Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №941/931/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/931/26

Провадження № 3/941/260/26

селище Петрове

Суддя Петрівського районногосуду Кіровоградської області Колесник С. І., за участі захисника Вацюка М.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чечеліївка Петрівського району Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючого,

за ст.122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП, мотивуючи тим, що 16.06.2026 року близько 01:30 години в с. Чечеліївка по вулиці Першотравнева водій громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 та спричинив ДТП, після чого до приїзду наряду поліції відтягнув вищевказаний ТЗ з місця ДТП, чим порушив п. 2.10 а. ПДР – залишення водіями ТЗ, ін. учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил, про що був складений інспектором поліції протокол про адміністративне правопорушення.

В судове засідання водій ОСОБА_1 не з`явився, письмовою заявою просив справу слухати без його участі, надав суду письмове пояснення, в якому вину свою не визнав.

В судовому засіданні захисник Вацюк М.В. підтримав доводи ОСОБА_1 , надавши суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заст.122-4 КУпАП, суду пояснив, що

за змістом ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Наявними у справі доказами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене, просив провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу в його діях вказаного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника Вацюка М.В., дослідивши матеріали справи, письмове клопотання захисника Вацюка М.В., оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, а якщо це неможливо, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; г) відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також стан транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідно до Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Таким чином об`єктивна сторона даного правопорушення включає в себе такі складові:

вчинення водієм дорожньо-транспортної пригоди або причетність інших учасників дорожнього руху до дорожньо-транспортної пригоди;

залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.

Умовами настання адміністративної відповідальності має бути наявним причинний зв`язок між вчиненням водієм дорожньо-транспортної пригоди та умисним залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди після її настання.

Тобто, відсутність при цьому доведеного факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди та відсутність прямого умислу водія виключає можливість притягнення водія чи іншого її учасника до відповідальності за ст. 122-4 КУпАП.

Так, до матеріалів справи долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 695329 від 17.06.2026 року де вказано, що: «16.06.2026 року близько 01:30 години в с. Чечеліївка по вулиці Першотравневий 103а водій громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки в результаті чого не впорався з керуванням автомобіля та здійснив наїзд на дерево від чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 1.5 ПДР – Порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи ін. майна. Відповідальність передбачена за 124 КУпАП».

Водночас, належних, допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП в матеріалах справи немає.

Зокрема, до матеріалів справи на доведення вини ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695345 від 17.06.2026 року із формулюванням обставин адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, копія Схеми ДТП, рапорт працівника поліції, копія протоколу серії ЕПР1 № 695329 від 17.06.2026 року щодо правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, пояснення ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 .

Разом з тим, зазначені докази не дають можливість зробити висновок про те, що ОСОБА_1 скоєно умисне залишення місце ДТП з метою приховання такої пригоди та обставин її вчинення.

Так, в матеріалах справи мається довідка Комунального некомерційного підприємства «Петрівська центральна лікарня» від 16.06.2026 року, в якій зазначено, що 16.06.2026 року о 02 годині 30 хвилин був доставлений на приймальне відділення КНП «Петрівська ЦРЛ» громадянин ОСОБА_1 з діагнозом: струс ГМ, ЗЧМТ, перелом 6-10 ребра справа.

Однак поліцейський, який склав протокол не взяв до уваги зазначену довідку, яка підтверджувала, що ОСОБА_1 був доставлений в лікарню, і через отримані травми потребував негайної медичної допомоги, а отже не мав умислу залишити місце ДТП з метою приховання такої пригоди.

Окрім зазначеної довідки, обставини щодо звернення ОСОБА_1 до приймального відділення КНП «Петрівська центральна лікарня» о 02 годині 30 хвилин 16.06.2026 року підтверджуються повідомленням Комунального некомерційного підприємства «Петрівська центральна лікарня» від 03.08.2026 року № 1456, виданим на заяву ОСОБА_1 . В зазначеному повідомлені також мається інформація про госпіталізацію останнього до хірургічного відділення лікарні.

Відповідно до виписки № 1589 від 25.06.2026 року із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , він перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділені КНП «Петрівська центральна лікарня» з 16.06.2026 року по 25.06.2026 року з діагнозом: ЗЧМТ, струг головного мозку, забійна рана носу.

Крім того, додане до матеріалів справи пояснення ОСОБА_2 підтверджує факт доставлення на територію майстерні громадянином ОСОБА_3 автомобіля ВАЗ 2108 білого кольору з механічними пошкодженнями, при цьому ОСОБА_1 присутнім не був. Отже автомобіль після ДТП забрали з місця пригоди без участі ОСОБА_1 , а будь яких відомостей про вказівку останнього забрати автомобіль матеріали справи не містять, а враховуючи стан здоров`я ОСОБА_1 після ДТП, суд робить висновок про неможливість його, через стан здоров`я та потребу негайної госпіталізації, приймати таке рішення.

Відповідно до рапорту (без резолюції керівника та відомостей про його реєстрацію по вхідній кореспонденції) підписаного інспектором Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Щур В.І., що міститься в матеріалах справи, на місце події прибув поліцейський сектору поліцейської діяльності №1 (смт Петрове) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Кравченко О.С. о 03 год. 20 хв. 16.06.2026 року, отже ОСОБА_1 однозначно не міг за станом здоров`я діждатися приїзду поліцейських.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Так, диспозицією ст. 122-4 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Тобто, з суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП характеризується наявністю виключно прямого умислу.

За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Натомість, пояснення ОСОБА_1 надані суду свідчать про відсутність у нього умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а матеріали справи не містять доказів на спростування цих пояснень.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення, долучений до матеріалів справи, сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення. Отже, один лише протокол не може слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за залишення місця ДТП, що характеризувалось би прямими умислом останнього.

Сам факт події дорожньо-транспортної пригоди і не залишення винної особи на місці, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки у даному випадку слід також встановити обставини, які свідчать про те, що це було свідомим та умисним діянням.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, після аналізу всіх доказів по справі, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини суду не надано, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

В притягненні до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 – відмовити, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Кропивницького апеляційного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя С.І.Колесник