Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №638/6645/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/6645/26

Провадження № 2-др/638/124/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Суслової К.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Прядка Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про визнання боргу нарахованим безпідставно, зобов`язання вичинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про визнання боргу нарахованим безпідставно, зобов`язання вичинити дії.

Рішенням суду від 17 серпня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково та визнано борг споживача електроенергії ОСОБА_3 , в розмірі 31937,76грн. за 7 391 кВт, нарахований за період з 01.09.2024 по 10.06.2025, безпідставним. Зобов`язано Акціонерне товариство «Харківобленерго», Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» списати з особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 нараховану заборгованість в сумі 31937,76грн.

26 серпня 2026 року ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського району суду міста Харкова із заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого просить стягнути з відповідачів витрати на надання професійної (правничої) допомоги у розмірі 23000,00 грн.

Також ОСОБА_3 просить поновити їй строк для подання доказів понесених витрат на правову допомогу, арґументуючи тим, через завантаженість в інших справах не мала можливості подати цю заяву до 24 серпня 2024 року, а строк був пропущений на один день з поважних причин.

31 серпня 206 року від представника АТ «Харківобленерго» були подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заперечення обґрунтовані тим, що заява про ухвалення додатково рішення була подана 26.08.2026, тобто на 2 дні пізніше від кінцевого строку її подання.

Крім того, у поданій заяві адвокат просить поновити строк для подання вищезазначених доказів, посилаючись на завантаженість у інших справах, та просить суд визнати ці обставини поважними. Однак, жодних належних та допустимих доказів існування обставин, які б підтвердили причини та поважність пропуску строку, заявником не надано.

Також представник вказала, що розмір витрат на правову в сумі 23000,00 грн. не передбачений договірними відносинами між адвокатом Александровою Т.В. та позивачем ОСОБА_3 .

Як доказ існування договірних відносин щодо оплати позивачем адвокату Александровій Т.В. послуг на загальну суму 23000,00 грн. заявницею додані копія Розрахунку гонорару адвоката (нова редакція) , що є додатком №1 до Договору №20/02-2026 від 20.02.2026, який не підписаний клієнтом ОСОБА_3 та Акт про надання правничої (правової) допомоги до Договору №20/02-2026 від 20.02.2026, що є невід`ємною частиною Договору, який також не підписаний клієнтом Кривенко О.М.

Представник відповідача зазначила, що додані копії Розрахунку гонорару адвоката (нова редакція) та Акту про надання правничої (правової) допомоги не мають підтвердження, що вони погоджені обома сторонами договору та породжують для обох сторін взаємні права та обов`язки. Тому, ці два проекти документів, складені в односторонньому порядку, не мають силу договірних відносин та в розумінні частини 2 статті 137 та частини 8 статті 141 ЦПК, а витрати на правову допомогу в загальному розмірі 23000,00 грн. не можуть бути прийняті судом як такі, що визначені умовами договору про надання правничої допомоги.

Також представник відповідача вважає, що сума 23000,00 грн. є не співрозмірною за критеріями, встановленим частиною 4 статті 137 ЦПК.

Додатково вказала, що, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати у такому випадку за загальним правилом підлягають розподілу не між двома відповідачами, а між позивачем та відповідачами.

Крім того, після оголошення судом рішення у справі розмір гонорару адвоката був змінений у більше, ніж 2 рази. При цьому, у розрахунку адвоката, складеному 20.02.2026 та підписаному ОСОБА_3 відсутні домовленості про оплату адвокату гонорара за участь у кожному судовому засіданні в розмірі 2000,00 грн. Тож, первинно не існувало домовленості між сторонами щодо оплати адвокату 2000,00 грн. за участь у кожному судовому засіданні, а існування такої домовленості наразі не підтверджується жодним допустимим доказом.

У зв`язку з викладеним вище, представник відповідача АТ «Харківобленерго» просить покласти судові витрати в повному обсязі на позивача - ОСОБА_3 .

01 вересня 2026 року представником відповідача ПрАТ «Харківенергозбут» подані заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.

Так, відповідач зазначає, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу ОСОБА_3 під час розгляду справи Судом не відповідає критеріям розумності та співмірності, є занадто завищеною та безпідставною з огляду на наступне.

На думку відповідача, спірні правовідносини у даній справі не є складними, практика щодо розгляду цієї категорії спорів є сталою, а тому підготовка до розгляду цієї справи у суді не вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи адвоката, а тому заявлені витрати не відповідають критерію їх реальності та розумності їхнього розміру.

Таким чином, вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000,00 грн є не співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг, тощо.

Зазначила, що в Акті про надання правничої (правової) допомоги від 19.08.2026 до ДОГОВОРУ № 20/02-2026 про надання правничої (правової) допомоги від 20 лютого 2026 не зазначено кількість витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт (надання послуг ), натомість зазначено лише дату надання послуги.

Відсутність інформації про витрачений адвокатом час на виконання тих чи інших робіт (надання послуг), на думку відповідача, взагалі унеможливлює оцінку гонорару адвоката та, відповідно, розміру судових витрат на оплату послуг адвоката на відповідність критерію співмірності.

Відповідач звертає увагу суду на тому, що надані позивачем Розрахунок гонорару адвоката (нова редакція) та Акт про надання правничої (правової) допомоги від 19.08.2026 до ДОГОВОРУ № 20/02-2026 про надання правничої (правової) допомоги від 20 лютого 2026 не містить підпису ОСОБА_3 , лише адвоката Александрової Т.В.

Додані копії Розрахунку гонорару адвоката (нова редакція) та Акту про надання правничої (правової) допомоги не мають підтвердження (не підписані обома сторонами), що вони погоджені обома сторонами договору та породжують для обох сторін взаємні права та обов`язки.

Вищевказані проекти документів складені в односторонньому порядку (адвокатом Александровою Т.В.), не мають силу договірних відносин в розумінні ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК, а витрати на правову допомогу в загальному розмірі 23 000,00 грн не можуть бути прийняті судом як такі, що визначені умовами договору про надання правничої допомоги.

Враховуючи, що суму, заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката неможливо оцінити на відповідність критерію співмірності, а також те, що зазначена сума є явно нерозумною та завищеною, отже вона підлягає зменшенню.

Також у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача просила поновити строк на подання доказів понесених судових витрат на надання правничої допомоги, однак ПрАТ «Харківенергозбут» вважає, що наведені адвокатом позивача причини пропуску строку на подання доказів не є поважними.

Окрім цього вказала, що наданий представником позивача Акт про надання правової (правничої) допомоги підписаний лише з боку адвоката Александрової Т.В., натомість підпис ОСОБА_3 відсутній.

Враховуючи викладене, представник ПрАТ «Харківенергозбут» просить у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку для подання доказів понесених позивачем витрат на правову допомогу (Розрахунку гонорару адвокату (нова редакція) від 21 квітня 2026 року, Довідки від 19 травня 2019 року, Акту від 19 серпня 2026 року, Рахунку від 25/08 2026 року) — відмовити.

Також просить у задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

10 вересня 2026 року представником позивача подані додаткові пояснення по справі.

Так, представник позивача вказала, що подала заяву про ухвалення додаткового рішення в строки, встановлені ст.270 ЦПК, тобто до закінчення строку на виконання рішення, а також просила визнати поважними причини пропуску строку на подання додаткових доказів, а тому твердження представника відповідача АТ “Харківобленерго” щодо пропуску строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення є хибними та такими, що не ґрунтуються на нормах ст.270 ЦПК України, а тому не можуть братися судом до уваги.

Позивач також вважає, що пропущений нею строк в один день для подання доказів не є надмірним, у зв`язку з чим, на думку Кривенко О.М., у суду є підстави для поновлення строку для прийняття додаткових доказів на підтвердження витрат позивача на правову допомогу.

Щодо відсутності підпису на розрахунку та акту про надання правової допомоги, то позивач ОСОБА_3 вказала, що підписала зазначені документи 19 серпня 2026 року, проте через технічну помилку, помилково долучила до заяви про ухвалення додаткового рішення документи, які містили тільки підпис адвокат Александрова Т.В.

Однак, відповідно до умов укладеного Договору про надання правничої (правової) допомоги, інші докази, що були подані представником позивача 25 серпня 2026 року, підтверджують понесені позивачем витрати на правову допомогу в загальній сумі 23 000 гривень, а саме:

- Довідка від 19 травня 2026 року;

- Рахунок № 25/08-2026 від 25 серпня 2026 року.

Станом на 19 травня 2026 року позивач частково оплатила адвокату Александровій Т.В. фіксований гонорар за надану правничу (правову) допомогу в сумі 11 000 гривень, що повністю узгоджується з сумою розрахунку гонорару адвоката в новій редакції від 21 квітня 2026 року та підтверджується Довідкою від 19 травня 2026 року.

Представник позивача на стадії підготовки позову та узгодження розміру гонорару адвоката не була впевнена, що ця справа буде розглядатися з викликом сторін, за таких обставин на час підписання розрахунку гонорару адвоката 20 лютого 2026 року сторони не передбачили в ньому розмір ставки адвоката за участь в судових засіданнях.

Після відкриття провадження у справі представник позивача завчасно не могла передбачити кількість судових засідань у справі, внаслідок чого подала додаткові докази на підтвердження витрат на правову допомогу вже після ухвалення рішення у справі.

На думку позивача, саме через дії відповідача АТ “Харківобленерго”, які після пропуску процесуального строку, подали заяву про виклик свідка, збільшилася кількість судових засідань у цій справі.

Позивач вважає, що саме поведінка відповідача АТ “Харківобленерго” у цій справі вплинула на збільшення розміру витрат позивача на правову допомогу.

Акт про надання правової (правничої) допомоги містить детальний опис правової (правничої) допомоги, наданої адвокатом Александровою Т.В. позивачу за Договором.

Жодних заперечень щодо змісту Акту про надання правової (правничої) допомоги в частині опису правової (правничої) допомоги представники відповідачів не надали.

Відсутність підпису позивача Кривенко О.М. на цьому Акті не спростовує факт наданої правової (правничої) допомоги позивачу адвокатом Александровою Т.В. у цій справі, який також підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, Договір, розрахунок гонорару адвоката від 20.02.2026 року, розрахунок гонорару адвоката в новій редакції, Акт про надання правничої (правової) допомоги, Довідка від 19 травня 2026 року та рахунок № 25/08 2026 від 2026 року є належними доказами, які згідно з умовами Договору підтверджують понесені позивачем витрати на правову допомогу в загальній сумі 23000 грн.

Також позивач вважає доведеним, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) значенням справи для фінансового стану позивача;

Позивач просить суд звернути увагу, що відповідачі в своїх запереченнях щодо ухвалення додаткового рішення не просили суд зменшити розмір витрат на правову допомогу, а тому вони мають бути стягнуті в повному обсязі на користь позивача через їх розумність, співмірність, обґрунтованість та доведеність належними доказами.

Також позивач вважає, що представник відповідача АТ «Харківобленерго» зловживає своїми процесуальними правами, спотворюючи зміст судового рішення та посилаючись на неіснуючі обставини протиправної поведінки позивача, які не встановлювалися в судовому рішенні.

Представник позивача у судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала та просила задовольнити. Вважає, що належними та допустимими доказами довела витрати, пов`язані з розглядом справи. Вказала, що орієнтований розмір витрат становить 23000,00 грн., з яких 10000,00 грн. – за участь адвоката у судових засіданнях, 13000,00 грн. – витрати за підготовку позовної заяви, двох відповідей на відзиви відповідачів, заяви про виклик свідків, заяву про участь у режимі відео-конференції, а також письмових пояснень. Також зазначила, що внаслідок технічної помилки завантажила до підсистеми «Електронний суд» документи, не підписані позивачем, однак пізніше в додаткових поясненнях надала виправлені документи, в яких міститься детальний опис робіт. Крім того, пояснила, що заява про ухвалення додаткового рішення була подана нею в межах строку, передбаченого ст. 270 ЦПК України. Також вважає причини пропуску строку подання доказів розміру витрат на правову допомогу поважними, а строк ненадмірним, у зв`язку з чим просить його поновити.

Представник відповідача АТ «Харківобленерго» у судовому засіданні проти заяви про ухвалення додаткового рішення заперечувала з підстав, викладених в запереченнях.

Представник відповідача ПрАТ «Харківенергозбут» у судовому засіданні проти заяви про ухвалення додаткового рішення також заперечувала з підстав, викладених в запереченнях.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Щодо поновлення строків на подання для подання доказів понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що представником позивача строк був пропущений лише на 1 день та є незначним, суд вважає за можливе поновити пропущені строки для подання доказів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі -Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI, встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги, представником позивача суду надано:

копію договору про надання правової допомоги № 20/02-2026 від 20.02.2026;

копію розрахунку гонорару адвоката від 20.02.2026;

копію розрахунку гонорару адвоката від 21.04.2026;

копію акту про надання правничої(правової допомоги) допомоги до договору № 20/02-2026 від 19.08.2026.

Відповідно до п. 3.3 Договору № 20/02-2026, гонорар Адвоката погоджується сторонами в Додатку № 1 до цього Договору «Розрахунок гонорару адвокату».

Згідно з розрахунком гонорару адвоката від 20.02.2026, орієнтований розрахунок гонорару адвоката складає 11000,00 грн.

Якщо під час дії Договору виникне потреба у додаткових витратах часу та здійснення інших дій Адвокатом для надання правової допомоги Клієнту, розмір гонорару Адвоката може бути змінений виключно за попередньою згодою Сторін шляхом викладення цього Додатку в новій редакції або підписання нового Розрахунку гонорару адвоката.

Згідно з розрахунком гонорару адвоката від 21.04.2026, орієнтований розрахунок гонорару адвоката складає 11000,00 грн.

Якщо під час дії Договору виникне потреба у додаткових витратах часу та здійснення інших дій Адвокатом для надання правової допомоги Клієнту, розмір гонорару Адвоката може бути змінений виключно за попередньою згодою Сторін шляхом викладення цього Додатку в новій редакції або підписання нового Розрахунку гонорару адвоката.

Відповідно до акту про надання правничої(правової допомоги) допомоги до договору № 20/02-2026 від 19.08.2026,загальний розмір гонорару становить 23000,00 грн.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду справі № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України, законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України, в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19)

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду викладену у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, в яких зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Оцінюючи співмірність розміру витрат позивача, понесених на правову допомогу, судом враховується, що ця справа в силу ч.6 ст. 19 ЦПК України є справою незначної складності, публічний інтерес до справи відсутній, що зумовило її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи складність справи та виконану адвокатом роботу, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, часткове задоволення позову та заперечення з боку представників відповідачів щодо розміру заявленої до стягнення суми, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає можливим стягнути з відповідачів на користь позивача 11000,00 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, в рівних частинах, по 5500,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.133, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 270, 273, 351, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Поновити позивачу ОСОБА_3 строк на подання доказів понесення судових витрат на правничу допомогу, визнавши причини його пропуску поважними.

Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про визнання боргу нарахованим безпідставно, зобов`язання вичинити дії - задовольнити.

Стягнути в рівних частинах з Акціонерного товариства «Харківобленерго»( (61037, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 149, код ЄДРПОУ 00131954), Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»( м. Харків, вул. Гоголя, 10, 61057 ЄДРПОУ 42206328) користь ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5500 грн. з кожного.

В іншій частині заяви – відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання суддею. Якщо в судовому засіданні було складено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного додаткового рішення суду.

Суддя Р.О. Агапов