Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №308/13560/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13560/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання – Сабо І.Й., перекладача –Дханшетті Теджас Кіран, представника позивача – Білинець В.О., відповідача – ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області до громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області звернулося до суду із позовом до громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про продовження строку тримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Позов обґрунтовано тим, що 19 березня 2026 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/4187/26 винесено рішення про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення видворення громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 (шість) місяців. Ha виконання вищевказаного рішення суду, працівниками управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМС у Закарпатській області громадянина Йорданії ОСОБА_1 20.03.2026 року поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи. У зв`язку з відсутністю коштів у відповідача забезпечити виконання рішення про примусове видворення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства на даний час не є можливим. При цьому, у ОСОБА_1 станом на теперішній час відсутній дійсний документ для перетину кордону: термін дії паспорта громадянина Йорданії № НОМЕР_1 , виданого 03.01.2021 року, закінчився 06.09.2026 року. Таким чином, станом на 14.09.2026 року у громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній документ, який дає право на виїзд з України, що унеможливлює реалізацію прийнятого Ужгородським міськрайонним судом рішення про примусове видворення та вимагає вжиття додаткових заходів для його документування через компетентні органи країни громадянської належності. На підставі наведеного, просить продовжити строк затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 6 місяців для забезпечення його видворення за межі території України.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі. Вказав, що відповідач порушив законодавство України та проживав на території України з порушенням правил перебування. Незважаючи на допущені ним порушення законодавства, намір покидати територію України та документів для виїзду відповідач не має.

Відповідач ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) в судовому засіданні через перекладача підтвердив наведені у позові обставини, вказав, що усно звертався до контактера університету про продовження посвідки, однак жодних дозвільних документів не отримував, послуги такого оплатив. Також повідомив, що хотів завершити навчання і поїхати додому. Просив відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2026 року позов Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області до громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), про затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України – задоволено. Вирішено затримати громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання.

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні від 19.03.2026 року вирішено помістити до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на територій України, громадянина(ку) Йорданія, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Актом приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 20.03.2026 року громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

До позовної заяви додано копію паспорта громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), в якій наявна відмітка про прийняте рішення про примусове повернення від 23.04.2025 №21, встановлено строк для виїзду 30 діб, зобов`язаний залишити територію України до 22 травня 2025 року.

Постановою Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про накладення адміністративного стягнення ПН МЗК №002147 від 19.03.2026 відповідача громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 203 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100 грн.

Згідно протоколу №МЗК 000026 про адміністративне затримання від 19.03.2026, затримано громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 19.03.2026 року о 11:00 у зв`язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 203 КУпаП для вирішення питання про поміщення особи до ПТПІ.

Згідно постанови Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області від 21.04.2026 року заборонено громадянину Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їзд в Україну строком на 3 роки.

Згідно рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області від 19.03.2026 року вирішено примусово видворити з України громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ст. ст. 9, 29 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання недозволеному в`їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч. 3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:-затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; -затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; -взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; -зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно п. 2.7 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012, № 353/271/150, зареєстрованої в Мін`юсті 21.05.2012 за № 806/21119, у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу).

Відповідно до п. 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно п. 5 вказаного Типового положення іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.

Згідно з ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Суд зазначає, що встановлення законодавцем саме шестимісячного інтервалу для продовження строку затримання зумовлено об`єктивними реаліями міжнародної міграційної та дипломатичної практики. Процедура ідентифікації осіб, які не мають при собі документів, що посвідчують особу, вимагає міждержавного листування, направлення запитів до дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, а також проведення складних перевірок через компетентні органи країн походження. Вказані процедури за своєю природи є тривалими, оскільки залежать від оперативності реагування уповноважених органів іноземних держав, і коротші часові проміжки (менше ніж шість місяців) є об`єктивно недостатніми для завершення комплексу необхідних ідентифікаційних заходів.

Разом з тим позивач зазначає, що на даний час у громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) відсутній діючий паспорт, який би надавав право покинути територію України, що унеможливлює виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.03.2026 року.

Крім того, такий строк забезпечує оптимальний баланс між необхідністю запобігання надмірному обмеженню свободи особи та принципом процесуальної економії, запобігаючи надмірному навантаженню на судову систему шляхом уникнення щомісячного перегляду аналогічних процесуальних питань за умови незмінності об`єктивних перешкод для видворення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем протягом попереднього періоду вжито заходів для ідентифікації відповідача, проте процедура на даний час не завершена з незалежних від позивача причин.

Незважаючи на допущені відповідачем громадянином Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) порушення законодавства, намір покидати територію України останній не має.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, з огляду на необхідність завершення заходів з ідентифікації та забезпечення виконання рішення про примусове видворення, суд вважає обґрунтованим і законним задоволення позову та продовження строку тримання іноземця в пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні саме на шість місяців.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,257,241,244,246,289 КАС України, ст.ст.4,9,16,29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк затримання у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні громадянина Йорданії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.09.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В.Логойда