Вирок від 14 вересня 2026 р. у справі №331/2785/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/2785/26

Провадження № 1-кп/331/690/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Запоріжжі кримінальне провадження № 12026082320000345, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Терсянка Новомиколаївського району Запорізької області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року, точного часу та дати під час досудового розслідування не встановлено, знаходячись на сміттєвому звалищі, яке розташоване на околиці села Тернівка, Запорізького району, Запорізької області, більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено, виявив на землі: два предмета еліпсоїдної форми - корпуси бойових наступальних ручних осколкових гранат GHO-1 з вкрученими холостими пробками гранат, промислового виготовлення, які містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - гексоген (RDX) масою 58 г кожен. Після знахідки вказаних корпусів гранат у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, всупереч вимог п. 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, відповідно до якого, придбання, зберігання та носіння вибухових речовин, здійснюється на підставі дозволу відповідного органу Національної поліції, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, взяв вказані два корпуси бойових наступальних ручних осколкових гранат GHO-1 з вкрученими холостими пробками гранат, промислового виготовлення, в яких знаходяться два заряди бризантної вибухової речовини - гексоген (RDX) масою 58 г кожен, шляхом привласнення знайденого, чим здійснив придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, переніс знайдені ним два заряди бризантної вибухової речовини - гексоген (RDX) масою 58 г кожен, які містяться в двох корпусах бойових наступальних ручних осколкових гранат GHO-1 з вкрученими холостими пробками гранат до житлового будинку за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .

Далі, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне зберігання вибухових речовин, розмістив знайдені ним корпуси гранат з вибуховою речовиною гексоген (RDX) у коридорі будинку на поличці та тим самим почав їх зберігати, без передбаченого законом дозволу до моменту їх вилучення працівниками поліції.

У подальшому, 25 березня 2026 року, в період часу з 07 години 50 хвилин до 09 години 28 хвилин, працівниками Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області, на підставі ухвали Заводського районного суду міста Запоріжжя від 23 березня 2026 року, було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого у приміщенні коридору будинку, на поличці були виявлені та вилучені два предмети еліпсоїдної форми - корпуси бойових наступальних ручних осколкових гранат GHO-1 з вкрученими холостими пробками гранат.

Згідно висновку експерта № CE-19/108-26/6084-ВТХ від 27.03.2026 року, надані на дослідження два предмети еліпсоїдної форми є корпусами бойових наступальних ручних осколкових гранат GHO-1 з вкрученими холостими пробками гранат, промислового виготовлення, які до бойових припасів та вибухових пристроїв не відносяться, але містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - гексоген (RDX) масою 58 г кожен.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння і зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування, 31 березня 2026 року між прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником адвокатом ОСОБА_5 , у порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно угоди прокурор ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України.

Обвинувачений в повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням строком на один рік.

На підставі п.п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи у порядку п. 1) ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до статті 12 цього Кодексу, є тяжким злочином, від якого потерпілих немає. Санкція частини 1 статті 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Зміст угоди відповідає вимогам статті 472 КПК України.

Обставин, передбачених частиною сьомою статті 474 КПК України, судом не встановлено.

При затверджені угоди та призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 - повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у вчиненому, сприяння встановленню істини в ході судового розгляду кримінального провадження.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні також просять угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1) ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Запобіжний захід в межах даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат по справі, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається із довідки про витрати на проведення судової вибухово-технічної експертизи № CE-19/108-26/6084-ВТХ від 27.03.2026 року, витрати на проведення даної експертизи склали 4457 грн. 00 коп.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави понесені по кримінальному провадженню процесуальні витрати у сумі 4457 грн. 00 коп., пов`язані з проведенням судової вибухово-технічної експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 369, 373, 374, 376, 474, 475, 532 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Затвердити по кримінальному провадженню № 12026082320000345 угоду про визнання винуватості від 31 березня 2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 і підозрюваним ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази, після набрання вироком законної сили:

предмет циліндричної форми з ребристою поверхнею схожий на порожній корпус бойового припасу (протипіхотної міни), який до бойових припасів, вибухових пристроїв не відноситься, вибухових речовин в собі не містить;

предмет складної циліндричної форми є стабілізатором стартового порохового заряду до пострілу протитанкової гранати ПГ-7, промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не відноситься;

вісім предметів циліндричної форми з корпусами (залишками) рукояток до протитанкових ручних з кумулятивних гранат типу РКТ-3, промислового виготовлення, які до бойових припасів вибухових пристроїв не відносяться, вибухових речовин не містять;

два предмета еліпсоїдної форми з корпусами бойових наступальних ручних осколкових гранат GHO-1 з вкрученими холостими пробками гранат, промислового виготовлення, які до бойових припасів та вибухових пристроїв не відносяться, але містять в собі заряд бризантної вибухової речовини - гексоген (RDX) масою 58 грам кожен, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Пологівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, згідно квитанцій від 30.03.2026 року, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави понесені по кримінальному провадженню процесуальні витрати у сумі 4457 грн. 00 коп., які пов`язані з проведенням судової вибухово-технічної експертизи № CE-19/108-26/6084-ВТХ від 27.03.2026 року.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суду міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1