Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №629/5125/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/5125/26

Номер провадження 1-кп/629/299/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12026221110000400 від 06.04.2026, яке надійшло з Лозівської окружної прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чаплине, Васильківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, без освіти, неодруженого, перебуваючого в цивільному шлюбі з ОСОБА_6 , непрацюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 23.10.2025 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.382 ч.1,75 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.3 КК України, -

встановив:

Так, постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.03.2024 у справі №629/1614/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Крім того, постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.04.2024 у справі № 629/1832/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Крім того, постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18.04.2024 у справі № 629/1261/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Крім того, постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 у справі № 185/11400/24 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Окрім цього, вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.10.2025 ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.382 КК України за фактом умисного невиконання вищезазначених постанов суду.

Після чого, у невстановлений в ході судового слідства час, за невстановлених обставин у ОСОБА_4 , повторно виник кримінальний протиправний умисел, направлений на умисне невиконання вищевказаних судових рішень в частині позбавлення права керування транспортними засобами.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаних постанов Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.03.2024 (набрала законної сили 08.04.2024), від 10.04.2024 (набрала законної сили 22.04.2024), від 18.04.2024 (набрала законної сили 29.04.2024), Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 (набрала законної сили 22.11.2024), будучи ознайомлений з ними належним чином, маючи реальну можливість їх виконання, ігноруючи виконання вищезазначених постанов суду щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, будучи засудженим вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.10.2025 за ч.1 ст.382 КК України, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.129-1 Конституції України, в частині обов`язковості виконання судових рішень, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на невиконання вказаних судових рішень в частині позбавлення права керування транспортними засобами, повторно, 05.04.2026, о 10-30 год., сів за кермо та почав керувати автомобілем марки ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_2 , рухаючись неподалік будинку №30 по вул.Леоніда Каденюка в селищі Лиманівка Лозівського району Харківської області, де був зупинений працівниками ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, якими встановлено, що останній позбавлений права керувати транспортними засобами строком на п`ять років, відповідно до вищевказаних постанов суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та дав показання, що дійсно 23.10.2025 був засуджений за ст.382 ч.1 КК України, але 05.04.2026 о 10-30 год., сів за кермо та керував автомобілем марки «ВА32101» реєстраційний номер НОМЕР_2 , неподалік будинку №30 по вул.Леоніда Каденюка в селищі Лиманівка Лозівського району Харківської області, у вчиненому розкаюється.

Враховуючи зізнавальні покази обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.3 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України, він вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ст.370,373 ч.3 КПК України та п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і доказах, отриманих незаконним шляхом, і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню обвинуваченого та запобігав вчиненню нових злочинів.

Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесеного законодавством до тяжких злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше судимий, вчинив новий злочин в період іспитового строку, зі слів не одружений, але перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_6 а має двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, де проживає без реєстрації, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності:

- 26.03.2024 постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ст.126 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу;

- 18.04.2024 постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ст.126 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без вилучення транспортного засобу;

- 18.02.2025 постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ст.126 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу;

- 18.04.2025 постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ст.126 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу;

- 13.05.2025 постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ст.126 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу;

- 05.04.2026 постановою Лозівського РВП ГУПН в Харківській області за ст.126 ч.4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.;

- 23.06.2025 постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ст.126 ч.5, 130 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, жоден штраф за вказаними постановами суду обвинуваченим сплачено не було, згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4 , суд визнає вчинення злочину особою повторно.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, вчинення нового аналогічного злочину в період іспитового строку, неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності, невиконання рішень суду, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості і не готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, на момент вчинення злочину не займався суспільно-корисною працею, а тому суд з врахуванням принципу справедливості та невідворотності покарання за вчинений злочин, висновку органу пробації викладеного в досудовій доповіді, приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в період іспитового строку за попереднім вироком знову вчинив новий злочин, суд при призначенні покарання обвинуваченому застосовує правила ст.71 КК України та до покарання призначеного за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.10.2025, з врахуванням положень ч.1 ст.72 КК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня фактичного затримання.

Цивільний позов та судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України. – DVD –R диск з відеозаписами з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейських, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Керуючись ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.382 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) років з позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до новопризначеного покарання, суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23.10.2025, з врахуванням положень ч.1 ст.72 КК України, у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць з позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з керуванням транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня фактичного затримання з 15.09.2026 року.

Речові докази: – DVD –R диск з відеозаписами з відеореєстратора та нагрудної камери поліцейських, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_9