильно зазначив суд, шлюб нею було укладено 06 березня 2025 року, а кредитний договір та додаткова угода у 2019 році, строк дії яких закінчився у тому ж 2019 році.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, колегія судді вважає, що з урахуванням поданих до суду апеляційної інстанції документів, а саме:посвідчення НОМЕР_6 (дата видачі 4 червня 2019 року, дійсне до 1 червня 2026 року) виданого Службою у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради, відповідачка ОСОБА_4 має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей; відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за січень 2024 року по грудень 2025 року згідно яких відповідачка отримує соціальну допомогу, що є найбільшою за сумою її доходу, сума витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням того, що предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній, не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права, визначений судом першої інстанції розмір 4000 грн. підлягає зменшенню до 2000 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, у тому числі, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Таким чином, колегія судів дійшла висновку, що рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 грудня 2025 року підлягає зміні, а стягнута судом першої інстанції сума заборгованості зменшенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача підлягають задоволенню частково, в процентному співвідношення на 52, 15 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1263,28 грн (2422,40 грн. x 52, 15 % : 100%).

Крім того, оскільки сплату судового збору ОСОБА_4 було відстрочено, з відповідачки підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1894,92 грн на користь держави, а з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1738,68 грн за апеляційний розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 грудня 2025 року змінити, зменшивши суму стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 980916043 від 15 серпня 2019 року з 15 410,14 гривень до 12 353,89 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 8330 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 4023,89 гривні.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Зменшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму судового збору за подання позову з 1 574,56 гривні до 1263,28 гривні.

Зменшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з 4000 гривень до 2000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1894,92 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь держави в сумі 1738,68 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус