Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 09 вересня 2026 р.
Справа: №188/4375/25
Суддя: Фазикош О. В.
Справа № 188/4375/25
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Фазикош О.В., за участю секретаря Сліпокурова Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 10.09.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.09.2026.
Позивач – ОСОБА_1 звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 22.12.2025 року вказана справа передана до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області на розгляд.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2026 року у справі відкрито провадження, постановлено розгляд проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
Позов обґрунтовує тим, що: із відповідачем позивач перебуває у шлюбі, що зареєстрований 02 липня 2016 року Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 50, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , видане від 02 липня 2016 року. Фактично відносини припинені з 2018 року. Спільне господарство не ведеться, також втрачений емоційний зв`язок. Спільних дітей вони не мають. Спільне життя з Відповідачем не склалося. Збереження сім`ї неможливо, і суперечить їх інтересам. Подружнє життя з Відповідачем неможливе з підстав різного бачення подружнього життя, відсутності взаєморозуміння між ними. Також, між ними втрачені всі фізичні та духовні зв`язки. Вважає також, що надання строку на примирення не виправить стан їх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу.
Позивач у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Разом із тим, від позивача надійшла заява про розглядати справи за її відсутності, позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі.
Відповідач, у судове засідання повторно не з`явився повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомляв. Суд констатує, що окрім направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, інформація щодо розгляду справи розміщено на офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/).
Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від відповідача по справі до суду не надходило.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, на підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку:
Судом встановлено, що 02 липня 2016 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб який зареєстровано Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис № 50, (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , видане від 02 липня 2016 року – копія міститься в матеріалах справи).
Згідно позовної заяви дітей сторони не мають.
Вимоги щодо поділу спільного сумісного майна позивачем не заявлено.
На даний час шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися, з 2018 року. Позивач з відповідачем шлюбні відносини не підтримують. Спільного господарства сторони наразі не ведуть.
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені уст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Позивач зазначає, що на даний час сторони по справі не проживають разом, не підтримують шлюбні відносини, вимоги щодо поділу спільного сумісного майна позовна заява не містить.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - слід розірвати.
Суд бере до уваги, що відповідачем до суду не подано відзив або заперечень на позов, а тому вважає за можливе задовольнити позов про розірвання шлюбу.
З огляду на вказане суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 223, 280-282 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів і постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В даному випадку позовні вимоги позивача задоволено повністю, а тому із відповідача на його користь слід стягнути сплачений нею судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, ст.ст. 56, 110, 112,160 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 200, 223, 258, 265, 280-281, 352, 354 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис № 50, (свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , видане від 02 липня 2016 року), - розірвати.
Стягнути із відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачену нею суму судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош
Оригінал: reyestr.court.gov.ua