Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №337/4805/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

15.09.2026

Справа № 337/4805/26

Провадження № 2/337/3350/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру отриманої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів надміру отриманої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який мотивує тим, що 29.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Місце реєстрації Відповідача: АДРЕСА_1 . Місцем проживання у місті Запоріжжі при оформленні довідки ВПО було зазначено АДРЕСА_2 .

На підставі заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.11.2023, Відповідачу видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.11.2023 №2330-5003052592. Після отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, 29 листопада 2023 року Відповідач подав до Департаменту заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Разом із заявою Відповідач під підпис був ознайомлений з умовами надання допомоги. На підставі заяви Відповідача від 29.11.2023 та наданих документів йому рішенням управління від 30.11.2023 було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.11.2023 у розмірі 2000,00 грн. щомісяця.

Відповідно до пп. 3 п. 7 Порядку 332 (в редакції чинній на момент виникнення оскаржуваних правовідносин) допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має на депозитному банківському рахунку(рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред`явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень.

Департаментом, в результаті опрацювання даних верифікації Міністерства фінансів України, 05 лютого 2024 року отримано інформацію щодо наявності станом на 01.11.2023 року на депозитному банківському рахунку/рахунках ОСОБА_1 коштів в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, назва банку - АТ КБ «ПриватБанк».

Виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам Відповідачеві була припинена з 01.03.2024 та проведено розрахунок надмірно виплачених коштів допомоги за період з 01.11.2023 по 29.02.2024 у сумі 8000 грн.

Спеціалістами Департаменту, направлялись повідомлення на адресу місця приживання Відповідача про необхідність повернення вказаних коштів переплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі та запропоновано переплачену суму повернути на рахунок Держказначейської служби України м. Київ добровільно, але переплачені кошти Відповідач у добровільному порядку станом на дату подання позову не повернув.

Відповідач отримав надмірно виплачену допомогу за період з 01.11.2023 по 29.02.2024, загальний розмір якої складає 8 000,00 грн., по причині неповідомлення Позивача про наявність обставин, які впливають на право отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, при цьому добровільно не повернув надмірно виплачену суму допомоги,

Просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі у розмірі 8 000,00 грн. та судовий збір, сплачений при поданні позову, у розмірі 3 328,00 грн.

05.08.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, на задоволенні позову наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, повідомлявся належним чином, шляхом направлення листа рекомендованою кореспонденцією на зареєстровану як ВПО адресу відповідача, та шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. На підставі вказаної заяви відповідачу видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 29.11.2023 року за №2330-5003052592.

29.11.2023 року відповідач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Рішенням Департаменту 52330-47007695-2023-1 від 30.11.2023 відповідачу призначено допомогу з 01.11.2023 року розміром 2 000 грн. щомісяця.

Згідно з довідкою про верифікацію з Мінфіном про проведену верифікацію внутрішньо переміщеним особам здійсненої 22.03.2024 року, відповідач станом на 01.11.2023 року на депозитному банківському рахунку/рахунках мав грошові кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. грн.

Згідно з п. 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 332 (далі – Порядок № 332) встановлено розмір допомоги, що виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа), а саме: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Відповідно до п.п. 3 п. 7 Порядку № 332, Допомога не призначається/не виплачується внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р., якщо протягом трьох місяців перед зверненням або під час її отримання внутрішньо переміщена особа, яка звертається за допомогою на проживання, або є отримувачем допомоги, на 1 число місяця, з якого призначається допомога, або на 1 число кожного місяця, в якому отримується допомога, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти в загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред`явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 23 Порядку № 332, для підтвердження актуальності права уповноваженої особи та отримувачів на продовження отримання допомоги Мінсоцполітики щомісяця забезпечує передачу Мінфіну засобами електронної інформаційної взаємодії інформації отримувачів для проведення поточної верифікації відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат». За результатами проведеної верифікації отримувачів Мінфіном передаються рекомендації Мінсоцполітики для подальшого завантаження до електронних систем Мінсоцполітики із використанням функціоналу Єдиної системи.

Рішенням Департаментк соціального захисту населення Запорізької міської ради за даними верифікації від 24.05.2024 року, відповідачу припинено нарахування і здійснення державної виплати.

Згідно з розрахунком, наведеним позивачем, сума допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка підлягає поверненню відповідачем, за період з 01.11.2023 р. по 29.02.2024 р. становить 8 000 грн.

Департаментом соціального захисту населення Запорізької міської ради були надіслані відповідачу повідомлення від 27.05.2024 року за № 04.01-06/3973 і 16.09.2025 року № 04.01-06/5222, про повернення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Суду не надано даних, що відповідачем вказані кошти повернуті.

Пунктом 1 ч. 1ст. 1215 ЦК України, встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, за змістом зазначеної норми щомісячна адресна допомога не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою щомісячна адресна допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум щомісячної адресної допомоги передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Отже, відповідач знав про обставини, що можуть вплинути на отримання щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та не повідомив позивача про них, що є зловживанням з його боку.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 07.02.2024 по справі № 910/3831/22 зазначила, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

На підставі аналізу наданих суду доказів, суд дійшов висновку про підтвердження обставин, викладених у позові.

Враховуючи, що на час розгляду справи судом сума надміру виплаченої державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі відповідачем не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по її погашенню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 280, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (адреса: м. Запоріжжя, вул. Вячеслава Зайцева, буд. 14, ЄДРПОУ 37573438) надміру отриману допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 8000 грн. і судові витрати у розмірі 3328 грн., а всього стягнути 11328 (одинадцять тисяч триста двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: І.Г.Кучерук