Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №308/12300/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12300/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Дударева Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Козар М.В., в якій заінтересована особа: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою одного із подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Козар М.В. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із заявою в якій заінтересована особа: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою одного із подружжя.

В обґрунтування вимог вказала, що ОСОБА_1 23.07.2014 року уклала шлюб із ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 315, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 .

Як пояснила позивачка, «Фактично з 2022 року ми припинили наші подружні стосунки - стосунки притаманні в сім`ї дружині та чоловіку і кожен із нас живе своїм життям, внаслідок чого наше подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. Він не цікавиться моїм життям, я його життя, спільне господарство з цього часу року ми не ведемо, кожен має окремий бюджет. Я зрозуміла, що в нас різні характери, відсутні взаєморозуміння і взаємодопомоги, а також сталася втрата наших спільних інтересів та відсутність бачення нашого спільного майбутнього. Наміру на примирення з Відповідачем та зберегти шлюб я не маю і це є неможливим. Спільних дітей ми не маємо. Тому вважаю за доцільно припинити юридичний зв`язок між мною та Відповідачем скориставшись правом розірвання нашого шлюбу в судовому порядку».

Також зазначає, що ДУ «Закарпатська установа відбуття покарань № 9» на адвокатський запит надала відповідь, що ОСОБА_2 відбуває покарання у установі згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду від 23.09.2025 року.

За таких обставин заявниця ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб укладений 23.07.2014 року між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 315.

Ухвалою суду від 26.08.2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак її представник – адвокат Козар М. у прохальній частині заяви просив розглянути справу у їх відсутності. Також у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 згідно якої остання просить розглянути справу у її відсутності, шлюб розірвати, проти примирення категорично заперечує.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 у судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти розірвання шлюбу не заперечив.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами заяви, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з оригіналу свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого повторно 14.10.2025 року, ОСОБА_1 23.07.2014 року уклала шлюб із ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 315.

У даному шлюбі у подружжя дітей немає.

Встановлено, що ДУ «Закарпатська установа відбуття покарань № 9» на адвокатський запит надала відповідь, що ОСОБА_2 відбуває покарання у установі згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду від 23.09.2025 року.

Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, спільне господарство як подружжя не ведуть, життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові, дружби та поваги немає. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Згідно ч.3 ст. 293 ЦПК України та п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає у порядку окремого провадження справи про розірвання шлюбу за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами 3, 4 ст. СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушення права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

У відповідності із положеннями ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Спору щодо поділу спільного майна подружжя сторонами не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 273, 293, 315 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Козар М.В., в якій заінтересована особа: ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою одного із подружжя - задоволити.

Шлюб, зареєстрований – 23.07.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, за актовим записом № 315 - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду складено 14.09.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк