Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №303/5962/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Мукачево Справа №303/5962/25

2-о/303/177/25

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді - Кость В.В.,

присяжних: Бошинда І.М.,

Катеринюк М.М.,

секретар судового засідання Кеменяш Н.І.

розглянувши у судовому засіданні в місті Мукачево матеріали цивільної справи

за заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи: (1) орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради;

(2) ОСОБА_2

про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення його опікуном.

Як на підставу для задоволення заяви, ОСОБА_3 посилається на те, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 травня 2023 року у справі 303/1081/23 (провадження 2-о/303/25/23), яке набрало законної сили, визнано недієздатною ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), призначено ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Здоров`я ОСОБА_2 не покращилось, вона продовжує виявляти ознаки психічного захворювання, такі як малопродуктивний контакт, сповільненість мислення, виражене зниження пам`яті, інтелекту, вона не може зрозуміти значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином, заявник вважає, що ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі.

На підставі ухвали суду від 4 вересня 2025 року по справі призначено судово-психіатричну експертизу, на час проведення якої було зупинено провадження.

Ухвалою суду від 6 лютого 2026 року провадження у цивільній справі відновлено, справу призначено до судового розгляду.

Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за його з довірителем відсутності.

Уповноважений представник заінтересованої особи (1) подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та подання від 14.07.2026 про доцільність призначення опікуном заявника, згідно з яким рекомендує призначити ОСОБА_1 опікуном повнолітньої особи ОСОБА_2 , за умови визнання її недієздатною.

Заінтересована особа (2) та/або її представник в судове засідання не з`явилися, натомість подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали суд констатує наступне.

Конституцією Україна проголошена соціальною державою, політика якої спрямована на створення умов, які забезпечують гідне життя та вільний розвиток людини. Зокрема, в її статті 3 людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнані найвищою соціальною цінністю.

Людина самостійно, як господар свого життя, вирішує в які правовідносини вступати, які набувати права та створювати обов`язки. Саме ці властивості характеризують наявність у особи правосуб`єктності.

Правосуб`єктність фізичної особи включає такі складові: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність. Правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження і припиняється зі смертю. Відмінно від дієздатності, правоздатність особи не може бути обмежена, чи взагалі, позбавлена. Вік і психічний стан особи не впливають на її правоздатність.

Для того, щоб правоздатний громадянин міг своїми власними діями використати, реалізувати свої права і обов`язки, він повинен розуміти значення своїх дій та бути спроможним керувати ними. Повною мірою розуміти значення своїх дій та керувати ними людина може тільки по досягненні певного віку і якщо вона не має хвороб, які позбавляють її даної можливості. Внаслідок цього в законодавстві встановлена така юридична властивість для громадян, як дієздатність.

Цивільна дієздатність фізичної особи – це її здатність своїми діями набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 39, частини першої статті 40 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Згідно з даними висновку судово-психіатричного експерта від 15.10.2025 №407, на підставі вивчення матеріалів цивільної справи №303/5962/25, медичної документації, даних освідчення, судово-психіатрична експертна комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі Вираженої деменції судинного ґенезу (F 01.9), про що свідчить виникнення захворювання на фоні хвороби серцево-судинної системи, огляди невропатолога, психіатра, прогресивне наростання мне стичних порушень, малопродуктивний контакт, сповільнення мислення, виражене зниження пам`яті, інтелекту, відсутність критики до свого стану.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі Вираженої деменції судинного ґенезу (F 01.9).

Висновок судово-психіатричного експерта є повним і чітким, не викликає сумнівів у його правильності, ґрунтується на дослідженні матеріалів цивільної справи, даних освідчення та не суперечить наявним у справі доказам.

Враховуючи дані висновку судово-психіатричної експертизи, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про доцільність визнання ОСОБА_2 недієздатною, оскільки останній не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, відсутність у неї права вчинення самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Згідно з приписами частини першої статті 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду, за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Тобто, законодавець, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У поданні органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 14.07.2026 зазначено, що ОСОБА_2 є особою похилого віку, потребує постійного стороннього догляду та супроводу.

Згідно з висновком про стан здоров`я майбутнього опікуна (піклувальника) від 08.06.2026, за станом здоров`я ОСОБА_1 може виконувати обов`язки опікуна, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 письмово дали згоду на те, щоб опікуном ОСОБА_2 був ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути призначений опікуном над бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання її судом недієздатною особою.

Приймаючи вищевказані фактичні обставини справи, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 39 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. (частина перша статті 60 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням положень частини першої статті 60, статей 62, 63 Цивільного кодексу України та подання органу опіки та піклування від 14.07.2026, опікуном над ОСОБА_2 , слід призначити ОСОБА_1 , який у повній мірі відповідає законодавчо визначеним вимогам, які ставляться до опікуна недієздатної особи.

Згідно з приписами частини шостої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Таким чином, вимоги за заявою ОСОБА_6 , підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 3, 10, 12, 77-80, 263, 296, 300, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

2. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) – визнати недієздатною.

3. Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. Встановити строк дії даного рішення суду у два роки з дня набрання ним законної сили.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ).

Заінтересовані особи: (1) Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради (м. Мукачево, пл. Духновича Олександра, 2);

(2) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

Головуючий В.В. Кость

Присяжні: І.М. Бошинда

М.М. Катеринюк