Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №401/4077/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/4077/25

Провадження № 2/401/626/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодськ Кіровоградської області у режимі відеоконференцзв`язку в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2025 року представник позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 771669 від 06 квітня 2019 року у розмірі 32 852,15 грн, що складається з заборгованості за договором, інфляційних втрат, 3 % річних та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 771669. Відповідно до індивідуальної частини договору № 771669 про надання фінансового кредиту позичальник надав відповідачу позику у сумі 7 000,00 грн.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало умови договору про надання фінансового кредиту № 771669 та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7 000,00 грн, а відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»), яка становить 7 000,00 грн та складається з: основного боргу - 7 000,00 грн, боргу за процентами - 3 780,00 грн, боргу за простроченими процентами - 10 962,00, боргу за штрафами - 3 360,00 грн.

12 квітня 2018 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 771669 від 06 квітня 2019 року.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд поновити строк позовної давності та стягнути заборгованість у заявленому розмірі. (а.с. 2-12)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначене судове засідання, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА». (а.с. 62-63)

21 січня 2026 року судом отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коваль С.М. просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати пов`язані з розглядом справи. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем не надано підтвердження перерахування коштів кредиту, а відповідач повністю заперечує проти позовних вимог Позивача як необґрунтованих та безпідставних, так як взагалі не оформлювала та не отримувала кредит в розмірі 7000 грн. за договором №771669 від 06.04.2019 з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Крім того, зазначив, що позивачем не доведено перехід права вимоги через відсутність доказів. (а.с. 80-88)

26 січня 2026 року від представника позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» Бугери С.Ю. надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких зазначає те, що оригінали доказів, а саме: Договір про надання фінансового кредиту № 771669 від 06 квітня 2019 року, укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який разом з паспортом споживчого кредиту, заявою-анкетою мають електронну форму, у зв`язку з чим знаходяться на сайті ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та в особистому кабінеті Відповідача. Щодо перероду права вимоги до відповідача зазначила, що 12 вересня 2019 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено додаткову угоду № 25 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 25 від 12 вересня 2019 року про те, що на умовах вищезазначеного договору фактор отримує право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 771669 від 06 квітня 2019 року. (а.с. 107-111)

27 січня 2026 року судом отримано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коваль С.М. просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ВІН ФІНАНС» у повному обсязі, стягнути з Позивача на користь Відповідача судові витрати, понесені Відповідачем, зважаючи на те, що додаткові пояснення Позивача не містять нових доказів, а повторюють доводи позовної заяви. Вони не спростовують відсутність переказу коштів та відсутність відступлення прав. Позов ґрунтується на припущеннях, без первинних документів в порушення ст. 81 ЦПК України щодо доказування. (а.с. 115-118)

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 березня 2026 року клопотання представника позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» Бугери С.Ю. про витребування доказів задоволено, витребувано у ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» інформацію: чи є номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за рахунком, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); щодо даних, які підтверджують видачу на платіжну карту клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) онлайн кредиту, право вимоги по якому було передано ТОВ «ВІН ФІНАНС» (до зміни назви Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ») згідно Договору факторингу № 1 від 12 квітня 2018 року, в тому числі номер транзакції банківського переказу та номер маска-картки, на яку було зараховано кошти у розмірі 7 000,00 грн 06 квітня 2019 року о 19:13:17 року, оtp пароль - 490930. (а.с. 149-151)

27 квітня 2026 року ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Коваля С.М. про витребування доказів задоволено, витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК»:-інформацію чи належить платіжна картка № НОМЕР_3 (або будь-яка картка з номером, що закінчується на 0430) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); у разі підтвердження належності платіжної картки № НОМЕР_3 (або будь-якої картки з номером, що закінчується на 0430) ОСОБА_1 надати виписку з банківського рахунку, на який видана зазначена картка, за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року (з відображенням усіх надходжень та списань). (а.с. 178-180)

У судове засідання представник позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» Романенко М.Е. не з`явився, просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. (а.с. 11)

В ході судового розгляду представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коваль С.М. відзив на позовну заяву підтримав, щодо задоволення позовних вимог заперечив, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що докази по справі спростовують отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки не встановлено належність карти, на яку перераховано кошти, відповідачу.

Представник третьої особи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином. (а.с. 66, 76, 134, 155, 183, 198, 222)

Заслухавши представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Коваля С.М., дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від 25 липня 2024 року № 1706 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» змінило найменування на ТОВ «ВІН ФІНАНС». (а.с. 44)

На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, щодо укладення 06 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 . Договору про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту № 771669 позивачем надано копію договору, Додаток № 1 до договору (графік платежів), а також довідку про ідентифікацію особи та підтвердження підписання договору електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора. (а.с. 39-42, 53)

За умовами кредитного договору товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в сумі 7 000,00 грн (далі - «Позика») на умовах строковості, зворотності та платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути Позику та сплатити проценти за користування нею.

Позика надається строком на 30 днів. Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування Позикою: знижена процентна ставка становить 1,26 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (459,90 % річних) у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору; стандартна процентна ставка становить 1,80 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (657,00 % річних), яка застосовується згідно з пунктами 1.7, 3.4, 3.6.2 цього Договору.

Відповідно до умов договору Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом.

У разі неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати її повернення шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, штрафів та пені заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою.

Після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього Договору та за умови, що залишок суми Позики становить не менше 400,00 грн, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом відповідних дій, та становить 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається в Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування Позикою проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Разом із тим судом встановлено, що ані в тексті кредитного договору, ані в наданій позивачем довідці про ідентифікацію особи та підтвердження підписання договору електронним підписом не зазначено реквізитів банківського рахунку чи платіжної картки, на які мали бути перераховані грошові кошти за договором.

З копії інформаційної довідки ТОВ ФК «ВЕР ФОР ПЕЙ» від 25 березня 2026 року № 6641-ВП та інформації з облікової картки клієнта, наданих ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на виконання ухвали суду від 18 березня 2026 року, вбачається, що 06 квітня 2019 року було здійснено успішний переказ коштів у сумі 7 000,00 грн на карту № НОМЕР_4 , а інформація щодо оформлення кредиту направлялася на номер телефону НОМЕР_1 . (а.с. 165-169)

Водночас відповідно до інформаційної довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260514/76215 від 22 травня 2026 року, наданої на виконання ухвали суду від 27 квітня 2026 року, карта № 4731219116960430, а також будь-яка інша платіжна картка з останніми чотирма цифрами 0430 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком не емітувалася. (а.с. 203)

Таким чином, відомості, надані ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ ФК «ВЕР ФОР ПЕЙ», про переказ 06 квітня 2019 року 7 000,00 грн на карту з останніми чотирма цифрами 0430 самі по собі не підтверджують, що зазначені грошові кошти були перераховані на рахунок (платіжну картку), належний саме ОСОБА_1 .

Більше того, зазначені відомості спростовуються інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно з якою платіжна картка № НОМЕР_3 , а також інша картка з останніми цифрами 0430 на ім`я відповідача не емітувалася. Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували зарахування 7 000,00 грн на рахунок, що належить відповідачу, позивачем суду не надано.

Сам факт укладення кредитного договору та його підписання відповідачем електронним підписом підтверджує погодження сторонами умов правочину, однак за встановлених у справі обставин не підтверджує факту фактичного надання відповідачу грошових коштів за цим договором.

Відповідно до копій розрахунку заборгованості станом на дату відступлення прав вимоги (12 вересня 2019року) та картки обліку договору станом на 11 вересня 2019 оку, складених ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», за кредитним договором № 771669 від 06 квітня 2019 року зазначено заборгованість у розмірі 25 102,00 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 14 742,00 грн - заборгованості за відсотками, 3 360,00 грн - заборгованості за іншими штрафами. (а.с. 16-24, 36)

Разом із тим за договором факторингу № 1 від 12 квітня 2018 року та додатковими угодами б/н та № 25 від 12 квітня 2018 року, укладеними між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», до останнього переходить право грошової вимоги до боржників щодо оплати суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому, якщо такі права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. (а.с. 14-15, 30-35)

З копії витягу з реєстру прав вимоги № 25 від 12 вересня 2019 року до договору факторингу № 1 вбачається, що до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за кредитним договором № 771669 від 06 квітня 2019 року у розмірі 10 780,00 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 3 780,00 грн - заборгованості за відсотками. (а.с. 49-51)

Отже, відомості, зазначені у розрахунку заборгованості ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» станом на 12 вересня 2019 року, не відповідають відомостям, зазначеним у витязі з реєстру прав вимоги № 25 від 12 вересня 2019 року, складеному до договору факторингу, щодо розміру заборгованості, право вимоги за якою було передано ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Зокрема, у розрахунку первісного кредитора зазначено загальну заборгованість у розмірі 25 102,00 грн, тоді як у реєстрі прав вимоги зазначено суму 10 780,00 грн.

Таким чином, надані позивачем докази не дають можливості достовірно встановити ані факт надання відповідачу грошових коштів за кредитним договором № 71669 від 06 квітня 2019 року, ані розмір заборгованості, право вимоги за якою перейшло від первісного кредитора до позивача.

Суд також враховує, що загальна сума заборгованості, заявлена позивачем до стягнення, становить 32 852,15 грн та включає: 25 102,00 грн - суму основної заборгованості та нарахованих платежів за кредитним договором, 2 261,24 грн - 3 % річних та 5 488,91 грн - інфляційні втрати.

При цьому сума 25 102,00 грн, заявлена позивачем до стягнення, не відповідає сумі права вимоги, зазначеній у витязі з реєстру прав вимоги № 25 від 12 вересня 2019 року, яка становить 10 780,00 грн. Позивачем не надано належного обґрунтування та доказів, які б усували зазначену розбіжність і підтверджували набуття ним права вимоги саме у заявленому до стягнення розмірі.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, який, за твердженням позивача, укладався в електронній формі з первісним кредитором в інформаційно-телекомунікаційній системі останнього.

Водночас саме на позивача покладається обов`язок довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема факт виникнення у відповідача зобов`язання, факт надання відповідачу кредитних коштів, а також набуття позивачем права вимоги до відповідача та розмір такого права вимоги.

Надані позивачем докази не підтверджують фактичного зарахування 7 000,00 грн на рахунок, належний відповідачу. Навпаки, отримана судом від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформація свідчить про відсутність у відповідача платіжної картки із зазначеним у документах первісного кредитора номером та з відповідними останніми цифрами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що факт виконання первісним кредитором свого обов`язку з надання відповідачу грошових коштів за кредитним договором належними та допустимими доказами не підтверджено.

Відтак не доведено належними та допустимими доказами виникнення у відповідача обов`язку повернути отримані за кредитним договором кошти та сплатити проценти за користування ними, а також похідні від такого зобов`язання платежі.

Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обсяг права вимоги, набутого ним від первісного кредитора. Документи щодо розміру заборгованості, складені первісним кредитором, суперечать відомостям, зазначеним у реєстрі прав вимоги, який є документом, що визначає передане за договором факторингу право вимоги до конкретного боржника та його розмір.

Отже, надані позивачем докази у їх сукупності не доводять обставини, які входять до предмета доказування у даній справі, а саме факт надання відповідачу кредитних коштів та виникнення у позивача права вимоги до відповідача у заявленому до стягнення розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини та оцінку наданих сторонами доказів у їх сукупності, позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт надання відповідачу кредитних коштів за договором № 771669 від 06 квітня 2019 року, а також не підтверджено перехід від первісного кредитора до позивача права вимоги до відповідача саме у заявленому до стягнення розмірі.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю обставин, на які позивач посилається як на підставу позову, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Щодо вимоги відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу, у разі відмови позові покладаються на позивача.

Відповідачем заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат відповідачем подано договір про надання правничої допомоги № 1/16/01/26 від 16 січня 2026 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВІ № 1366834 та квитанцію № 1/20/01/26 від 20 січня 2026 року про отримання від ОСОБА_1 гонорару у розмірі 8 000,00 грн (а.с. 90-92, 96).

Матеріалами справи підтверджується, що зазначені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом даної цивільної справи.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що відповідач своєчасно заявив про намір стягнути витрати на професійну правничу допомогу та подав належні докази на підтвердження факту понесення таких витрат.

Визначаючи розмір витрат, що підлягає відшкодуванню, суд виходить із положень частини четвертої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн є явно завищеним, необґрунтованим або неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, часом, необхідним для її виконання, та ціною позову.

Позивачем не надано суду обґрунтованих заперечень щодо розміру заявлених витрат та належних і допустимих доказів їх неспівмірності.

При цьому суд враховує, що саме звернення позивача до суду з відповідним позовом зумовило необхідність для відповідача залучити професійного представника для захисту своїх прав та інтересів у суді. За результатами розгляду справи у задоволенні позовних вимог відмовлено, а тому понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

З огляду на викладене, враховуючи результат розгляду справи, підтвердженість факту та розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу, їх безпосередній зв`язок із розглядом даної справи, а також їх співмірність із складністю справи та обсягом наданих правничих послуг, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 , понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 к.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38750239, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 41078230, адреса: пр. Берестейський, 90-А, м. Київ.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л.Волошина