Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №302/1157/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1157/26

Провадження № 2-о/302/89/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Повідайчика О.І.,

за участі:

секретаря судових засідань Куруц В.І.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань в селищі Міжгір`я цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , інтереси яких представляє адвокатка Гренджа Вікторія Юріївна, заінтересовані особи: Синевирська сільська ради та Міжгірська державна нотаріальна контора Івано-Франківського міжрегіонального Управління міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2026 року заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в особі адвокатки Гренджа В.Ю., звернулися до Міжгірського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме що ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно спільно проживав (більше шести місяців) разом із батьком ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та матір`ю ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви стверджували, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Шлюб між позивачкою та ОСОБА_9 було укладено 02 вересня 1989 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . У шлюбі з ОСОБА_9 заявниця народила восьмеро дітей:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 ;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 ;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 ;

- ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 .

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_10 .

За життя ОСОБА_9 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті у зазначеному будинку за адресою: село Синевирська Поляна № 77 проживали, але були зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 , - ОСОБА_1 , 1969 року народження, - дружина; ОСОБА_8 , 2005 року народження, - син; ОСОБА_13 , 2010 року народження,- син.

Заявники, як спадкоємці першої черги за законом в січні 2026 року звернулися до Міжгірської державної нотаріальної контори з метою оформити спадщину за законом до майна померлого ОСОБА_9 , однак, при огляді нотаріусом документів, необхідних для укладення договору розподілу спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно належне при житті ОСОБА_10 , ОСОБА_11 спадщину після смерті яких прийняв їх син ОСОБА_9 , 1960 р.н., але не оформив своїх спадкових прав та раптово помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено, що документально не підтверджується: факт прийняття спадкоємцем ОСОБА_9 спадщини після смерті батьків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 так як згідно з довідкою виконкому сільської ради спадкодавці та спадкоємець на час відкриття спадщини постійно проживали разом в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , але зареєстровані були за різними адресами, зокрема спадкоємець ОСОБА_9 зареєстрований, при житті був за адресою: АДРЕСА_1 . За цих підстав нотаріусом роз`яснено про право звернення до суду для встановлення факту, що має юридичне значення – спільного проживання померлих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 разом з їх сином ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що необхідно їм для реалізації своїх спадкових прав до майна померлого ОСОБА_9 . Встановлення вказаного факту необхідно заявникам для реалізації своїх спадкових прав на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 .

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 31 серпня 2026 року відкрито провадження по даній справі в порядку окремого провадження.

В судове засідання заявники та її представниця – адвокатка Гренджа В.Ю. не з`явилися, про час і місце розгляду справи були належними чином повідомлені. Представниця заявників адвокатка Гренджа В.Ю. подала до суду заяви про розгляд справи за її відсутності та відсутності заявників, заявлені вимоги підтримують та просять суд заяву задовольнити в повному обсязі.

Міжгірська державна нотаріальна контори в судове засідання представника не направила, про час та місце слухання справи була повідомлена судом своєчасно та належним. 11 вересня 2026 року подала заяви про розгляд справи у відсутність представника контори.

Представник заінтересованої особи: Синевирської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений судом своєчасно та належним, проте на адресу суду подано заяву про розгляд справи за вимогами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у відсутність їх представника, просять розглянути справу за наявними у ній матеріалами, заперечень проти заяви не має.

Суд встановив такі фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_14 помер ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 (а.с.10).

З довідки, виданої виконкомом Синевирської сільської ради 02.09.2025 № 876 вбачається, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , 1960 року народження, був постійним мешканцем села Синевирська Поляна, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , але фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті у зазначеному будинку за адресою АДРЕСА_1 проживали, але зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 , 1969 року народження, - дружина померлого; ОСОБА_8 , 2005 року народження, - син померлого; ОСОБА_13 , 2010 року народження, син померлого (а.с. 11).

Батько ОСОБА_9 , 1960 р.н., - ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 (а.с.14).

З довідки, виданої виконкомом Синевирської сільської ради 02.09.2025 № 874 вбачається, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , 1936 року народження, був постійним мешканцем села Синевирська Поляна, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті у зазначеному будинку за адресою АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_11 , 1938 року народження, - дружина померлого. ОСОБА_9 , 1960 р.н., син померлого ОСОБА_10 фактично проживав за вищезазначеною адресою АДРЕСА_1 , більше шести місцяів, але не був зареєстрований (а.с.15).

Мати ОСОБА_9 , 1960 р.н., - ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 (а.с.18)

З довідки, виданої виконкомом Синевирської сільської ради 02.09.2025 № 875 вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , 1938 року народження, була постійною мешканкою села Синевирська Поляна, був зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Разом з неою на день її смерті у зазначеному будинку проживав, але не був зареєстрований ОСОБА_9 , 1960 р.н., син померлої (а.с.19).

ОСОБА_9 здійснив організацію поховання батьків ОСОБА_10 1936 року народження та ОСОБА_11 1938 року народження, взяв на себе всі витрати пов`язані з їх похованням, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 17.08.2026 за № 1075 (а.с.22).

З наведених доказів, які відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності, суд доходить висновку про їх достатність для установлення факту, що померлий ОСОБА_9 , 1960 р.н., постійно спільно проживав (більше шести місяців) разом із батьком ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матір`ю ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України регламентовано, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з приписами ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», які враховуються судом як стала й передбачувана практика правозастосування відповідних положень про спадкування цивільного законодавства, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування особи – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Положеннями частин першої та шостої ст. 29 ЦК України унормовано, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Суд враховує при застосуванні зазначених норм законодавства, правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №317/2329/15-ц та від 28.02.2018 у справі №633/344/16-ц.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд враховує правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду 14.04.2021 у справі № 205/2102/19, відповідно до якої за наслідками аналізу приписів ст. 1268, 1296, 1297 ЦК України Верховний Суд визнав помилковою відмову у відкритті провадження у справі за заявою особи про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини через вбачання спору про право.

За наслідками аналізу приписів ст. 1268, 1296, 1297 ЦК України, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 205/2102/19 визнав помилковою відмову у відкритті провадження у справі за заявою особи про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини через вбачання спору про право, оскільки суди не зазначили, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, тобто не встановили між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно реальним, а не гіпотетичним.

З вказаних вище норм та практики їх правозастосування слідує, що у випадку відмінності між зареєстрованим і фактичним місцем проживання – останнім місцем проживання спадкодавця уважається саме його фактичне постійне місце проживання.

Відповідно до п. 1.13. п. 1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 місце відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання спадкодавця; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (рішення суду, документи, до яких вносились відомості про місце проживання тощо). Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення останнього місця проживання спадкодавця є необхідність встановлення місця відкриття спадщини та реалізації права на оформлення спадкового майна, і такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством передбачено можливість установлення місця відкриття спадщини судовим рішенням.

Під час розгляду даної заяви спору про право виявлено не було.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку, що той факт ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_14 , місце смерті село Синевирська Поляна Міжгірського району Закарпатської області, був постійним мешканцем села Синевирська Поляна Міжгірського району Закарпатської області та на час смерті фактично більше шести місяців, постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Вказане місце є місцем відкриття спадщини за ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Установлення зазначеного факту має юридичне значення.

Відтак суд висновує про обґрунтованість заяви та її задоволення з наведених підстав.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 314 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , інтереси яких представляє адвокатка Гренджа Вікторія Юріївна, заінтересовані особи: Синевирська сільська ради та Міжгірська державна нотаріальна контора Івано-Франківського міжрегіонального Управління міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення, – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно спільно проживав (більше шести місяців) разом із батьком ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити факт, що ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно спільно проживав (більше шести місяців) разом із матір`ю ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 15.09.2026.

Суддя О. І. Повідайчик