Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №304/896/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/896/26 Провадження № 2-о/304/87/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Тур`є-Реметівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною вище заявою, в якій просить встановити юридичні факти, а саме, що:

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 20 травня 2008 року, видане Тур`я-Бистрянською сільською радою належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 015251, виданий на підставі рішення Перечинської районної державної адміністрації від 15 серпня 1996 року № 229 та зареєстрований 19 серпня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну часку (пай) за № 79, належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги заявниця мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 27 січня 2020 року, померла її мати – ОСОБА_2 .

За життя мати заявниці оформила правовстановлюючий документ на будинок, у якому вони разом проживали, а саме свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 20 травня 2008 року, зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності 22 травня 2008 року. Однак у вказаному документі допущено помилку у написанні по батькові матері заявниці: замість « ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_4 ». Те, що правильним по батькові матері заявниці є « ОСОБА_3 », підтверджується свідоцтвом про її смерть, а також копією паспорта серії НОМЕР_3 , виданого Перечинським РВ УМВС України в Закарпатській області 12 січня 2015 року. Крім того, у свідоцтві про народження матері заявниці її по батькові також зазначено як « ОСОБА_3 ».

За життя мати заявниці також отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 015251. Відповідно до вказаного сертифіката, на підставі рішення Перечинської районної державної адміністрації матері заявниці належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСГП «Бистрик», розміром 0,82 гектара.

Однак і у вказаному сертифікаті було допущено помилку у написанні по батькові матері заявниці, а саме замість правильного « ОСОБА_3 » зазначено « ОСОБА_5 ».

Відповідно до заповіту від 05 лютого 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 101, мати заявниці – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла своїй доньці – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усе своє майно.

Після смерті матері заявниця прийняла спадщину, однак через значний проміжок часу вирішила оформити спадкові права на своє ім`я.

Під час звернення до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав на будинок та земельну частку (пай), які належали її покійній матері, нотаріусом було виявлено розбіжності у написанні по батькові ОСОБА_2 у правовстановлюючих документах.

Зокрема, у свідоцтві про право власності на нерухоме майно зазначено « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_3 », а у сертифікаті на право на земельну частку (пай) – « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_3 ».

Оскільки вказані розбіжності у написанні по батькові матері заявниці перешкоджають їй оформити спадкові права на зазначені будинок та земельну частку (пай), вона змушена звернутися до суду із цією заявою та просить її задовольнити.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження.

Перечинський районний суд Закарпатської області направив до Перечинської державної нотаріальної контори запит від 22 червня 2026 року № 304/896/26/3661/2026 щодо надання інформації про наявність чи відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а в разі її наявності – надати суду належним чином засвідчену копію спадкової справи.

Усі учасники справи в судове засідання не з`явилися та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх окремо і в сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов таких висновків.

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 27 січня 2020 року, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . У свідоцтві про її народження по батькові зазначено « ОСОБА_3 », а батьком — « ОСОБА_6 ». У паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданому 12 січня 2015 року, її по батькові також записано як « ОСОБА_3 ». Отже, ці документи узгоджено підтверджують правильне написання прізвища, імені та по батькові померлої – ОСОБА_2 .

Відповідно до заповіту від 05 лютого 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 101, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла все своє майно доньці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому заявниця має юридичний інтерес у встановленні належності спадкодавцю документів, необхідних для оформлення спадкових прав.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 20 травня 2008 року, видане Тур`я-Бистрянською сільською радою, оформлено на ім`я « ОСОБА_7 ». У Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18920577 від 22 травня 2008 року власником відповідного будинку також зазначено « ОСОБА_7 ».

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів № 476732291 від 12 травня 2026 року вбачається, що власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована « ОСОБА_7 ». Цю інформацію суд оцінює не як самостійний правовстановлюючий документ, а як доказ державної реєстрації права на підставі зазначеного свідоцтва та додаткове підтвердження зв`язку документа з конкретним об`єктом нерухомості.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 015251, виданий на підставі рішення Перечинської районної державної адміністрації від 15 серпня 1996 року № 229 та зареєстрований 19 серпня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 79, оформлено на ім`я « ОСОБА_8 ».

Згідно з архівним витягом із рішення Тур`я-Бистрянської сільської ради народних депутатів від 17 травня 1996 року, у переліку громадян під № 208 зазначено « ОСОБА_8 », 1929 року народження, із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Цей архівний витяг стосується передачі землі в межах населеного пункту та не є підставою видачі спірного сертифіката на земельну частку (пай). Водночас він має доказове значення для зіставлення ідентифікаційних даних, оскільки підтверджує використання в офіційних документах щодо особи 1929 року народження, пов`язаної з тією самою адресою, варіанта по батькові « ОСОБА_5 ».

Листом завідувача Перечинської державної нотаріальної контори від 29 серпня 2026 року № 140/01-16 повідомлено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася.

Зіставлення наведених доказів свідчить, що у всіх документах збігаються прізвище та ім`я особи. Щодо свідоцтва про право власності додатково збігаються вид майна та адреса будинку; щодо сертифіката на земельну частку (пай) його зв`язок із померлою підтверджується сукупністю документів, зокрема відомостями про рік народження, місце проживання та використанням у тогочасних офіційних записах того самого варіанта по батькові « ОСОБА_5 ». Відомостей про те, що « ОСОБА_7 » або « ОСОБА_8 » є іншими особами, матеріали справи не містять. Заінтересована особа проти задоволення заяви не заперечує.

Тому суд вважає доведеним, що розбіжності у написанні по батькові – « ОСОБА_4 » у свідоцтві про право власності та « ОСОБА_5 » у сертифікаті на право на земельну частку (пай) – виникли під час оформлення документів і не свідчать про їх належність іншій особі.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про підтвердження юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав. Згідно з пунктом 5 частини другої цієї статті суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, якщо прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження, зазначені в документі, не збігаються з відповідними даними цієї особи у свідоцтві про народження або паспорті.

Пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України не визначає окрему письмову відмову органу, який видав документ, як обов`язковий та єдино допустимий доказ неможливості усунути розбіжності поза судом. За обставин цієї справи відсутність такої відмови сама по собі не спростовує належності документів померлій і не є достатньою підставою для відмови у встановленні факту. Визначальним є те, що різні варіанти по батькові містяться у правовстановлюючих документах, виданих на ім`я особи, яка померла, ці розбіжності створюють юридичну невизначеність під час оформлення спадкових прав, а належність документів померлій підтверджена сукупністю належних і допустимих доказів.

Розглядаючи заяву, суд не вносить змін до правовстановлюючих документів чи державних реєстрів, не вирішує питання про виникнення або перехід права власності та не підміняє орган, який видавав документ. Суд лише підтверджує факт належності конкретних документів померлій особі. Такий спосіб усунення розбіжностей відповідає предмету окремого провадження, визначеному пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України.

Такий висновок узгоджується з правовим підходом Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 січня 2026 року у справі № 462/5233/24 (провадження № 61-7568св25), за яким у разі розбіжності в написанні імені факт належності правовстановлюючого документа може бути встановлений судом, а витяг із Державного реєстру речових прав є доказом державної реєстрації права, але не самостійним правовстановлюючим документом.

Встановлення належності зазначених документів ОСОБА_2 має для заявниці юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадкових прав після смерті матері. Спору про право між учасниками справи не встановлено, а заінтересована особа заявлених вимог не оспорює.

Отже, суд дійшов висновку, що факт належності ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 20 травня 2008 року та сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 015251 підтверджений належними, допустимими, достовірними й достатніми у сукупності доказами, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню повністю.

Тому, керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 293, 315, 318, 319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Тур`є-Реметівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, про встановлення факту, що має юридичне значення – задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 20 травня 2008 року, виданого Тур`я-Бистрянською сільською радою на ім`я ОСОБА_7 .

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК № 015251, виданого на ім`я ОСОБА_8 на підставі рішення Перечинської районної державної адміністрації від 15 серпня 1996 року № 229 та зареєстрованого 19 серпня 1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 79.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Тур`є-Реметівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 04351280; місцезнаходження: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур`ї Ремети, вул. Народна, буд. 1.

Головуюча:Гевці В. М.